http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5217 2026-04-24T09:21:58Z 2026-04-24T09:21:58Z Стецик, Марія Степанівна http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5329 2025-03-12T11:40:32Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Художня творчість о. Кирила Селецького в контексті духовно-просвітницьких та естетичних пошуків і мовно-ментальних викликів Авторы: Стецик, Марія Степанівна Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено мовотворчості Кирила Селецького – священника української греко-католицької церкви, письменника, громадського діяча, просвітника. Зазначено, що його художні твори слугують ілюстрацією для розуміння складного й суперечливого процесу становлення української літературної мови в Галичині та органічної взаємодії живої мовної стихії і церковнослов’яні на всіх рівнях. Наголошено, що в художніх дискурсах К. Селецького церковнослов’янська мова стає вагомою стилетвірною категорією й органічно вплітається в говіркову текстову канву. Більшість художніх текстів у своїй основі залишаються українськими й не створюють жодних бар’єрів у процесі рецепції, позаяк зберігають чітко артикульовану українськомовну основу. Автор статті доходить висновку, що церковнослов’янська мова-стиль відігравала в процесі становлення сучасної української літературної мови особливу роль – роль її духовного варіанта.

2021-01-01T00:00:00Z Сирко, Ірина Мирославівна http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5328 2025-03-12T11:36:35Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: To the question of literary influences on Vasyl? Stus? poetic creativity Авторы: Сирко, Ірина Мирославівна Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто творчість видатного українського поета Василя Стуса. Метою роботи визначено аналіз літературних впливів на поетичні тексти Стуса та співвіднесення їх із творчою індивідуальністю поета. Наголошено, що зацікавлення митця творчістю інших авторів свідчить лише про спільність творчого бачення, проте не завжди позначається на його поетичному доробку.Доведено, що самодостатній письменницький талант Стуса рідко піддавався зовнішнім впливам: лише деякі з них творчо переосмислювалися поетом і частково інтегрувалися в його творчість. Згадано про відлуння в поезії Стуса «голосів» М. Рильського, Є. Маланюка, В. Шевчука, П. Тичини, М. Зерова, Є. Плужника та ін., проте найвідчутнішим серед них є «голос» Т. Шевченка. Вплив Кобзаря на творчу манеру Стуса пояснено ставленням до Шевченка як до найвищого авторитету в житті та літературі. Підкреслено спорідненість духовних світів обох поетів, тотожність їхньої вдачі та світобачення, але не тотожність поетичної структури. Світоглядна схожість певною мірою визначила художньо-стильову близькість митців: у композиційному вирішенні низки творів простежено філософічність, тяжіння до драматизації, алегоричності, персоніфікації. Наголошено на використанні схожих образів (матері, волі, смерті, України). Зауважено використання Стусом рис притаманної Шевченкові романтичної іронії. Розглянуто мовностильові запозичення з «Кобзаря» (емоційна напруга, нагромадження епітетів, синонімів), але разом з тим доведено органічність їхнього вплетення у структуру творів. Зроблено висновок, що, не зважаючи на окремі тематичні та структурні перегуки між текстами, вплив Т. Шевченка на В. Стуса слід вважати в основному світоглядним. Попри літературні зацікавлення, що межують з можливістю впливу, Стус ніколи не зраджував власному творчому «Я», крізь призму якого відбувалася взаємодія з поетичними текстами великого Кобзаря.

2021-01-01T00:00:00Z Чобанюк, Марія Миколаївна http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5327 2025-03-12T09:51:46Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Shevchenko reativity: philosophy or literature Авторы: Чобанюк, Марія Миколаївна Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено питання співвідношення філософії та літератури у творчості українського генія Тараса Шевченка. Дискусія про новий статус і творчість Шевченка не вичерпана й не завершена, а щораз відновлюється з більшою силою. Суттєво, що з часів античності аж до сучасних літературних теорій не закінчується дискусія про співвідношення філософії й літератури. Думки Платона та Аристотеля вже давно стали стереотипними, проте зберігають свою гносеологічну вагомість у нових мовних іпостасях. У зв’язку з цим можемо стверджувати, що всі ці роки дискусія про те, що література і філософія або цілком не сумісні, або генетично споріднені, коливалась між платонівським і аристотелівським твердженнями. Літературна спадщина Шевченка багатовекторна (лірична, епічна, драматична й прозова). Для неї характерні любовні, побутові, історичні, суспільні, політичні, релігійні, філософічні теми. Філософічна тема в більшості випадків умонтована в сюжетну будову, авторські рефлексіі, поведінку персонажів та в метатекст. Філософічна теза в багатьох випадках висловлена чітко окресленими твердженнями. У дослідженні проаналізовано погляди відомого західного українознавця Івана Фізера щодо розгляду фундаментальних досліджень співвідношення філософії й літератури у літературній спадщині Тараса Шевченка, які знайшли своє відображення в літературознавчій і критичній практиці. Іван Фізер розглядає взаємовідношення філософії творчості Шевченка за схемою Моріса Вайца. Таке взаємовідношення американський науковець трактує як три окремі проблеми, а саме: 1) філософія й література, 2) філософія літератури та 3) філософія в літературі. Варто наголосити, що літературна спадщина Тараса Шевченка стала частиною національної та загальнолюдської системи цінностей, адже пронизана великою повагою до мудрості й правди.

2021-01-01T00:00:00Z Шатілова, Наталія http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5326 2025-03-12T09:11:53Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Формули етикету як маркери мовної картини світу буковинців у художніх текстах С. Воробкевича Авторы: Шатілова, Наталія Краткий осмотр (реферат): У статті описано змістові й функціональні параметри стереотипних культурно та етнічно зумовлених етикетних формул, уживаних у художніх текстах С. Воробкевича, що їх буковинці уживають в типових комунікативних ситуаціях – привітання, прощання, побажання, подяки, прохання, вибачення, гостинності, утішання. З’ясовано, що випрацювані віками ввічливо-доброзичливі конструкції мовного спілкування репрезентують національний характер буковинців, їхy. ментальність, самобутній спосіб мовомислення й світобачення.

2021-01-01T00:00:00Z