http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5527 2026-04-21T06:31:18Z 2026-04-21T06:31:18Z Бровкіна, Оксана Турчин, Карина http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7923 2026-01-26T08:20:53Z 2022-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості використання сленгів у німецькомовному музичному дискурсі Авторы: Бровкіна, Оксана; Турчин, Карина Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено вивченню сленгу як засобу спілкування в сучасному німецькомовному музичному дискурсі. Метою роботи є опис фразеологічного складу німецького молодіжного сленгу, його генетичних характеристик та виявлення національно-культурної своєрідності молодіжних сленгів у музичному дискурсі. До розв’язання завдань розвідки залучено загальнонаукові методи, що включають у себе описовий метод, спостереження, систематизації, інтерпретації, класифікації. З метою виявлення вербальних засобів реалізації сленгів та їхнього комунікативно-прагматичного призначення використано функціональний метод. Для визначення змісту сленгових мовних одиниць у музичному дискурсі застосовано структурно-семантичний метод. Кількісно-статистичний метод дав змогу зафіксувати активність використання сленгів у музичному дискурсі. Аналіз проведеного дослідження уможливив висновок, що музичний дискурс – це художнє явище й тип мовленнєвої практики, визначений шлях до того чи того смислу; сутність комунікативної моделі мовленнєвої практики загалом. Намагаючись наблизити мову пісні до мовного стандарту масового слухача й тим самим посилити ефективність впливу, автори сучасних пісенних текстів, з одного боку, вдаються до активного використання сленгової, жаргонної, просторічної, іншомовної лексики. З другого боку, антропоцентричний підхід до мови, орієнтованість на людину, соціум та культуру визначили зрослий інтерес дослідників у сучасній лінгвістичній науці до соціолектів та феномену сленгу. Молодіжний сленг у музичному дискурсі виникає з метою самоідентифікації й відокремлення від інших соціальних та вікових груп для самоствердження чи реалізації себе як особистості. Поповнення молодіжного сленгу німецької мови забезпечують процеси запозичення, словотворення та зміни значень слова.

2022-01-01T00:00:00Z Федурко, Марія http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7919 2026-01-26T08:15:14Z 2022-01-01T00:00:00Z

Название: Про інтелект і емоцію, мисль і чуття, розум і серце в космосі Наукового Слова Івана Франка Авторы: Федурко, Марія Краткий осмотр (реферат): ПРО ІНТЕЛЕКТ І ЕМОЦІЮ, МИСЛЬ І ЧУТТЯ, РОЗУМ І СЕРЦЕ В КОСМОСІ НАУКОВОГО СЛОВА ІВАНА ФРАНКА (РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ Я. ЯРЕМКА І Н. ЛУЖЕЦЬКОЇ «ІВАН ФРАНКО І ПОСТУП НОВІТНЬОЇ ЛІНГВІСТИКИ»)

2022-01-01T00:00:00Z Shkarban, Inna http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7917 2026-01-26T08:12:31Z 2022-01-01T00:00:00Z

Название: Linguistic aspect of modality in modern math discourse in English Авторы: Shkarban, Inna Краткий осмотр (реферат): У статті розкрито лінгвістичний аспект модальності в сучасному англомовному математичному дискурсі, критично окреслено ряд актуальних проблемних питань у цій сфері, зокрема розрізнення епістемічної модальності та доказовості, зумовленої формальною логікою філософського обґрунтування. Загальний огляд досліджень доводить, що математична модальність значною мірою ґрунтується на класичній пропозиційній логіці суджень. Аналіз корпусу математичних текстів засвідчує вживання граматичних модальних категорій для формулювання модального дедуктивного міркування. З лінгвістичного погляду, академічний математичний дискурс вимагає дослідження передумов вживання природної мови в процесах математичного міркування та обґрунтування. Висунуто припущення щодо одночасної актуалізації двошарової когнітивної саморефлексії, зосередженої, з одного боку, на формальних логічних модальних операторах та математичних елементах (формальній мові), з другого, – на природній мові. Визначення семантичних значень маркерів модальності математичного дискурсу включає етап інтерпретації. Таким чином, доказові прислівники розглянуто в статті як маркери перевірки загальної об’єктивності суджень щодо оцінки мовцем істинності пропозиції. Допоміжні модальні мовні засоби високої, середньої та низької модальності, напівмодальні дієслова та вживання конструкцій умовного способу зумовлені семантикою ймовірності вибору серед гіпотетичної множини варіантів формально-логічного виведення. З’ясовано, що формально-логічна структура математичних міркувань пояснює неінтуїтивну можливість дедуктивного доведення. У статті обґрунтовано, що лінгвістична категорія модальності в математичному дискурсі обов’язково передбачає універсальну істинність знання, високий рівень логічної формалізації в статусі пропозиційної верифікації, формульний характер аргументації, тобто синтез гіпотетичних передумов, теоретичних знань та суб’єктивності міркування, що призводить до обґрунтування гіпотези та наочної ілюстрації емпіричних дедуктивних процесів, зокрема мовними засобами вираження модальності.

2022-01-01T00:00:00Z Шаболдов, Олександр http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7910 2026-01-23T10:32:11Z 2022-01-01T00:00:00Z

Название: Конструювання маскулінного ідеалу у творчості Олекси Стефановича Авторы: Шаболдов, Олександр Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано конструювання маскулінного ідеалу у творчості О. Стефановича. Виявлено й описано різні вияви маскулінності у творах поета та досліджено їхній зв’язок зі світоглядом та ідейними настановами О. Стефановича. У результаті дослідження встановлено, що маскулінним ідеалом для поета є гегемонна лицарська маскулінність як найбільш придатна для творення героїчного національного міфу. Саме вона найповніше відповідає уявленням про національний характер українців, властивий національному міфу «Празької школи». Показано, що у поетичній спадщині О. Стефановича лицарська маскулінність виявляється у трьох головних архетипних ролях: Воїна, Батька (Патріарха) та Коханця. При цьому поет вибудовує власний пантеон національних героїв, який охоплює постаті різних періодів української історії. Меншою мірою представлена в його творчості ситуація кризи маскулінності. Це варто пояснювати спрямованістю поета не так на змалювання дійсності та емігрантських реалій, як на конструювання взірцевих моделей, що могли б стати прикладами для наслідування. Тому криза маскулінності однозначно сприймається негативно й потребує подолання. Маскулінність чужинців також представлена незначною мірою, вона завжди виступає ворожою силою й отримує негативну оцінку поета. Духовна маскулінність, маскулінність ремісника та інші альтернативні типи маскулінності не відповідають уявленням поета про маскулінний ідеал і практично не представлені в його творах. У дослідженні показано також, що поет не сприймав вияви жіночої маскулінності, утверджуючи пасивну роль жінки супроти активного чоловічого первня. Проведене дослідження є складовою частиною комплексної проблеми маскулінності та фемінності у творчості «Празької школи». Його результати допомагають сформувати більш повну й цілісну картину цього мистецького феномену та героїчного українського національного міфу, що посідав центральне місце у творчості її представників.

2022-01-01T00:00:00Z