http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4841 2026-04-24T06:39:04Z 2026-04-24T06:39:04Z Шевчук, Тамара http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4883 2025-01-29T12:29:05Z 2017-01-01T00:00:00Z

Название: Функціонування та трансформація емотивної лексеми СТРАХ у сучасній українській мові Авторы: Шевчук, Тамара Краткий осмотр (реферат): статті шляхом аналізу дефініцій лексеми страх в академічному Словнику української мови, Етимологічному, Словнику синонімів подано опис поняттєвих ознак цієї лексеми, визначено її граматичні особливості, досліджено функціонування та транспозицію емотивної лексеми страх у сучасній українській мові, розкрито її семантику як лінгвокультурного поняття, визначено особливості мовного вираження. Автор наголошує, що граматична трансформація аналізованого слова вплинула не тільки на втрату первинного значення, але й на його сполучуваність з іншими словами.

2017-01-01T00:00:00Z Гайда, Ольга http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4882 2025-01-29T12:25:02Z 2017-01-01T00:00:00Z

Название: Функціонування прийменника НА в українській мові XVI - XVII століть Авторы: Гайда, Ольга Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано контексти документів Львівського ставропігійського братства з прийменником на, розглянуто його семантичну структуру, вказано на сполучуваність зі знахідним та місцевим відмінками. Досліджуваний прийменник має широкі смислові зв’язки: виражає просторові, часові, об’єктні, причинові, означальні, кількісні відношення, а також відношення мети, способу дії, замісництва та обміну. Деякі з них характеризуються додатковими значеннєвими відтінками. Доведено, що синонімічними до прийменника на у різних типах відношень є прийменники для, про, у. Досліджуваний прийменник є одним із найчастотніших у текстах Львівського ставропігійського братства.

2017-01-01T00:00:00Z Воробець, Олексій http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4879 2025-01-29T12:19:36Z 2017-01-01T00:00:00Z

Название: Функційні поширювачі речення: теоретичні засади Авторы: Воробець, Олексій Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено одній із проблем сучасного українського мовознавства – поширенню реченнєвих одиниць. Репрезентовано теоретичні положення щодо категорійного статусу поширювачів речення з урахуванням композиційно-смислового функціонування в контексті. Запропоновано концепцію щодо місця досліджуваних семантичних компонентів у лінгвістичній площині, засновану на системі наукових парадигм, методологічних аспектів та аналітичних інтенцій.

2017-01-01T00:00:00Z Яремко, Ярослав Петрович Лужецька, Наталія http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4878 2025-01-29T12:13:03Z 2017-01-01T00:00:00Z

Название: Франкова теорія сугестії: комунікативно-прагматичний аспект Авторы: Яремко, Ярослав Петрович; Лужецька, Наталія Краткий осмотр (реферат): Сьогодні, коли новітня термінознавча думка розширює дослідницькі координати – від структуралістської (логікоцентричної) парадигми до когнітивної, що розглядає мовні факти невідривно від людини, – Франкові антропоцентричні акценти термінознавця і термінотворця якраз на часі. Дослідницька оптика передбачає звертати увагу не тільки на очевидне, а й на приховане, імпліцитне. Воно може проступити лише із контексту, із його глибини, що дозволяє збагнути смислову самореалізацію слова. Це приховане спонукає не просто читати текст, а прочитувати, відчитувати у сказаному ті смисли, які приховані під поверхнею тексту. Як складна лінгвосеміотична структура, особливої уваги та актуалізації культурних, соціальних, історичних, логічних, психологічних, власне лінгвістичних та ін. чинників, активізації набутих (енциклопедичних) знань читача потребує Франків текст. Власне він є джерелом сугестії. Розвиваючи думку про «наукову сугестію», про «побічні образи», які «забирають значну часть вашої духової енергії», Франко утверджує ще одну тезу антропологічного термінознавства як новітнього напряму лінгвістичних досліджень – про закономірність комунікативної асиметрії в науковому мовленні. Термінологічні проблеми у працях І. Франка часто привертають увагу мовознавців. Вони були, зокрема, в полі зору І. Свєнціцького, І. Ковалика, Л. Полюги, В. Ґрещука, О. Сербенської, І. Ощипко, Т. Панько, І. Кочан, Є. Регушевського, М. Леонової та ін., чиї дослідження мовознавчих поглядів Франка, значення вченого в історії української наукової мови, у розбудові національної терміносфери тощо сприяли активізації лінгвістичного франкознавства.

2017-01-01T00:00:00Z