<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9138" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9138</id>
  <updated>2026-04-08T07:25:20Z</updated>
  <dc:date>2026-04-08T07:25:20Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Формування міжкультурної комунікативної компетентності магістрів педагогічних спеціальностей</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9154" />
    <author>
      <name>Федорович, Андрій</name>
    </author>
    <author>
      <name>Левицький, Олександр</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9154</id>
    <updated>2026-03-17T09:00:34Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Формування міжкультурної комунікативної компетентності магістрів педагогічних спеціальностей
Авторы: Федорович, Андрій; Левицький, Олександр
Краткий осмотр (реферат): У статті розкрито актуальність проблеми формування міжкультурної комунікативної компетентності (МКК) магістрів педагогічних спеціальностей. Необхідність цієї компетентності викликана сучасним вектором розвитку світової та української освіти, що інтегрується до Європейського простору вищої освіти на тлі глобалізаційних процесів та зростання багатокультурності освітнього середовища. Висвітлено зміст поняття «міжкультурна комунікативна компетентність». Акцентовано увагу на важливості формування її у магістрів через їхню подвійну роль: вони повинні володіти МКК для власних взаємодій, а також формувати її у своїх майбутніх учнів, впливаючи таким чином на майбутню суспільну згуртованість. Узагальнено результати емпіричного дослідження, яке охопило 130 магістрів педагогічних спеціальностей. Проаналізовано рівень сформованості міжкультурної комунікативної компетентності (МКК) шляхом застосування розробленої анкети. Оцінювання здійснювалося на основі трикомпонентної структури, що охоплювала: когнітивний (знання та усвідомлення), афективний (емоційна стійкість та гнучкість) та поведінковий (практичні навички) критерії МКК. Представлено, що більшість магістрів (93 %) демонструють середній МКК. Аналіз результатів дослідження підтверджує, що теоретична підготовка не може повною мірою замінити міжкультурну практику. Крім того, поточна магістерська програма не забезпечує статистично значущого зростання рівня МКК протягом навчання. Проаналізовано бажані форми навчання: магістри надають перевагу активним, практико-орієнтованим методам, зокрема, практичним тренінгам (78 %) та проєктній роботі (55 %). Більшість опитаних вважають обсяг навчальних дисциплін для розвитку МКК недостатнім. Узагальнення отриманих результатів акцентує увагу на необхідності інтеграції спеціалізованих міжкультурних навчальних курсів до освітніх програм.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Роль вихователя в організації ігрової діяльності для творчого розвитку дитини дошкільного віку</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9153" />
    <author>
      <name>Пантюк, Тетяна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ревть, Алла</name>
    </author>
    <author>
      <name>Войтович, Анна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Возняк, Ярина</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9153</id>
    <updated>2026-03-17T08:37:03Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Роль вихователя в організації ігрової діяльності для творчого розвитку дитини дошкільного віку
Авторы: Пантюк, Тетяна; Ревть, Алла; Войтович, Анна; Возняк, Ярина
Краткий осмотр (реферат): Педагогічна практика доводить, що при створенні відповідних педагогічних умов, при доборі відповідних методів навчання, дошкільники, не втрачаючи своєрідності творчості, створюють твори більш високого рівня, ніж їхні однолітки, які виховуються у інших умовах. Дошкільний вік має великі можливості для розвитку творчих здібностей. На жаль, ці можливості з плином часу втрачаються, тому необхідно якомога ефективніше використовувати їх у дошкільному дитинстві. Стаття присвячена ролі педагога в організації ігрової діяльності для творчого розвитку дошкільників, яка є досить неоднозначною.З одного боку, гра– це вільна, самостійна діяльність дітей, яка не передбачає втручання, а тим більше керівництво дорослого. З іншого боку, сюжетна гра, з характерною для неї розбіжністю уявної і реальної ситуації, не виникає спонтанно, і саме вихователь є головною умовою формування повноцінної гри. Від його позиції по відношенню до дитячої гри, від його ігрової компетентності залежить рівень розвитку дитячої гри, бажання і вміння дітей грати, а, значить, і розвиток творчої особистості дошкільників. У статті авторами проаналізовано проблему крізь призму психологічних та педагогічних досліджень, окреслено питання щодо впливу гри на становлення творчої особистості, які ставляться в процесі розвитку дитини дошкільного віку. Також розкрито підходи до розвитку творчих здібностей дошкільників засобом гри. Показано, що творчі здібності, здібності успішно розвиваються при цілеспрямованому комплексному підході. Результати  дослідження  авторів  статті  мають  істотне  значення  та  можуть  бути використані студентами під час проходження педагогічної практики та у роботі вихователів закладів дошкільної освіти під час організації ігрової діяльності щодо розвитку творчої особистості дітей.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Ефективні методи при вивченні англійської мови у технічних ЗВО</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9152" />
    <author>
      <name>Майстренко, Людмила</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9152</id>
    <updated>2026-03-17T08:30:25Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Ефективні методи при вивченні англійської мови у технічних ЗВО
Авторы: Майстренко, Людмила
Краткий осмотр (реферат): У цій статті підкреслюється критична роль інтеграції професійно орієнтованих матеріалів в освітні програми, використання сучасних технологій та розробки ефективних методів навчання, що покращують комунікативні здібності студентів та розуміння професійної термінології. Вона заглиблюється в ключові аспекти цього процесу, такі як створення навчальних посібників та підручників, адаптованих до нюансів технічних спеціальностей, використання вузькоспеціалізованих та автентичних ресурсів, таких як наукові статті, технічні звіти та інструкції, а також використання мультимедійних та інтерактивних навчальних інструментів для розвитку як лінгвістичних, так і професійних компетенцій. Результати дослідження показують, що ці поєднані елементи сприяють створенню захопливого навчального середовища, яке відповідає конкретним потребам студентів-інженерів, дозволяючи їм вільно володіти англійською мовою для професійних цілей. Такий підхід не лише підвищує мотивацію та академічну успішність студентів, але й підвищує їхню конкурентоспроможність на світовому ринку праці. Робота спрямована на розробку комплексних методологічних і педагогічних підходів, необхідних для створення навчальних матеріалів і інструментів, які максимально сприяють засвоєнню англійської мови студентами технічних спеціальностей. У рамках цього дослідження основний акцент зроблено на кількох ключових аспектах, що є важливими для досягнення поставленої мети. Навчання англійської мови студентів технічних спеціальностей – це складний процес, що потребує нових методів, сучасних підходів і креативності. Важливо проводити аналіз потреб студентів, щоб визначати їх запити, пріоритети та вдосконалювати програму. Це ключовий інструмент для адаптації змісту до професійних завдань. Аналіз потреб важливо проводити не лише на старті розробки матеріалів, але й під час їх застосування. Такий підхід покращує розуміння особливостей технічної освіти і забезпечує ефективність навчальних курсів.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Функціонування стрийської філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у соціокультурному просторі Галичини першої третини ХХ століття</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9148" />
    <author>
      <name>Кіцила, Ярема</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9148</id>
    <updated>2026-03-17T08:25:07Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Функціонування стрийської філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у соціокультурному просторі Галичини першої третини ХХ століття
Авторы: Кіцила, Ярема
Краткий осмотр (реферат): У фокусі уваги розвідки – історія заснування та функціонування одного з найвагоміших дочірніх закладів Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка – його стрийської філії. Мета статті – визначити роль і значення стрийської філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка як осередка музично-педагогічної освіти в соціокультурному середовищі Галичини. Методологія дослідження. В процесі дослідження проводилася робота з історичними джерелами, а саме – звітами про екзаменаційні концерти учнів стрийської філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, що систематично публікувалися у львівській пресі початку ХХ століття С. П. Людкевичем – директором та інспектором філій закладу. Отже, у якості чільних методів задіяні метод історичного аналізу та аналітично-описовий метод. Також у процесі роботи важливим аналітичним інструментом послужив метод системного аналізу, оскільки перед автором статті постала задача систематизувати та викласти у хронологічному порядку наявний фактологічний матеріал. Наукова новизна. У статті вперше в історії української музичної педагогіки зібрано, систематизовано й викладено у хронологічній послідовності існуючі розрізнені відомості стосовно заснування, функціонування та динаміки розвитку стрийської філії ВМІ, зокрема – звіти С. П. Людкевича про пописи елєвів Стрию. Презентований у статті фактологічний матеріал дає змогу скласти уявлення про чільні етапи музично-педагогічної діяльності цієї вагомої освітньої інституції, простежити динаміку її розвитку. Висновки. Проіснувавши в цілому усього два десятиліття, філія стала одним з найміцніших осередків професійної музичної освіти в Галичині. Вагомим її внеском у музично-педагогічну історію краю стала концертна діяльність учнів та педагогів закладу, що поширювалася за межі Стрия, а також педагогічна діяльність висококласних професорів, котрі свого часу отримали музичну освіту у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка у Львові та за кордоном (у Празькій та Віденській консерваторіях).</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

