http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8079 2026-04-23T20:36:32Z 2026-04-23T20:36:32Z Хавула, Роман Михайлович Качмар, Тарас http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8165 2026-02-05T13:41:04Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Культура здоров'я молоді: зарубіжні підходи до вивчення здоров'язбережувальної поведінки Авторы: Хавула, Роман Михайлович; Качмар, Тарас Краткий осмотр (реферат): Метою статті є здійснення комплексного теоретико-аналітичного узагальнення сучасних зарубіжних підходів до вивчення культури здоров’я молоді, а також систематизація наукових поглядів на здоров’язбережувальну поведінку студентів в умовах сучасних соціокультурних трансформацій. Методологія дослідження. Методологічну основу становлять загальнонаукові принципи системності, детермінізму та розвитку, а також міждисциплінарний підхід, що поєднує положення психології, педагогіки та медицини. Використано методи теоретико-порівняльного аналізу, структурно-функціонального узагальнення, інтерпретації результатів зарубіжних емпіричних досліджень.Наукова новизна дослідження полягає у формулюванні цілісного концептуального бачення культури здоров’я студентської молоді як багатовимірного особистісно-інституційного утворення, що формується на перетині індивідуальних мотиваційних структур, освітніх впливів та соціально-організаційних умов, що формує ціннісне ставлення до здоров’язбережувальної поведінки. Визначено ключові детермінанти здоров’язбережувальної поведінки молоді за міжнародними моделями – внутрішня мотивація, рівень самоефективності, соціальна підтримка та здатність до саморегуляції. Показано, що ефективні моделі формування культури здоров’я виходять за межі традиційних лекційних або інформаційних підходів і ґрунтуються на активних формах навчання, розвитку саморегуляційних навичок, супервізованій практиці, залученні студентів до процесів спільного прийняття рішень і проєктної діяльності.Висновки. Виявлено, що дослідженню культури здоров’я у зарубіжній психології присвячено значну кількість наукових праць, у яких цей феномен розглядається з різних теоретико-методологічних позицій, а його додатковою функцією визначається забезпечення психологічної безпеки, підтримання колективного відновлення та зміцнення адаптаційного потенціалу молоді. Міжнародні дослідження підтверджують, що ефективне становлення здоров’язбережувальної поведінки ґрунтується на розвитку внутрішньої мотивації, усвідомленої відповідальності за власне здоров’я, навичок саморегуляції та позитивної соціальної підтримки. У межах інтерактивної підготовки майбутнього психолога ключовим є створення освітнього середовища, де інтеракція між студентом, викладачем та групою моделює реальні ситуації саморегуляції, відповідального вибору та прийняття рішень щодо власного здоров’я.

2025-01-01T00:00:00Z Савчин, Мирослав Васильович http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8164 2026-02-05T13:35:25Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Психологічні детермінанти розвитку відповідальної поведінки керівника в системі публічного управління Авторы: Савчин, Мирослав Васильович Краткий осмотр (реферат): Мета статті – теоретично обґрунтувати психологічні засади формування відповідальної поведінки керівника в системі публічного управління. Наукову проблему сформульовано на перетині психології особистості, лідерства та адміністративної етики: у сучасному публічному управлінні недостатньо розкрито внутрішні детермінанти відповідальної поведінки, попри зростання соціального запиту на етичне, прогнозоване й легітимне лідерство. Методологічна основа дослідження охоплює концепції відповідального, трансформаційного та трансверсального лідерства у поєднанні з психологічними підходами до відповідальності – когнітивним, особистісним, діяльнісним і біхевіористичним. Наукова новизна полягає у введенні терміну «психологічна готовність до відповідальної поведінки» як інтегративної якості керівника у публічному управлінні та моделюванні її структури. Практична значущість моделі полягає у можливості використання її компонентів для розробки програм психологічного супроводу керівників, а також у створенні інструментів емпіричної діагностики відповідальної поведінки.Висновки. У результаті теоретичного аналізу виокремлено три групи психологічних детер-мінант відповідальної поведінки: особистісно-мотиваційні (ціннісна ідентичність, мотиваційна структура, локус контролю), когнітивно-регуляторні (рефлексивна компетентність, антиципація наслідків, когнітивна складність), емоційно-вольові (емоційний інтелект, емпатія, стресостійкість, вольова регуляція). Запропоновано концептуальну трикомпонентну модель психологічної готовності до відповідальної поведінки керівника, що складається з рівня особистісної основи, механізмів регуляції та контексту діяльності. Запропонована авторська модель концептуалізує відповідальність як багаторівневу психологічну структуру, що дозволяє систематизувати її ключові детермінанти та виявити динаміку переходу від особистісних передумов до управлінської дії.

2025-01-01T00:00:00Z Савчин, Мирослав Васильович Білозерська, Світлана Іванівна http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8163 2026-02-05T13:24:37Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості реалізації програми імідж-практикуму як технології конструювання духовно орієнтованого професійного іміджу Авторы: Савчин, Мирослав Васильович; Білозерська, Світлана Іванівна Краткий осмотр (реферат): Метою статті є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності технології формування професійного іміджу майбутніх педагогів як цілісної системи, що інтегрує професійні, моральні та духовні складові особистості, сприяючи їх гармонійному розвитку та самореалізації у професійній діяльності.Методологія дослідження. Дослідження здійснювалося за участю експериментальної та контрольної груп студентів педагогічного напряму з метою оцінювання результативності технології формування професійного іміджу майбутніх учителів. Для реалізації дослідження було використано комплексний підхід, який передбачав застосування спеціально розробленої програми імідж-практикуму. Ця програма поєднувала сучасні технології формування профе-сійного іміджу та складалася з трьох взаємопов’язаних модулів: інформаційно-аналітичного, практико-креативного та модуля вільного обміну інформацією. Для оцінки ефективності програми було використано методика М. Спіллейн, яка уможливила здійснити аналіз змін у ключових аспектах професійного іміджу, зокрема в комунікативних компетентностях, навичках самопрезентації, рівні духовної обізнаності та моральної зрілості. Обробка й аналіз отриманих даних проводилися з використанням статистичного критерію хі-квадрат, що дало змогу визначити статистичну значущість виявлених змін і об’єктивно оцінити вплив застосовуваної технології на формування професійного іміджу майбутніх учителів.Висновки. Результати емпіричного дослідження демонструють статистично значущі позитивні зміни в експериментальній групі за більшістю оцінюваних параметрів, що охоплюють комунікативні компетентності, навички публічного виступу, вербальну та невербальну комунікацію, саморозвиток, професійну мотивацію, рівень духовної обізнаності та моральну зрілість. У контрольній групі спостерігалися лише мінімальні або статистично несуттєві зміни, що підкреслює результативність розробленої програми. У статті акцентується важливість структурованого та цілеспрямованого підходу до формування професійного іміджу, який сприяє розвитку гармонійної особистості майбутнього педагога та підвищенню ефективності його професійної діяльності.

2025-01-01T00:00:00Z Мельничук, Сергій Мельничук, Ірина http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8162 2026-02-05T12:58:46Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Юридична й кризова психологія як чинники психологічної безпеки та організаційної стійкості Авторы: Мельничук, Сергій; Мельничук, Ірина Краткий осмотр (реферат): Метою статті є теоретичне обґрунтування та визначення ролі кризової і юридичної психології у формуванні психологічної безпеки персоналу та забезпеченні організаційної стійкості в умовах кризових ситуацій. Методологія. У статті використовується аналіз та узагальнення теорій і концепцій, які дають змогу визначити основні тенденції щодо проблеми дослідження механізмів впливу кризовопсихологічних факторів на функціонування організації, що окреслюють правові (Теремецький В., Колодчина Р.) та психологічні (Мельничук С., Мельничук І.) аспекти регуляції поведінки в умовах криз, а також можливості інтеграції кризової й юридичної психології у системі антикризового менеджменту (КарамушкаЛ.).Наукова новизна полягає у аналізі взаємозв’язку юридичної та кризової психології як ключових чинників забезпечення психологічної безпеки працівників і підтримання організаційної стійкості в умовах кризових викликів. Показано, що кризова психологія сприяє розвитку стресостійкості та стабілізації емоційного стану персоналу, а юридична психологія забезпечує правову свідомість, дисципліну та захищеність працівників. Обґрунтовано інтеграцію цих підходів як умову ефективного антикризового менеджменту й довготривалої стійкості організацій. Проаналізовано психологічні наслідки кризових ситуацій – високий рівень стресу, професійне вигорання, деструктивні конфлікти та зниження довіри до керівництва Обґрунтовано необхідність інтеграції кризово-психологічних і юридико-психологічних підходів у систему антикризового менеджменту як умови формування культури довіри, захищеності та передбачуваності в організації.Висновки. Поєднання правових і психологічних механізмів дозволяє підвищити адаптивність, продуктивність і довготривалу стійкість організацій у сучасних умовах.

2025-01-01T00:00:00Z