http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5537 2026-03-10T03:32:30Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5728 Название: Мовний портрет сучасного українського політикуму Авторы: Федорова, Анна Краткий осмотр (реферат): У роботі розглянуто мовний портрет сучасного українського політикуму, проаналізовано поняття мовної особистості та її репрезентацію у сучасному українському політичному просторі. Сфокусовано увагу на дослідженні вербальних стратегій і тактик, когнітивно-дискурсивному, концептуальному вивченні мовної особистості українського політикуму. Визначено поняття «мовний портрет» і «мовна особистість», з’ясовано вербальні засоби їх репрезентації у сучасному українському політикумі. Наукова робота основана на аналізі дописів, блогів, інтерв’ю тощо сучасних репрезентантів політикуму України. Зосереджено увагу на лексичних, стилістичних особливостях комунікації представників українського політикуму, зокрема українських політичних експертів і технологів. Досліджено вплив соціальних і культурних чинників на мовлення, а також визначено роль мови у формуванні іміджу репрезентантів українського політикуму. У рамках дослідження порівняно комунікацію різних представників українського політикуму. Особливу увагу приділено тим вербальним засобам, які мовці найчастіше вживають для формування суспільної думки. Дослідження дає змогу виявити, які саме комунікативні стратегії та тактики найбільш ефективні для досягнення відповідної мети. Результати наукової роботи свідчать про те, що мовний портрет сучасного українського політикуму динамічний, він еволюціонує під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Ця стаття стане корисним джерелом для дослідників і всіх, хто цікавиться мовою як інструментом досягнення мети. 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5727 Название: Проблема відтворення історичної лексики в романі «Фортеця на Борисфені» Валентина Чемериса Авторы: Саїк, Аліна Краткий осмотр (реферат): Наше дослідження пов’язане, з одного боку, з аналізом лексико-семантичних груп історизмів та їхніх стилістичних особливостей в романі Валентина Чемериса «Фортеця на Борисфені», а з іншого, – з розумінням нової емоційної або нової функціонально-стильової забарвленості, яку вони набувають на певному часовому зрізі. Це дає нам можливість зробити висновок, що їх уживання в мові зумовлено не тільки семантичною, а й стилістичною парадигматикою. Лексикологічні дослідження останніх років характеризує посилений інтерес до проблем розвитку мови, до механізму вдосконалення засобів лексичної номінації, вияву тенденцій розвитку слова й лексичного фонду загалом. Робота з фактичним матеріалом показала, що історична лексика не вийде з ужитку хоч би тому, що без неї неможливо створити історичний художній твір. Мета нашого дослідження полягає у вивченні стилістичних особливостей лексико-семантичних груп історичної лексики в романі «Фортеця на Борисфені» Валентина Чемериса як засобу відображення побуту, звичаїв, військової діяльності козаків. Основні методи лінгвістичного дослідження: теоретичний аналіз; порівняльно-історичний метод; описовий метод; системний аналіз (добір фактичного матеріалу та його групування). Наукова новизна дослідження полягає в проведенні самостійного комплексного аналізу історичної лексики в романі «Фортеця на Борисфені» Валентина Чемериса з погляду її семантико-функціональних та стилістично-функціональних особливостей. Зазначимо, що основна функція історичної лексики – номінація колишніх історичних реалій. У статті йтиметься про співвіднесеність історизмів зі словами одного або різних стилістичних рівнів. Щоб значення історичних слів було зрозумілим, наводитимемо контекст, у якому їх використано. У ході дослідження встановлено, що в романі Валентина Чемериса «Фортеця на Борисфені» переважають історизми, що належить до козацької лексики. Меншу кількість застарілої лексики становлять слова, пов’язані з веденням домашнього господарства, оселею або ж з працею мешканців сіл. 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5726 Название: Моральні константи мовної особистості студентів в умовах російсько-української війни Авторы: Романчук, Світлана Краткий осмотр (реферат): Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну змінена парадигма мислення в усіх українців та тих, хто це засуджує в світі. Студентство не стало осторонь. У статті йдеться про роль духовного розвитку особистості, проаналізовано різні погляди науковців на цю проблему. Також у ній охарактеризовано моральні важелі, важливі для сучасних студентів. Світлана Романчук за фактичний матеріал взяла досвід викладання в Українському гуманітарному інституті. Насамперед авторка розкрила поняття «мовна особистість», під яким пропонує розуміти носія мови, який добре володіє системою лінгвістичних знань, репродукує мовленнєву діяльність, має навички активної роботи зі словом, дбає про мову і сприяє її розвитку. Визначено, що до мовної особистості належить мовець, який забезпечує розширення функцій мови, творення україномовного середовища в усіх сферах суспільного життя, виявляє природне бажання повернутися в повсякденному спілкуванні до рідної мови, до відродження культури, традицій народу, до вироблення зразків висококультурного спілкування літературною мовою. Проаналізовано особливості формування мовної особистості в умовах російсько-української війни. Наголошено, що кожна мовна особистість повинна розвиватися духовно. Авторка зосередила увагу на тому, що духовний розвиток – це «прояв Божественного Духу в людині». Саме тому студенти почали активно займатися волонтерською діяльністю на теренах України. Другою моральною константою студентів у праці виділено донати на придбання автівок, амуніції, тепловізорів тощо для наших захисників. Третім важливим моральним чинником визначено альтруїзм, четвертим – участь студентів-емігрантів у різних благодійних фондах тих країн, куди вони переїхали. Наголошено, що в умовах війни студенти почали вдосконалювати свій рівень знання державної мови, тоді як засоби масової інформації репрезентують низький рівень мовленнєвої культури, вживаючи у своїх програмах і телеграм-каналах ненормативну лексику. Охарактеризовано медитацію як спосіб для морального самовдосконалення, відновлення сил. Принагідно акцентовано увагу й на ролі сім’ї, де ці студенти виховуються. Ще один важливий моральний чинник – вдосконалення комунікативних навичок як результат активної моральної та соціальної діяльності. У висновках наголошено на різних векторах моральних констант сучасних студентів та необхідності визначити спектри моральної допомоги студентів військовим після закінчення війни. 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5725 Название: Ґенітивна метафора як один із важливих елементів мовотворчості письменника (на матеріалі поетичних творів Ф. Потушняка) Авторы: Пискач, Ольга Краткий осмотр (реферат): Наукова розвідка присвячена дослідженню ґенітивної метафори в поетичній мовотворчості Федора Потушняка. Окреслено основні особливості ґенітивної метафори в поетичних текстах письменника на основі вивчення низки наукових праць відомих дослідників. Виявлено, що цей художній троп є одним із важливих мовних засобів, використовуваних для передачі образності висловлювання. Він заснований на вживанні граматичних конструкцій зі словами, які вказують на певну відмінкову належність, але вони у складі ґенітивної метафори мають такі відтінки значень, що виходять за межі простої вказівки на віднесеність до того чи того відмінка. У результаті дослідження доведено, що ґенітивні метафори можуть містити неявні чи явні зв’язки між об’єктами, створюючи додаткові пласти образних, асоціативних і символічних значень. Вплив ґенітивних метафор на мовну тканину художніх творів Ф. Потушняка досить значний. Вони допомагають відобразити складні поняття чи зв’язки між різними явищами, предметами, поняттями тощо. Ґенітивні метафори в мовотворчості Ф. Потушняка відображають художній світ письменника як зрозумілим й доступним для сприйняття, так і порушуючи складні мисленнєві процеси, що дають змогу витворити власну картину висновків. Крім того, ґенітивна метафора має здатність переосмислення наявних метафорних конструкцій, збагачуючи мовну систему новими можливостями виразності, образності й влучності вираження думок і почуттів. Вона відіграє важливу роль у становленні й розвитку мови, сприйнятті й розумінні навколишнього світу. У статті проаналізовано результати теоретичних досліджень сучасних учених, які вивчають основні аспекти ґенітивної метафори. Виявлено особливості ґенітивної метафори в мовотворчості Ф. Потушняка та окреслено її вплив на формування письменницького індивідуального мовного стилю 2024-01-01T00:00:00Z