<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5530">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5530</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8007" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8006" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8005" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8004" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-23T09:37:15Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8007">
    <title>Термін в українських мовних реаліях (рецензія на монографію "Термінологічна актуалізація української мовної дійсности". Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2020. 232 с.)</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8007</link>
    <description>Название: Термін в українських мовних реаліях (рецензія на монографію "Термінологічна актуалізація української мовної дійсности". Львів: Галицька Видавнича Спілка, 2020. 232 с.)
Авторы: Литвин, Оксана</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8006">
    <title>Функціювання первинних вигуків в аспекті категорії оцінки</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8006</link>
    <description>Название: Функціювання первинних вигуків в аспекті категорії оцінки
Авторы: Яковлева, Тетяна
Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлено актуальну для лінгвістичної прагматики проблему, &#xD;
розв’язання якої спрямоване на дослідження особливостей вживання первинних вигуків як дискурсивних слів в аспекті реалізації оцінної функції, що й становить мету цієї розвідки. Актуалізовано терміни «вигук», «граматика оцінки», визначено роль первинних вигуків у моделюванні оцінної тональності висловлення.&#xD;
Методологія дослідження передбачає використання таких методів: вибірки – для &#xD;
відбирання фактичного матеріалу; лінгвістичного спостереження – для систематичного &#xD;
й цілеспрямованого сприйняття досліджуваного матеріалу з метою осмислення його властивостей; компонентного аналізу – для встановлення значення досліджуваних конструкцій, &#xD;
зокрема вияву оцінного компонента; аналізу й синтезу – для ідентифікації та розрізнення &#xD;
типів досліджуваних одиниць і подання їх у системному комплексі. У цій розвідці використано &#xD;
приклади з творів художньої літератури к. XVIII – поч. XXI століть та тлумачення значень досліджуваних слів із Великого тлумачного словника сучасної української мови за редакцією В. Т. Бусела (2005) для демонстрації специфіки функціювання первинних вигуків у фокусі &#xD;
аксіологічної прагмалінгвістики.&#xD;
Для аналізу обрано однозначні й поліфункційні одиниці. Останні репрезентують полярні &#xD;
аксіологічні смисли, що дає змогу змінювати аксіологічні відтінки значень досліджуваних елементів у конкретній мовленнєвій ситуації.&#xD;
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що здійснено комплексний системний опис &#xD;
особливостей вираження оцінних смислів у процесі актуалізації значень первинних вигуків у &#xD;
сучасній українській мові. Проаналізований матеріал свідчить про перевагу засобів негативної оцінки, що пояснюємо психологічною специфікою людського мислення й відповідно кількісним превалюванням негативнооцінних одиниць на аксіологічній шкалі.&#xD;
Положення статті доповнять теорію аксіологічної прагмалінгвістики, функційної граматики, граматики оцінки, дискурсивної лінгвістики, а також лінгвістичну й навчальну літературу описами особливостей моделювання прагматичних відтінків значень з використанням &#xD;
первинних вигуків.</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8005">
    <title>Прислівники на -о (-е) // ly як облігаторні компоненти семантико-синтаксичної структури речень-висловлень</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8005</link>
    <description>Название: Прислівники на -о (-е) // ly як облігаторні компоненти семантико-синтаксичної структури речень-висловлень
Авторы: Федурко, Оксана
Краткий осмотр (реферат): У статті йдеться про один із аспектів функціонування прислівника в межах &#xD;
речення як вершинної синтаксичної одиниці. Її мету окреслено так: розкрити чинники облігаторності українських та англійських прислівників на -о (-е) // -ly в семантико-синтаксичній &#xD;
структурі речення-висловлення як реалізованої в мовленні певної синтаксичної моделі. Розкрито сутність поняття «семантико-синтаксична структура речення» (базовий елемент &#xD;
змістового плану речення як мовного знака, відбиття в мовній свідомості носіїв мови типової &#xD;
екстралінгвістичної ситуації), названо її компоненти: предикат і аргументи та відношення &#xD;
між ними. Показано, що осердя семантичної структури формує предикат як носій валентності: він визначає кількісний і якісний склад аргументів, почасти також сирконстантів і &#xD;
атрибутивних компонентів. Наголошено, що компоненти, зумовлені валентною дією предиката, – це облігаторні (обов’язкові) складники семантико-синтаксичної структури речення, а &#xD;
ті, що від неї не залежать, – факультативні. Підтверджено, що прислівники на -о (-е) // -ly – &#xD;
це здебільшого факультативні компоненти речень-висловлень і функціонують у них як репрезентанти згорнутих пропозицій, тобто як вторинні предикати. Продемонстровано їхню &#xD;
семантичну неоднорідність, наявність серед них одиниць зі значенням ставлення / оцінки, &#xD;
способу дії, обмеження сфери вияву ознаки, власне якісні, кількості, частотності й інтервалу, часу, місця, мети. Засвідчено імовірність функціонування в українській та англійській &#xD;
мовах аналізованого структурного типу прислівників як облігаторних компонентів. Виокремлено чинники, які цю облігаторність зумовлюють: семантичний, комунікативний, контекстуальний. Сутність першого пов’язана зі здатністю прислівників виконувати нетипові для них &#xD;
аргументні ролі; другого – з імовірністю неадекватного потрактування речення за умови про пуску прислівника; третього – з наявністю таких моделей контексту (повтору, протиставлення, заперечення тощо), які переводять їх у ранг обов’язкових складників.</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8004">
    <title>Переклад реалій у текстах кулінарних відеорецептів</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8004</link>
    <description>Название: Переклад реалій у текстах кулінарних відеорецептів
Авторы: Острушко, Оксана
Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано особливості англо-українського перекладу реалій у &#xD;
текстах кулінарних відеорецептів. Матеріалом дослідження послугували самостійно виконані &#xD;
переклади 37 відеорецептів різдвяної тематики з кулінарних YouTube-каналів Гордона Рамзі, &#xD;
Джеймі Олівера, Анни Олсон. Представлено приклади перекладу одиниць тематичних груп &#xD;
«Назви страв», «Назви інгредієнтів страв», «Назви напоїв», «Власні назви». Провідною стратегію перекладу реалій визнано стратегію форенізації як таку, що найповнішою мірою забезпечує точність відтворення інформації, а основним прийомом – транскрибування. На вибір перекладацького відповідника впливали загальні закономірності й правила перекладу аудіовізуальних &#xD;
текстів, що унеможливлювали застосування коментарів та мінімізували описовий переклад. &#xD;
Переважну більшість зафіксованих лексем-реалій поки не кодифіковано словниками, що змушує перекладача звертатися до живого мовлення, відстежувати тенденції слововживання й &#xD;
засвоєння іншомовних слів, приділяти увагу дотриманню правописних норм української мови як &#xD;
мови перекладу. Описані кулінарні реалії, належні з походження до тої чи тої національної кухні, &#xD;
стають елементами багатьох національних кухонь світу. Це один із виявів глобалізаційних світових процесів. Тож перекладач повинен мати доволі високий рівень обізнаності з кулінарною &#xD;
культурою різних народів. Проаналізовані англомовні кулінарні тексти виконують роль ретрансляторів і популяризаторів кулінарних традицій різних народів і націй, а англійська мова виявляється посередником, завдяки якому в українську мову проникає багато чужомовних кулінарних &#xD;
назв – французьких, італійських, іспанських, арабських, шведських, з мови їдишу. Це, безумовно, &#xD;
пов’язано зі статусом англійської мови як глобальної. Актуальною є проблема лексикографічного опису та кодування нових лексичних одиниць із сфери кулінарії. Запропоновані у статті &#xD;
слова та словосполучення як україномовні відповідники кулінарних реалій можуть бути уведені &#xD;
до тлумачних та перекладних словників сучасної української мови. Вони можуть бути легко &#xD;
та швидко адаптовані до граматичної системи української мови. Зафіксовано значну кількість &#xD;
граматичних трансформацій, застосованих під час перекладу речень із реаліями.</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

