збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5154 2026-09-14T12:57:50Z 2026-09-14T12:57:50Z Стрюк, Наталя Юрковська, Майя Джоган, Вікторія Кузнєцова, Олександра http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11414 2026-09-11T07:01:40Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Полісеміотичні тексти: франкомовні, англомовні, україномовні студії Авторы: Стрюк, Наталя; Юрковська, Майя; Джоган, Вікторія; Кузнєцова, Олександра Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено комплексний аналіз феномена полісеміотичного тексту в сучасному науковому дискурсі з урахуванням англомовної, франкомовної та українськомовної дослідницьких традицій. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, медіакультури, соціальних мереж та новітніх форм комунікації, у межах яких текст дедалі частіше постає не лише як вербальне утворення, а як складна семіотична структура, що поєднує мовні, візуальні, графічні, аудіальні, просторові та інші модуси творення значення. У роботі узагальнено основні теоретичні підходи до визначення полісеміотичного тексту, мультимодальності та полікодовості, а також проаналізовано специфіку термінології, використовуваної в різних наукових школах. Встановлено, що в англомовній традиції домінує концепція мультимодальності, яка акцентує на взаємодії різних модусів у процесі комунікації та на ролі сенсорних каналів сприйняття інформації. В українській лінгвістиці переважає поняття полікодовості, пов’язане насамперед із взаємодією різних знакових систем у межах тексту. Французька гуманітарна школа розглядає мультимодальність як еволюційний етап розвитку семіотичних досліджень, спираючись на структуралістську та семіологічну традицію. У статті висвітлено підходи сучасних дослідників до класифікації модальностей, іконічних компонентів та типів модальної взаємодії. Особливу увагу приділено поняттям intermodality, transmodality та multimodality, а також проблемі співвідношення вербальних і невербальних елементів у сучасних цифрових текстах. Доведено, що сучасний текст функціює як комплексний комунікативний простір, у якому значення формується через взаємодію різних семіотичних ресурсів. Підкреслено перспективність міждисциплінарних досліджень мультимодальності у сфері лінгвістики, медіадосліджень, культурології та цифрової комунікації.

2026-01-01T00:00:00Z Стойко, Ігор http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11411 2026-09-11T05:55:39Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: «Апогей причинкарства» чи «франкознавець першої руки»? Ще раз про наукову методологію Михайла Возняка Авторы: Стойко, Ігор Краткий осмотр (реферат): У статті предметом дослідження стала полеміка про наукову парадигму та літературознавчу методологію Михайла Возняка як засновника і чільного представника франкознавства, інспіровану на початку ХХІ ст. публікацією в Україні мемуарів Юрія Шевельова про його перебування у Львові під час 2-ї світової війни. Загальним об’єктом вивчення обрано сучасні наративи про критерії оцінки спадщини українського літературознавства в умовах окупаційного комуністичного режиму, антиімперського дискурсу під час активної російсько-української війни. Зроблено спробу сформувати основні складники персональної авторської системи методів і прийомів літературознавчого дослідження, визначених світоглядними засадами Возняка-інтелектуала, суспільно-національними обставинами, індивідуальними та психотипними рисами, питомими для авторського стилю та когерентності його наукового тексту як системи. У дослідженні наголошено на інтегральному підході академіка, що поєднує літературознавство та культурологію і творить загальну когерентність Вознякового наукового тексту, тобто має свою внутрішню смислову єдність і логічну послідовність. Сформульовано концептуальні засади наукової методології М. Возняка, а саме: принципи культурно-історичної школи, джерелознавчий аналіз, націєцентричний підхід у науці й літературі, філологічний позитивізм у текстології, бібліографічний або ж джерелознавчий базис у літературознавстві, франкознавство як окремий авторський літературознавчий метод

2026-01-01T00:00:00Z Талалай, Юлія Володимирівна http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11410 2026-09-11T05:51:33Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Цифрові наративи про війну в Україні (2014–2026): порівняльний аналіз українського та британського медіапросторів Авторы: Талалай, Юлія Володимирівна Краткий осмотр (реферат): Після Революції Гідності та початку російсько-української війни інформаційний простір став одним із ключових вимірів глобального політичного та гуманітарного протистояння. В умовах цифровізації комунікацій саме медіа та соціальні платформи стали головними інструментами формування суспільних уявлень про війну, конструювання колективної пам’яті, інтерпретації історичних подій та формування міжнародної громадської думки. Цифрові наративи визначають не лише способи репрезентації воєнних подій, а й впливають на механізми політичної мобілізації, легітимації державної політики, формування образу «свого» і «чужого», а також на рівень інформаційної безпеки держави. Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз цифрових наративів українського та британського медіапросторів про війну в Україні (2014–2026). Об’єкт дослідження – цифрові наративи українського та британського медіапросторів. Предмет дослідження – цифрові наративи українського та британського медіапростори про війну в Україні (2014–2026). Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході із використанням порівняльного, дискурс- та контент-аналізу. Джерельну база дослідження становлять матеріали провідних британських та українських медіа, зокрема BBC, The Guardian, The Times, Detector Media, Deutsche Welle. У статті досліджено цифрові наративи про війну в Україні в українському та британському медіапросторах. Проаналізовано їхній вплив на історичну свідомість та інформаційну безпеку. На основі проведеного кейс-аналізу виокремлено ключові відмінності у висвітленні війни, зокрема у трактуванні причин конфлікту, образу України, ролі міжнародної підтримки та проблематики російської дезінформації. Доведено, що цифрові наративи слугують важливим інструментом формування суспільної думки та стратегічної комунікації в умовах сучасної інформаційної війни.

2026-01-01T00:00:00Z Попова, Наталія http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11407 2026-09-10T08:52:00Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Лінгвокогнітивна репрезентація концепту SEGURIDAD INTERNACIONAL в сучасній іспанській пресі Авторы: Попова, Наталія Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано лінгвістичні засоби та способи актуалізації й репрезентації концепту SEGURIDAD INTERNACIONAL, а також його прагматичні функції в іспанській пресі 2025–2026 років. Мета наукової розвідки полягає у вивченні концептуальної моделі досліджуваної ментальної одиниці, яка створена ЗМІ Іспанії та безпосереднім чином впливає на ставлення широких верств населення до геополітичних, економічних та воєнних подій у світі. Методологія дослідження базується на поєднанні семантико-когнітивного, лінгвокультурологічного та прагматико-дискурсивного аналізів, що дало змогу описати семантичне поле концепту, здійснити його когнітивну інтерпретацію та встановити особливості його фреймових структур в масмедійному дискурсі Іспанії з урахуванням лінгвокультурних особливостей. У статті доведено, що іспанський концепт SEGURIDAD INTERNACIONAL відображає політичні реалії, організує уявлення про загрози, суб’єктів, механізми реагування та національні цінності суспільства. Його актуалізовано як систему механізмів, спрямованих на забезпечення міжнародної стабільності та уникнення загроз. Особливостями концептуальних фреймів «defensa», «cooperación», «estabilidad», що формують концепт, є вектори набуття колективної відповідальності за міжнародну безпеку, розширення співпраці зі стратегічних та енергетичних питань, формування регіональної автономності. Іспанії присвоєно роль дипломатичного посередника та противника поширення ядерної зброї. Головними прагматичними функціями досліджуваного концепту в пресі є легітимізація міжнародної оборонної політики, участь Іспанії в міжнародних організаціях та формування уявлень про загрози.

2026-01-01T00:00:00Z