http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5533 2026-04-23T10:56:17Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6064 Название: Synchronous study of the religious vocabulary in the American presidential discourse of the XXI century Авторы: Четайкіна, Вікторія Краткий осмотр (реферат): У статті йдеться про релігійну лексику в текстах промов і виступів американських президентів ХХІ століття. Її мета – з’ясувати роль релігійної лексики в реалізації комунікативних стратегій і тактик глав американської держави; завдання – окреслити поняття політичного дискурсу та визначити його основні параметри; дослідити реалізацію комунікативних стратегій і тактик у різних жанрах американського президентського дискурсу відповідно до основних комунікативних інтенцій його творців; розглянути роль релігійної лексики в них. Синхронне дослідження президентського дискурсу проведено на матеріалі трьох його типів: а) ритуального (прощальні промови Президента; різдвяні звернення глави держави до нації; ювілейні / святкові промови з нагоди вручення премій, відкриття форумів, фестивалів, виставок); б) орієнтаційного (щорічні послання Президента США Конгресу; його інтерв’ю та промови з нагоди різних подій; в) агонального (виступи на передвиборчих теледебатах і передвиборчі звернення). З’ясовано, що найбільшою мірою «насичені» релігійною лексикою різдвяні звернення американських президентів, що зумовлено їхньою тематичною спрямованістю, тоді як прощальні та ювілейні промови майже однакові за частотністю вживання релігійних лексем і близькі до показників, які демонструють інавгураційні промови американських президентів. Встановлено, що в ритуальних жанрах президентського дискурсу ХХІ століття стратегію формування емоційного настрою адресата реалізовано через застосування двох тактик – єднання та врахування ціннісних орієнтирів адресата. В орієнтаційних жанрах президентського дискурсу ХХІ століття цю стратегію презентують три тактики – врахування ціннісних орієнтирів адресата, звернення до емоцій та єднання. У цьому типі президентського дискурсу реалізовано, окрім того, агітаційну стратегію та стратегію самозахисту, яких не фіксують ритуальні жанри. Найнижчу частотність уживання релігійної лексики демонструють агональні жанри президентського дискурсу, особливо дебати, що слід пояснювати їхньою спонтанністю й непідготовленістю. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6062 Название: Асоціативний потенціал концепту ОПІР у сучасному американському дискурсі Авторы: Степанов, Віталій; Коротенко, Євгеній Краткий осмотр (реферат): Стаття репрезентує метафоричність як характерну ознаку асоціативного осмислення американською свідомістю концепту ОПІР. Автори аналізують його за шаровою моделлю А.М. Приходька, у якій з-поміж таких сутностей, як поняття, образ та цінності, вибрано другий компонент для пілотних спроб щодо реконструкції асоціативного потенціалу концепту ОПІР в американському соціумі. Актуальність дослідження зумовлена союзними стосунками між США та Україною в стратегічній перспективі вирішення міждержавних конфліктів. Відтак релевантним є вивчення досвіду залагодження кризових ситуацій саме крізь призму американської спільноти. Студія виконана за методикою концептуальної метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона в поєднанні з параметрами порядку метафоризації концепту Н.В. Таценко (спаціальність, дименсіальність, дискретність, посесивність, персоніфікація, артефактність тощо). Матеріалом дослідження послугувала мініатюрна модель дискурсу – вибірка 100 контекстів із Корпусу сучасної англійської мови американського варіанта, що репрезентує об’єктивацію лексеми «resistance» як імені концепту ОПІР. Автори аналізують семантичну валентність імені ОПОРУ (його суміжні та несуміжні колокації) з параметровим виведенням метафор. Саме вони й відповідають асоціативним образам концепту ОПІР у його шаровій моделі. Ними стали метафори: ОПІР є МІСЦЕ; РІЧ; РЕСУРС; ФРАГМЕНТ; ФІЗИЧНЕ ТІЛО; ЧИННИК; МАШИНА; ІНСТРУМЕНТ; ІСТОТА; ОБ’ЄКТ СПРИЙНЯТТЯ / ВІДЧУТТЯ / АНАЛІЗУ / ШАНИ; ПРОДУКТ / СПОРУДА; ВОРОГ / ОПОНЕНТ; ЗАХИСНИК. Найвищу частотність виявили концептуальні метафори ОПІР є РЕСУРС; ФІЗИЧНЕ ТІЛО; ІСТОТА. Тобто американці образно осмислюють однойменний концепт переважно в утилітарно-прагматичному сенсі. Перспективу майбутніх досліджень вбачаємо в уточненні наявних результатів на ширших корпусних вибірках, а також у комплексній реконструкції цілісної моделі концепту ОПІР в американській свідомості. Можливе вивчення цього концепту крізь призму свідомості союзників (наприклад, Сполученого Королівства) для контрастного порівняння досвіду вирішення конфліктів між кількома державами. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6060 Название: Домислені історії Шевченкового кохання на засланні (за творами шевченкіани) Авторы: Поліщук, Володимир Краткий осмотр (реферат): Стаття є частиною системного дослідницького проєкту «Інтимно-любовні дискурси в українській літературній шевченкіані», така проблематика досі ще не ставала предметом студіювання саме в різножанрових творах про Тараса Шевченка. У низці шевченкознавчих праць констатовано, що вказана тема протягом понад століття «приносилася в жертву» задля ширшого показу соціального буття українського генія, а це своєю чергою призводило до певного збіднення і спрощення його образу взагалі, а в життєписних творах зокрема. У дослідженні наголошено на низці суспільно-побутових обставин ‒ практично цілком безправне, підневільне солдатське життя Тараса Шевченка, відірваність від природнішого середовища, зокрема українського, та вимушена інтегрованість у зовсім «інший світ» ‒ казарми і Сходу, які кардинальним чином позначилися на житті поета, зокрема на можливостях його взаємин із жінками, відомостей про які дійшло зовсім небагато. Є дуже скупа інформація про татарку Забаржаду і значно ширша ‒ про Агату Ускову. Тож письменники, які творили Шевченкові життєписи, у їх частині про заслання вдавалися до вимислів і домислів. У цій статті проаналізовано такі домислені історії нібито взаємин українського поета з «жінками Сходу», витворені в романах О. Іваненко «Тарасові шляхи», каракалпака У. Бекбаулова «Тарас на Аралі», А. Цвід «І темнії ночі… І ласки дівочі», О. Денисенка «Тарас. Повернення». Зауважено на мірі художньої майстерності кожного з творів, особливу увагу приділено аналізові романів У. Бекбаулова та О. Денисенка. Доволі широко вміщено інформацію про структурні особливості художньо-біографічних текстів. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6058 Название: Лексична конотація в мовленнєвій творчій діяльності учня Авторы: Мосевич, Ірина Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто поняття конотації як багатоаспектного явища, що має додатковий відтінок, компонент значення, семантичну модифікацію, процес, ознаку, знакову систему та мисленнєво-мовний механізм. Розкрито питання лексичної конотації в мовній культурі учнів, знання ними статусу конотації, її видів, межі функціонування та вмінь застосовувати конотації у творчих письмових роботах. Мета нашого дослідження полягає у вивченні феномену конотацій та аналізі зразків вживання їх у письмовій творчій діяльності учнів старших класів. Для досягнення мети розв’язано такі завдання: узагальнено теоретичні питання функціонування поняття конотації; розкрито сутність лексичної конотації та її різновиди, специфіку їх використання у творчих письмових роботах учнів. В аналізованих роботах виявлено такі різновиди конотацій: колоративи, зооніми, фітоніми. Аналіз цих видів лексичної конотації в її подвійному значенні в письмовій творчій діяльності учнів старших класів показав, що вони безпосередньо пов’язані з національною культурою, позаяк сформовані в певному національно-мовному середовищі, де основним чинником, що впливає на смисловий ореол слова, є прагматика тих, хто спілкується певною мовою. Конотації виконують кумулятивну, семантичну або стилістичну, емоційно-оцінну функції. Конотації колоративів містять інформацію про найбільш стійкі (підсвідомі) зорові смаки сприйняття певною спільнотою кольорів, які, відтворюючись в індивідуальному мовленні носіїв мови, формують ментальність особистості. Серед зоонімів і фітонімів, уживаних з метою виділення позитивних або негативних якостей людини, трапляються і звичайні лексеми, і слова-символи, і фразеологізми. Перспектива нашого подальшого дослідження полягає в детальнішому аналізі емоційно-оцінного ставлення особистості до навколишнього світу, інших людей, до самої себе, виявлюваного через вживання різних видів конотації у творчій діяльності учнів, задля глибшого пізнання національних мовних особливостей. 2023-01-01T00:00:00Z