<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8076" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8076</id>
  <updated>2026-04-23T20:36:09Z</updated>
  <dc:date>2026-04-23T20:36:09Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Сучасна психологія соціальної взаємодії: різновекторність досліджень</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8367" />
    <author>
      <name>Хавула, Роман Михайлович</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8367</id>
    <updated>2026-02-12T11:49:55Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Сучасна психологія соціальної взаємодії: різновекторність досліджень
Авторы: Хавула, Роман Михайлович
Краткий осмотр (реферат): Мета роботи. У статті здійснено узагальнений огляд поліваріантності висвітлення особливостей психології соціальної взаємодії, зокрема типові тематичні вектори й підходи вивчення феноменів психологічного впливу. Методологія дослідження базується на методах науково-теоретичного вивчення: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, що дало змогу встановити специфіку сучасних різно-векторних досліджень у галузі психології соціальної взаємодії. Наукова  новизна. Здійснено  огляд  науково-психологічної  джерелознавчої  бази  з  проблем  психології соціальної взаємодії.  Виявлено, що психологічне вивчення особливостей впливу на особистість постає одним з домінуючих векторів наукового пошуку. Систематизовано знання про особливості впливу, спричинені новим суспільним етапом. Констатується, що здобувачу  вищої освіти необхідно знати фундаментальні особливості впливу на особистість, різноманітність підходів до розуміння психологічного впливу та здійснювати вибір опти-мальних методів і програм оптимізації системи переконань особистості в кризових умовах та розвитку інформаційної зрілості особистості.Висновки.  Розкрито мету навчальної дисципліни «Психологія соціальної взаємодії», загальні та спеціальні компетентності, якими оволодіватиме студент при її вивченні та програмні результати навчання. Обґрунтовано доцільність включення в освітньо-професійну програму для підготовки практичних психологів магістерського рівня вищої освіти навчальної дисципліни «Психологія соціальної взаємодії» та наведено орієнтовний перелік тематики аудиторних  занять. Оволодіння здобувачами вищої освіти особливостями та механізмами впливу стане основою для розробки і впровадження ефективних стратегій взаємодії та впливу на інших. Вивчення сучасних концепцій дозволить здобувачам вищої освіти ознайомитися з різноманітністю підходів до розуміння психологічного впливу та здійснювати вибір оптимальних методів для різних ситуацій. Засвоєння основ проблеми соціально-психологічної безпеки допоможе здобувачам вищої освіти стати свідомими та відповідальними учасниками соціальної взаємодії та сприятиме створенню безпечного психологічного середовища.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Analysis of approaches to defining a difficult life situation</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8365" />
    <author>
      <name>Kovalenkova, Alla</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8365</id>
    <updated>2026-02-12T11:43:27Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Analysis of approaches to defining a difficult life situation
Авторы: Kovalenkova, Alla
Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена дослідженню наукових підходів до визначення поняття «складна життєва ситуація», концептуалізації такого визначення. Метою даної роботи є розкрити поняття «складна життєва ситуація» за допомогою наукових інструментів. Проаналізувати  звʼязок  складної  життєвої  ситуації  через  призму  загальнонаукових і конкретно-наукових підходів в рамках сучасної психології. Виокремити складну життєву ситуацію  як  феномен,  який  являється  рушійною  силою  в  становленні  життєстійкості особистості. Методологію дослідження склали загальнонаукові методи дослідження,  такі  як спостереження, методи аналізу та синтезу, був проведений порівняльний аналіз та узагальнення теоретичних даних, що представлені у наукових джерелах. Також для порівняльного аналізу було використано конкретно-наукові методи дослідження. Наукова новизна. Виокремлено  поняття  «складна  життєва  ситуація»  з  ряду  наступних  суміжних  понять: важка життєва ситуація, екстремальна ситуація, важкі життєві обставини, стресова ситуація, фруструюча ситуація, ситуація невизначеності ті інші. Закладенню основи більш ґрунтовного вивчення цього поняття як феномену. Також в даній статті розкрито смисл поняття «ситуація» і «життєва ситуація», як таких, що доповнюють розуміння поняття «складної життєвої ситуації». Визначення цих понять описані з огляду на сучасну ситуацію даної проблематики у звʼязку з воєнними діями, які відбуваються на всій території України, через воєнну агресію сусідньої держави росії. У статті подано результати теоретичного аналізу основних наукових підходів в психології по дослідженню проблеми складної життєвої ситуації, а саме поглиблено розглянуто ключові загальнонаукові і конкретно-наукові підходи. З загальнонаукових підходів досліджено екзистенційний і біхевіористичний, а з конкретно-наукових підходів – системний, ресурсний і екопсихологічний. Описано наше бачення про-блеми визначення складної життєвої ситуації у парадигмі сучасної науки. Висновки. Дано визначення складної життєвої ситуації в умовах сьогодення зважаючи на воєнний стан в Україні. Висвітлено психологічні фактори впливу на особистість, які містить в собі складна життєва ситуація. Вперше розкрито смисл поняття складна життєва ситуація на  основі  загальнонаукових  і  конкретно-наукових  підходів  в  психології  –  екзистенційний підхід, біхевіористичний підхід, системний підхід, ресурсний підхід та екопсихологічний підхід і описано їх основні аспекти.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Психологія життєдіяльності: методологічний аналіз мети, завдань та змісту навчальної дисципліни для практичних психологів-магістрів</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8308" />
    <author>
      <name>Савчин, Мирослав Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Заміщак, Марія Ігорівна</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8308</id>
    <updated>2026-02-26T09:57:15Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Психологія життєдіяльності: методологічний аналіз мети, завдань та змісту навчальної дисципліни для практичних психологів-магістрів
Авторы: Савчин, Мирослав Васильович; Заміщак, Марія Ігорівна
Краткий осмотр (реферат): Мета статті полягає в  методологічному аналізі мети, завдань та змісту навчальної дисципліни «Психології життєдіяльності» для практичних психологів-магістрів. Методологія. Обґрунтовано зміст навчальної дисципліни, викладено план аналізу життєдіяльності особистості в єдності буття та життя. Розкрито онтологію буття особистості (впливи, прояви, факти, вчинки, дії, тенденції). Наукова новизна. Викладено психологічні особливості життєвої ситуації та їх види, типи взаємодії особистості з ситуацією. Охарактеризовано особливості поведінки особистості критичних та кризових ситуаціях. Констатується, що психологу-практику необхідно знати фундаментальні  характеристики  буття(динамічність,  зокрема,  прояви  повсякденності та неповсякденності) та орієнтуватися в типах повсякденності та неповсякденності (екстремальність) та особливостях поведінки особистості в ситуації неповсякденності, потенційних змінах особистості, що відбуваються в зоні переходу від повсякденності до неповсяк-денності та від неї до нової повсякденності. Охарактеризовано  мету  навчальної  дисципліни  «Психологія  життєтворчості»,  здатності, якими оволодіватиме студент при її вивченні та програмні результати навчання. Викладено зміст основних тем курсу: 1) загальна характеристика онтології та феноменології  життєдіяльності  особистості;  2)  психологічна  характеристика  способу  та  стилю життя; 3) психологія життєвого шляху; 4) життєтворчість як процес самовдосконалення особистості та способу життя; 5) соціально-психологічна технологія життєтворчості; 6)  динаміка життєтворчості та життєздійснення особистості; 7) проблема життєтворчості у складних та кризових умовах; 8) прикладні проблеми життєдіяльності особистості. Наведено орієнтовний перелік тематики практичних занять.  Висновки. Засвоєння даної дисципліни сприятиме підвищенню ефективності їх практичної діяльності у сфері психопросвіти, психопрофілактики, психологічного консультування, психокорекції та психотерапії. Особлива увага акцентується на проблемі життєтворчостів складних та кризових ситуаціях, що актуально в умовах війни</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Огляд чинників вибору місця роботи</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8307" />
    <author>
      <name>Рідей, Наталія</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8307</id>
    <updated>2026-02-12T08:29:34Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Огляд чинників вибору місця роботи
Авторы: Рідей, Наталія
Краткий осмотр (реферат): Тенденції розвитку ринку праці в Україні залежить від військової ситуації в країні. У контексті нашого дослідження глобальні тенденції ринку праці – орієнтація на міленіалів, широка географія рекрутингу, підвищення кваліфікації та оновлення знань в умовах нової реальності, залученість фрилансерів, гнучкий графік, мобільність та віддалена робота. Ці тенденції зумовлюють набір чинників вибору місця роботи шукачами. Рішення про вибір місця роботи є складною взаємодією кількох чинників. Метою статті є систематизація чинників вибору місця роботи у контексті актуальних тенденцій ринку праці. Методологія дослідження базується на методах синтезу, порівняльного аналізу та узагальнення теоретичних даних, представлених у наукових джерелах. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному аналізі чинників, які впливають на вибір місця роботи. Висновки. Згруповано ключові чинники, які впливають на вибір місця роботи: характеристики посади та організації, характеристики рекрутера, сприйняття процесу найму, уявна відповідність, сприйняття альтернативи та очікувані терміни найму. Оцінка претендентами потенційного місця роботи базується на характеристиках посади та організації, які включають атрибути, пов’язані як із самою роботою, так і з компанією загалом (розмір заробітної плати, можливості професійного розвитку і кар’єрного росту, гнучкий графік роботи, варіанти віддаленої роботи, ринкова репутація і фінансова стабільність компанії, її корпоративна культура тощо). Встановлено, що при виборі місця роботи претенденти також звертають увагу на характеристики рекрутера, такі як обізнаність, професіоналізм, доброзичливість. З’ясовано, що важливе значення претенденти приділяють самому процесу відбору та найму (чесність обробки їхніх даних, своєчасність отриманої інформації, релевантність методів відбору), термінам найму, відповідності кар’єрних цілей і цінностей кандидата цілям роботодавця. Наголошено, що вплив альтернативних варіантів є суперечливим, оскільки не завжди можна чітко встановити, як наявність альтернатив впливає на рішення кандидатів про вибір місця роботи.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

