http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7432 2026-04-08T06:25:16Z 2026-04-08T06:25:16Z Кузьмінець, Наталія Букіна, Тетяна Стадник, Олена http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7539 2025-12-01T06:29:02Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Вплив історичної пам'яті українців на події сьогодення Авторы: Кузьмінець, Наталія; Букіна, Тетяна; Стадник, Олена Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена дослідженню зв’язку між історичною пам’яттю українського народу і сучасними подіями, які відбуваються в Україні. Особлива увага приділяється аналізу того, як історична пам’ять використовується в сучасному історичному дискурсі, а також її ролі у формуванні національної ідентичності. Мета статті – дослідити та проаналізувати зв’язок між історичною пам’яттю українського народу та сучасними подіями в Україні, з’ясувати, як минулі події формують свідомість громадян та впливають на політичні, культурні та соціальні процеси у країні. Методологія. У роботі використовувалися такі методи: метод історизму, порівняльний аналіз та статистичний метод. За допомогою методу історизму аналізувалася динаміка формування української історичної ідентичності. Компаративний метод дозволив здійснити аналіз відмінностей у самосвідомості українців та оцінити стратегії української політики в період незалежності. Для дослідження статистичних даних та результатів соціологічних опитувань застосовувався статистичний метод. Наукова новизна дослідження полягає у глибокому аналізі процесів утворення та змін історичної пам’яті українців, а також дослідженні впливу цих складових на майбутнє України. Висновки. Визначено, що історична пам’ять українців відіграє провідну роль у формуванні національної свідомості, культурних цінностей та політичних орієнтирів. Доведено, що розуміння і врахування історичної пам’яті є важливим для побудови діалогу між різними соціальними групами та політичними силами в Україні. З метою розвитку стабільного та гармонійного суспільства необхідне не лише збереження та передача історичної пам’яті, але й критичний аналіз минулого, щоб уникнути повторення помилок та конфліктів. Вивчення впливу історичної пам’яті на сучасні події в Україні допомагає краще розуміти сучасні виклики і формувати стратегії їх подолання.

2023-01-01T00:00:00Z Гудзь, Віктор Полякова, Лариса Крилова, Алла http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7538 2025-12-01T06:22:25Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Шкільні підручники з історії в путінській Росії як засіб інформаційної війни з Україною Авторы: Гудзь, Віктор; Полякова, Лариса; Крилова, Алла Краткий осмотр (реферат): Мета статті – дослідити використання В. Путіним та його оточенням шкільних підручників з історії у війні пам’ятей та інформаційній війні з Україною. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Здійснено структурно-функціональний системний аналіз історіографічних фактів із застосуванням методів критики й аргументації, на засадах принципів об’єктивності й історизму. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу еволюції путінської історичної політики в напрямі написання «єдино правильних» шкільних підручників з історії. Висновки. Путінська інформаційна та історична політика у системі гібридної війни потерпіла стратегічну поразку в Україні, як і збройна навала. Проте викладання шкільної історії у самій Росії продовжує служити знаряддям реваншизму, елементом війни пам’ятей та інформаційної війни з Україною: 1) подання історії українських земель у підручниках як російської давнини та «окраїни» нав’язує школярам переконання, що сучасна Росія має історичне право на ці землі; 2) описання давньої історії України як такої, що творилася «русскіми людьмі», а українців – як вигадки Австрії, повторює підхоплений В. Путіним старий міф про «єдіний народ», який розкололи зовнішні вороги; 3) після збройного вторгнення в Україну 2022 р. автори підручників остаточно втратили об’єктивність і, слідом за Путіним, заперечують існування Української держави в минулому та її теперішню легітимність; 4) довершеним відображенням путінської історичної політики та інформаційної війни став продукт «єдиного підручника». Ця агітка спрямована на дегуманізацію українців, зображення їх як нелюдів і нацистів, чим служить зомбуванню та мобілізації росіян проти «зовнішнього ворога».

2023-01-01T00:00:00Z Павлос, Івона Ева http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7537 2025-12-01T06:18:43Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Проблема становлення культурно-просвітницької діяльності М. Грушевського в сучасній історіографії Авторы: Павлос, Івона Ева Краткий осмотр (реферат): Метою статті є реконструкція процесу дослідження у сучасній історіографії проблеми культурно-просвітницької діяльності М. Грушевського до 1894 р. Методологія дослідження передбачає поєднання принципів історизму, об’єктивності і системності та загальнонаукових і спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного та історико-психологічного) методів наукової праці. Наукова новизна статті полягає у спробі реконструкції історіографічних дискусій довкола проблеми становлення культурно-просвітницької праці М. Грушевського в українській історіографії кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст. Висновки. Підсумовуючи сучасну культурно-просвітницьку грушевськіану періоду особистісного і професійного становлення М. Грушевського, вказано на її значною мірою пропедевтичний характер. Мовиться про те, що діаспорна історіографія, з огляду на відсутність підставових джерел, небагато конкретного могла сказати стосовно цієї важливої глави життєпису вченого. Сучасні дослідники, віднайшовши й актуалізувавши щоденники історика, його розлогий епістолярій і діловодну документацію навчальних закладів, отримали можливість з необхідною ретельністю реконструювати період його дитинства та юності. Втім ці студії наразі перебувають на стадії опрацювання розлогого комплексу джерел і визначення провідних проблемно-тематичних блоків. Це позначилося на недостатній спеціалізації грушевськознавчого пошуку, втім і на невиразності прописування культурно-просвітницьких сюжетів. Тож перспективним історіографічним завданням є як докладніше осмислення поодиноких питань (вплив гімназійних педагогів та самоосвітнього компонента, лекційна праця серед семінаристів, участь у просвітницьких проєктах старогромадівців та ін.), так і загальна артикуляція проблеми становлення культурних практик М. Грушевського як самостійного дослідницького сюжету.

2023-01-01T00:00:00Z Дутко, Любомир http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7535 2025-11-28T12:02:42Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Теоретико-методологічна спадщина Михайла Грушевського у дзеркалі сучасної української історіографії Авторы: Дутко, Любомир Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження полягає в реконструкції дискусій, які відбувалися у сучасній українській історіографії довкола теоретико-методологічної спадщини М. Грушевського. Методологія дослідження передбачає використання принципів об’єктивності, історизму і системності, а також властивих для історіографічного дослідження загальнонаукових і спеціально-історичних методів. Наукова новизна статті полягає у спробі всебічної реконструкції історіографічних дискусій довкола теоретико-методологічної спадщини М. Грушевського в українській історіографії кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст. Висновки. У підсумку відзначено, що у сучасному грушевськознавстві історико-теоретичний напрям був досить популярним серед дослідників. Водночас у вічі впадає виразна диспропорція у вивченні теоретико-методологічної моделі визначного історика – чимала увага дослідників до його історіософії та майже цілковите ігнорування епістемологією дослідження. Серед досягнень цього періоду слід назвати розробку широкого кола питань розуміння М. Грушевським онтології історії. Насамперед історіографи нівелювали присутні в діаспорному українознавстві ідеолого-політичні нашарування під час аналізу цієї проблеми. Також важливим є здобутий консенсус про потребу відмовитися від маркування концепції М. Грушевського як суто позитивістської. Недоліки пов’язані із загальною недооцінкою необхідності опрацювання методологічної проблематики в українській історіографії. Тож малодослідженими, а отже, перспективними для подальших досліджень є контекстуальне опрацювання проблем реконструкції цілісної концепції історіософії М. Грушевського, вивчення теорії історичного пізнання вченого, визначення дефініції його теоретико-методологічної моделі, зрештою, з’ясування впливу історіософсько-епістемологічних рефлексій історика на українську соціогуманітаристику ХХ – першої чверті ХХІ ст.

2023-01-01T00:00:00Z