http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7431 2026-04-24T13:13:43Z 2026-04-24T13:13:43Z Харук, Андрій http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7511 2025-11-26T13:21:50Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Як використовувати російські джерела для вивчення російсько-української війни? Авторы: Харук, Андрій Краткий осмотр (реферат): У російській фаховій військовій періодиці достатньо широко висвітлюється хід російсько-української війни, публікуються численні матеріали, присвячені аналізу уроків широкомасштабного вторгнення. Ці публікації підготовлені під значним впливом офіційної ідеології та пропаганди, однак критичний їх аналіз дає підставу виокремити важливу інформацію, придатну для дослідження історії російсько-української війни. Передовсім це стосується статей журналу «Военная мысль». які вокористовувались, зокрема, під час розгляду Гостомельської операції. Низка статей цього часопису може бути використана для вивчення боїв у Південно-Західній операційній зоні та бойових дій в особливих умовах (наприклад, в урбанізованій місцевості). Проаналізовані в нашій статті матеріали висвітлюють також осмислення досвіду російсько-української війни в окремих сферах, як-от бойове застосування авіації чи військово-політична робота. Методологічною основою статті є критичний підхід, історіографічний аналіз у поєдннані з принципами історизму й об’єктивності. Наукова новизна полягає у визначенні можливостей використання публікацій російської фахової періодики для вивчення історії російсько-української війни (на етапі широкомасштабного російського вторгнення, тобто після 24 лютого 2022 р.). Висновки. Матеріали проаналізованого нами видання можуть бути використані у кількох аспектах: 1) аналіз підготовки РФ до широкомасштабного вторгнення в Україну, визначення впливу геополітичних і стратегічних концепцій російського військово-політичного керівництва на планування вторгнення; 2) вивчення планування і ходу окремих операцій; 3) дослідження того, як в російських джерелах аналізуються уроки війни з Україною, що дає змогу ретроспективно оцінити ефективність дій військ агресора у порівнянні з первинними планами і очікуваннями; 4) критичний розгляд зазначених публікацій дає додатковий матеріал для спростування російських фейків і спотворень у висвітленні російсько-української війни.

2023-01-01T00:00:00Z Фігурний, Юрій Шакурова, Ольга http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7510 2025-11-26T13:02:46Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Функціонування науки й освіти України в умовах російсько-української війни: роль українознавства у впровадженні національно-патріотичного виховання молоді в освітній простір та у протидії "русскому миру" Авторы: Фігурний, Юрій; Шакурова, Ольга Краткий осмотр (реферат): Мета статті – проаналізувати функціонування науки й освіти України в умовах російсько-української війни, осмислити роль українознавства у впровадженні національно-патріотичного виховання молоді в освітній простір та запропонувати шляхи подолання деструктивних ідей «русского мира». Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, всебічності та системності. Використано метод історіографічного аналізу і синтезу, а також порівняльний, ретроспективний, історико-хронологічний та історико-ситуаційний методи. Наукова новизна полягає у розробці актуальної проблематики, яка залишається ще недостатньо вивченою та потребує подальших напрацювань. Висновки. Виявлено, що з часу відновлення Української держави у 1991 р. гостро постало питання реформування освітнього простору України й остаточної ліквідації радянських рудиментів у навчальному процесі. Показано, що майже чверть столітня бездіяльність влади і активні антиукраїнські й антидержавницькі дії як адептів радянського способу життя так і прихильників Росії, посприяли впровадженню ними в український гуманітарний простір засадничих ідей, догматів та постулатів геополітичної доктрини «русского мира», які згодом призвели до так званої «русской весны» 2014 р. Простежено, що збройна й інформаційна російська агресія на початку 2014 р., підсилена антиукраїнською діяльністю прибічників «русского мира», поставила під питання саме існування Української держави та української нації, але завдяки Всеукраїнському патріотичному зсуву, ворог був зупинений. З’ясовано, що для остаточного реформування освітнього простору України й розбудови української національної освіти, надзвичайно важливим є поєднання зусиль української влади, громадянського суспільства та громадян. Охарактеризовано, що українознавство має стати важливим елементом національно-патріотичного виховання української молоді, набуваючи в умовах повномасштабної російсько-української війни вагомого державницького значення.

2023-01-01T00:00:00Z Телегуз, Ірина Телегуз, Андрій http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7509 2025-11-26T12:47:47Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Українські вимушені мігранти і виклики війни: минуле і сучасність Авторы: Телегуз, Ірина; Телегуз, Андрій Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – проаналізувати виклики, які постали перед українською державою та нацією внаслідок війни з росією, зосередивши увагу на питанні повернення українських вимушених мігрантів, формуванні нової української діаспори, зв’язку з батьківщиною, збереженні національної ідентичності шляхом порівняння з досвідом минулого століття. Методологія. В основі методології лежать порівняльно-історичний, а також загально-наукові методи аналізу та синтезу, принцип об’єктивізму й критицизму. Наукова новизна. У статті аналізуються виклики сучасної російсько-української війни для української держави, зосереджена увага на проблемі вимушених мігрантів. Порівнюється досвід вимушеної міграції початку минулого століття, пов'язаний із подіями Першої світової війни, революції та створення національних держав на тлі колишніх імперій. Висновки. Виклики війни для української держави та нації на сьогоднішній день не менші, а, може, навіть більші, ніж сто років тому. Перелік їх величезний, для вирішення знадобляться роки або й більше. Один із викликів сучасної війни полягає у тому, що частина сучасних вимушених мігрантів з України залишаться проживати за кордоном. Проаналізовано питання, що розкривають зв'язок діаспори з батьківщиною. Наголошено на ролі мови, традицій та інших факторів, що сприяють збереженню національної ідентичності вимушених мігрантів. Акцентується увага на тому, що входження мігранта у нове суспільство є складним процесом. Зроблено висновок, що сьогоднішня ситуація з вимушеними мігрантами має величезні масштаби, хоча частина сприймає ситуацію як тимчасову. Однак що довше триває війна, то більш ймовірно, що значна частина з різних причин не повернуться. Можливо, це стане підґрунтям формування нової української діаспори. І, очевидно, що наша держава має подбати про відносини з діаспорою, орієнтуючись на ці нові виклики.

2023-01-01T00:00:00Z Свйонтик, Олександра Гранд, Михаїл http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7508 2025-11-26T12:44:03Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Трансформації у сфері освіти на тимчасово окупованих територіях України (2014-2023): українська історіографія дослідження проблеми Авторы: Свйонтик, Олександра; Гранд, Михаїл Краткий осмотр (реферат): Мета статті – проаналізувати історіографію досліджень українських учених у сфері освіти на тимчасово окупованих територіях України (2014–2023). Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, авторської об’єктивності, а також на методи історіографічного аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історичній науці проаналізовано погляди українських учених, насамперед істориків, на стан освіти в окупованих частинах України (Крим, частина Донецької та Луганської областей, м. Севастополь). Висновки. Отже, трансформації у сфері освіти на тимчасово окупованих територіях України (2014–2023) досліджували історики (І. Грідіна, А. Дем’яненко, О. Потіха, Н. Свинаренко, О. Хоменко, О. Удод, Л. Якубова), політологи (Б. Дем’яненко, О. Чальцева), юристи (О. Цельєв), економісти (О. Захарова), педагоги (В. Курило, О. Караман), філософи (Д Свириденко) та ін. Джерельною базою для них слугували переважно інтернет-видання, які подавали не завжди перевірену інформацію. Власне відсутність можливості верифікувати джерельну інформацію є однією з найбільших проблем для дослідників сучасної російсько-української війни. Головну увагу вчені зосереджували на становищі середньої та вищої ланок освіти в окупованих Криму, Донецькій та Луганській областях. Значно менше відомо про стан дошкільної та середньої спеціальної (професійної) освіти, що, безумовно, є перспективним напрямом подальших досліджень для українських учених. Уважаємо, що науковцям потрібно продовжувати аналіз процесів, спрямованих на знищення української громадянської та етнічної ідентичності дітей і молоді через заклади освіти і позашкільні установи й організації на окупованих теренах України.

2023-01-01T00:00:00Z