<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1618">
    <title>DSpace Общество:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1618</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10153" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10152" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10151" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10148" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-06-24T17:26:28Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10153">
    <title>Професійна компетентність вихователів у наукових дослідженнях: міжнародних досвід</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10153</link>
    <description>Название: Професійна компетентність вихователів у наукових дослідженнях: міжнародних досвід
Авторы: Карпенко, Ореста; Чепіль, Марія
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджується проблема професійної компетентності вихователів закладів дошкільної освіти в контексті сучасних освітніх трансформацій. Проаналізовано сучасні підходи до формування професійної компетентності вихователів. Схарактеризовано модель “Сім компетенцій вчителів ХХІ століття”, її застосування у дошкільній освіті зарубіжних країн. Висвітлено міжнародний досвід підготовки вихователів ЗДО, виявлено як спільні риси, так і суттєві відмінності. Представлено результати бібліометричного дослідження, запропоновано шляхи удосконалення якості підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10152">
    <title>Остап Макарушка про педагогіку як науку виховання.</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10152</link>
    <description>Название: Остап Макарушка про педагогіку як науку виховання.
Авторы: Карпенко, Ореста; Чепіль, Марія
Краткий осмотр (реферат): У статті розкрито погляди українського педагога Остапа Макарушки на  педагогіку як науку виховання, викладені у підручнику для шкіл і родин “Наука вихованя”. Педагогіка – це мистецтво вести молодь до досконалості, забезпечуючи як фізичне здоров’я, так і духовне збагачення. Педагогіка навчає дорослих мистецтва виховання, яке передбачає глибоке розуміння дитячої психології та фізіології. Педагог повинен не тільки знати, чого хоче досягти, але й уміти передбачити потреби майбутнього суспільства, формувати освічених, моральних та свідомих особистостей. Акцентовано увагу на ідеях правди, добра і краси, які спонукають до постійного розвитку і самовдосконалення. Підручник є цінним внеском у розвиток теорії виховання.</description>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10151">
    <title>Ціннісні трансформації соціально-педагогічного партнерства ЗДО та сім'ї в умовах війни</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10151</link>
    <description>Название: Ціннісні трансформації соціально-педагогічного партнерства ЗДО та сім'ї в умовах війни
Авторы: Чепіль, Марія
Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено концептуальний аналіз особливостей соціально-педагогічного партнерства ЗДО та сім’ї в умовах війни, визначено напрями адаптації цієї взаємодії до нових суспільних викликів. Розкрито зміст понять “допомога сім’ї” (суб’єкт-об’єктна парадигма) та “партнерство з сім’єю” (суб’єкт-суб’єктна синергія), що реалізується через інформаційно-когнітивний, емоційно-підтримувальний та діяльнісно-регулятивний вектори. Представлено результати емпіричного дослідження з означеної проблеми. Проаналізовано залежності між досвідом професійної діяльності, рівнем вигорання та здатністю вихователів ідентифікувати травматичні стани у дітей. Доведено, що партнерство цих інститутів – це системна взаємодія, спрямована на спільну розбудову безпечного середовища та відновлення базової довіри дитини до світу.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10148">
    <title>Оптимізація самостійної роботи студентів в університетах: від теоретичних засад до практичної реалізації</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10148</link>
    <description>Название: Оптимізація самостійної роботи студентів в університетах: від теоретичних засад до практичної реалізації
Авторы: Чепіль, Марія
Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз та представлено результати емпіричного дослідження проблеми оптимізації самостійної роботи студентів у педагогічному університеті. Актуальність розвідки зумовлена необхідністю трансформації академічного простору в умовах війни, коли традиційні дидактичні моделі потребують адаптації до зниженого рівня мотивації та високого когнітивного навантаження здобувачів. Концептуальну основу дослідження становлять праці науковців, де саморегульоване навчання розглядається як фундаментальний механізм формування суб’єктності. Авторська позиція базується на синтезі ідей щодо людиноцентричного вектору розвитку освіти, що дозволяє визначити самостійну роботу як чинник національної та освітньої резильєнтності. Розкрито теоретичні засади переходу до стратегії самостійного пізнання. Оптимізація трактується як досягнення максимальної ефективності навчальної діяльності за умови раціонального використання часових та психологічних ресурсів суб’єктів. Окрему увагу приділено аналізу результатів анкетування, що засвідчило домінування зовнішньої мотивації та значне зростання рівня стресу під час війни. Виявлено, що понад половина  респондентів відчувають когнітивну виснаженість, що робить класичні обсяги самостійних завдань неефективними. На основі отриманих даних обґрунтовано необхідність впровадження принципу дидактичного мінімалізму та фасилітативного супроводу з боку викладача. Результати дослідження підкреслюють, що успішна практична реалізація оптимізації самостійної роботи можлива за умови створення адаптивного освітнього середовища, яке інтегрує цифрові інструменти з методами психологічної підтримки. Узагальнено, що розвиток професійної ідентичності майбутніх фахівців прямо залежить від здатності до самоорганізації в екстремальних умовах. Сформульовано рекомендації для викладачів щодо перегляду змісту самостійної роботи у напрямі її професійної спрямованості.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

