http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5535 2026-04-23T10:38:43Z 2026-04-23T10:38:43Z Скорофатова, Анна http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5712 2025-04-08T10:41:14Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Ефект Медузи: прокляття дзеркал і мечів у шедеврах світової літератури Авторы: Скорофатова, Анна Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано міф про Медузу Горгону як психодинамічну модель, що є теоретичним уявленням про те, що людську поведінку формують неусвідомлювані динамічні (інтерактивні) психологічні сили (статевий потяг, минулий травматичний досвід, нав’язані родинні цінності тощо), та викладено результати застосування техніки текстового аналізу «ефект Медузи» з опорними позиціями – дзеркало (відображення неусвідомлюваного) і меч (агресія) (авторська методика на засадах системного підходу з використанням міфологічного методу, елементів юнгіанської теорії архетипів, психологічного, герменевтичного, постструктуралістського та інтертекстуального методів), здісненого на матеріалі новели Рюноске Акутаґави «У чагарнику», психологічного роману Германа Гессе «Степовий вовк» та драми Лесі Українки «Камінний господар». Досліджено динаміку агресивної поведінки головних героїв, тригери, що провокують активацію архетипу, запропоновані у творах варіанти виходу за межі психодинамічної моделі Медузи. Встановлено, що в новелі «У чагарнику» Рюноске Акутаґави та романі «Степовий вовк» Германа Гессе виділено чотири типи персонажів, дії яких описано за допомогою психодинамічної моделі Медузи, за принципом «виходу» – Тадзьомару («відтинання голови», фізичне знищення), самурай (самознищення), жінка (ізоляція), Гарі Галер (інтелектуалізація). Відповідно в драмі Лесі Українки «Камінний господар» спостережено, за тим самим принципом, протиставлення трьох персонажів, дії яких описано психодинамічною моделлю Медузи: Командора (Медуза каральна), Долорес (Медуза витіснена, інтелектуалізована) та Дон Жуана (Медуза самозаклята), – Анні як Горгоні звичайній, спраглій влади та підкорення чужої волі. Актуальність дослідження та перспектива подальших розробок вмотивовані тим, що результати глибинного аналізу знакових літературних творів можуть бути використані в прикладній психології, зокрема в роботі з розладами поведінки, зокрема в ситуаціях повторюваних життєвих сценаріїв (індивідуальних міфів).

2024-01-01T00:00:00Z Рябова, Катерина http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5709 2025-04-08T10:34:21Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: До питання про основні критерії оцінки машинного перекладу Авторы: Рябова, Катерина Краткий осмотр (реферат): Оцінювання якості машинного перекладу – складне завдання, яке вимагає уваги до деталей та комплексного підходу. Використання різних метрик оцінювання та їх комбінація дають змогу отримати більш точне та об’єктивне уявлення про якість автоматичного перекладу. Практичний підхід до оцінювання якості допомагає покращити результати та забезпечити користувачам найкращий досвід його використання. У статті досліджено аспект нормативності критеріїв, використаних в оцінюванні перекладів, виконаних за допомогою систем машинного перекладу (МП). Проблема, порушена у статті, – це важливий етап у систематизації підходів до оцінювання МП, з одного боку, людиною в контексті застосовуваних нею методів і критеріїв, а з іншого – автоматизованою системою та її метриками. У статті наголошено на необхідності розмежування критеріїв оцінювання машинного перекладу автоматизованою системою та традиційного, виконаного людиною. Окрему увагу приділено описові методів оцінювання перекладу, як-от: метод зворотного перекладу, метод оцінювання якості перекладу з визначенням ступеня сприйнятливості для споживача. Підкреслено, що вимоги до оцінювання якості традиційного перекладу та перекладу, виконаного системами МП, не тотожні в аспекті норми. Стаття містить дослідження метрик автоматичного оцінювання. Наголошено на можливості застосування або якоїсь однієї з метрик, або елементів кількох метрик, оскільки кожна з них має як переваги, так і недоліки. Вибір правильної метрики може суттєво вплинути на результати оцінки. Наприклад, метрика BLEU може бути корисною для загальної оцінки точності перекладу, проте вона не враховує порядку слів та контексту, що може призвести до прорахунків у визначенні якості перекладу. З іншого боку, METEOR враховує порядок слів, але може бути менш чутливим до деяких типів помилок. TER дає змогу встановити кількість помилок у перекладеному тексті та визначити його якість, але менш чутлива до точності перекладу, як і WER, що допомагає визначити точність автоматичного перекладу та кількість помилок у ньому, але не враховує порядку слів та окремих типів помилок. CER же допомагає оцінити точність перекладу лише на рівні окремих символів.

2024-01-01T00:00:00Z Прадід, Юрій http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5708 2025-04-08T10:31:02Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Семантичні та синтаксичні особливості фразеологічних одиниць мікросистеми "Кінь, кобила" Авторы: Прадід, Юрій Краткий осмотр (реферат): Стаття присячена дослідженню особливостей семантики та синтасичної організації фразеологічних одиниць мікросистеми «Кінь, кобила». Зазначено, що фразеологічні макро- і мікросистеми в українському мовознавстві почали інтенсивно вивчатися лише в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. (див., наприклад, праці Н. Ф. Грозян, О. О. Картамишева, О. А. Мороз, М. І. Пелипася, Ю. Ф. Прадіда, П. О. Редіна та ін.). Джерельною базою фактичного матеріалу для аналізу слугували тлумачні та фразеологічні словники української мови, інтернет-сайти, а також власна фразеологічна картотека автора статті (аналізу підлягають 47 ФО), теоретико-методологічним підґрунтям розвідки – праці українських мовознавців, у яких досліджено певні фразеологічні мікро- і макросистеми. Мета пропонованої розвідки – дослідити місце мікросистеми ФО «Кінь, кобила», до якої, крім ФО із компонентами кінь, кобила, зараховано й ФО з компонентами-назвами частин тіла коня, кінської збруї, у фразеологічному складі української мови, описати семантичні та синтаксичні особливості ФО, що репрезентують цю мікросистему. Проведений аналіз цієї мікросистеми ФО дав підстави резюмувати таке: 1) мікросистема підданих аналізу ФО нечисельна, але натомість доволі розмаїта за своїми семантичними особливостями й синтаксичною організацією; 2) для цих ФО, як і фразеологічної системи української мови загалом, характерні явища полісемії, варіантності, синонімії, паралелізму й антонімії; 3) найбільше ФО цієї мікросистеми утворено з компонентами коня (7 ФО), конем (6 ФО), віжки (5 ФО), найменше – з компонентами возом, гриву, кінська, коняча, конька, мерин, поводи, узду, хвіст (по 1 ФО); 4) у мікросистемі ФО «Кінь, кобила» представлені майже всі синтаксичні структури, характерні для фразеологічного складу української мови взагалі: а) ФО, співвідносні з підрядним словосполученням: блідий кінь, сон рябої кобили та ін.; б) ФО, співвідносні зі сполученням слів: на коня, у хвіст і в гриву та ін.; в) ФО, співвідносні з порівняльним зворотом: як ломовий кінь, як свиня на коня та ін.; г) ФО, співвідносні з простим реченням – односкладним: хоч конем грай, на коні не під’їдеш і двоскладним: коні не винні, мов хто на сто коней висадив; 5) ФО з компонентами кінь, кобила можуть виступати в реченні підметом, присудком (простим, складеним іменним, складеним дієслівним), додатком, означенням, обставиною; 6) потребують окремого дослідження семантичні та синтаксичні особливості й інших фразеологічних мікросистем, у зокрема в порівняльному та зіставному аспектах.

2024-01-01T00:00:00Z Куза, Анжела http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5707 2025-04-08T10:27:17Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості функціонування української релігійної фразеології в інтернет-просторі періоду російсько-української війни Авторы: Куза, Анжела Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто українську релігійну фразеологію періоду російсько-української війни та охарактеризовано її функціонування в інтернет-просторі. Процеси дерадянізації та деатеїзації в українському суспільстві активізують дослідження вербальних засобів релігійного змісту, серед яких особливе місце посідають релігійні фразеологічні одиниці. Актуальність цієї теми посилена фактами з’яви в українському мовному просторі нових фразеологізмів, пов’язаних з реаліями нинішньої російсько-української війни. Відзначено, що фразеологія як виразник менталітету народу є важливим чинником формування світогляду українців в період війни, тож її функціонування в інтернет-просторі набуває великої ваги. Оскільки релігійну фразеологію періоду початку війни вже досліджено, у статті основний акцент зроблено на фразеологізмах, які функціонують в релігійних текстах, поширених в інтернет-просторі після початку повномасштабного вторгнення агресора в нашу країну. На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що українська релігійна фразеологія зайняла гідне місце в сучасному інформаційному просторі завдяки активній присутності у ньому електронних ресурсів УГКЦ та ПЦУ (офіційні сайти церков, часописи, поширення актуальних релігійних публікацій в українських електронних ЗМІ, релігійні спільноти в соціальних мережах тощо). Продовжуючи традиції українського проповідницького мистецтва щодо використання скарбів релігійної фразеології, нинішні проповідники вводять ці мовні ресурси в сучасний контекст. Відзначено, що активно функціюють фразеологізми з ключовими словами-теонімами та фразеологізми-біблеїзми, які переважно набувають конотацій, суголосних з подіями війни, а також набули поширення фразеологічні одиниці, ключові слова яких – лексеми мир, війна та перемога. Частина фразеологізмів мають одночасно релігійну та національно-патріотичну конотацію.

2024-01-01T00:00:00Z