DSpace Собрание:

Зміст і засоби естетичного виховання підлітків у позакласній роботі

2019-01-01T00:00:00Z

Название: Зміст і засоби естетичного виховання підлітків у позакласній роботі Авторы: Паласевич, Ірина Львівна; Береза, Світлана Богданівна Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлено сутність естетичного виховання підлітків як процесу цілісного формування духовності, сприйняття і розуміння прекрасного, плекання у школярів гуманістичних якостей, відповідального ставлення до краси, здатності відчувати та творити прекрасне. Виховання красою і через красу сприяє формуванню не тільки естетико-ціннісної орієнтації особистості, але й розвитку творчих здатностей, здібності до створення естетичних цінностей у різних сферах діяльності, побуті, вчинках та поведінці і, безумовно, у мистецтві. З’ясовано, що значні можливості для реалізації завдань естетичного виховання підлітків надає позакласна виховна робота, котра розширює виховні перспективи школи у цьому напрямі, забезпечуючи широкий вибір змісту, форм, методів і засобів художньо-естетичного розвитку учнів у вільний від навчання час, альтернативність у задоволенні їхніх запитів, інтересів, пізнавальних здібностей і можливостей. Для реалізації завдань естетичного виховання найважливішими є художньо-естетичний й мистецький напрями позакласної виховної роботи, спрямовані на формування естетичної культури, духовного збагачення, розширення світогляду, бажання вносити прекрасне у життя, примножувати культурно-мистецькі надбання народу. Доведено, що основними формами естетичного виховання у позакласній виховній роботі є культурно-мистецькі фестивалі й конкурси, лекторії, семінари, фольклорно-етнографічні розвідки й експедиції; круглі столи, вечори-зустрічі із художниками, поетами та письменниками рідного краю. Акцентовано увагу на важливості створення у школах гуртків; центрів естетичного виховання, де учні мали б змогу займатися у студіях, творчих об’єднаннях, гуртах народного й духовного піснеспіву, колективах художньої самодіяльності. При цьому виховний ефект має розробка й реалізація проектів з естетичного виховання; організація й обладнання краєзнавчих музеїв, виставок образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва, художньої й науково-технічної творчості, робота учнів у Малій академії мистецтв тощо

Розвиток підприємницької компетентності учнів: творчий підхід американських педагогів

2019-01-01T00:00:00Z

Название: Розвиток підприємницької компетентності учнів: творчий підхід американських педагогів Авторы: Сліпенко, Вікторія Краткий осмотр (реферат): Розвиток підприємницької компетентності – нове педагогічне явище сучасної середньої освіти. Підприємництво є ключовим рушієм економіки, а успішне процвітання країни та значна кількість нових робочих місць створюється малими й великими підприємствами, започаткованими підприємцями. Люди, що займаються підприємницькою діяльністю, стверджують, що вони мають більше можливостей для здійснення творчих проектів, вищу самооцінку та почуття контролю над власним життям. Як наслідок, значна кількість досвідчених бізнесменів, політичних лідерів, економістів та освітян вважають, що розвиток підприємницької компетентності максимізує індивідуальний, колективний, економічний та соціальний успіх у місцевому, національному і глобальному рівнях. Тому молодь, яка увійде у доросле життя, під час навчання у середній школі має отримати необхідні знання про умови та способи підприємницької діяльності, планування і організацію трудового процесу, правомірної поведінки у бізнес-середовищі, об’єктивно оцінювати власний потенціал та усвідомити свою необхідність для розвитку суспільства. Очевидно, що формування підприємницької компетентності учнівської молоді на початку третього тисячоліття стало необхідною складовою закладів середньої освіти закордоном, зокрема в Сполучених Штатах Америки, лідера щодо започаткування підприємств. У статті на основі аналізу наукових джерел з’ясовано сутніcть та структуру підприємницької компетентності особистості, що пропонується американськими педагогами, та містить такі якості: новаторство, цілеспрямованість, самостійність, ініціативність, готовність до ризику, відповідальність, компетентність, силу волі, «самоефективність», високий рівень мотивації, зростання почуття «локус контролю». Розкрито зміст підприємницької освіти у середніх навчальних закладах США, що передбачає достатню кількість розроблених стандартів (зокрема, «Національні стандарти бізнес-освіти» та «Національні стандарти фінансової грамотності» для середніх шкіл США), навчальних програм (з історії та суспільствознавства, що містить економічну змістову лінію), курсів («Підприємницька діяльність»), підручників («Підприємець: дитячі книги про дітей-підприємців»), які висвітлюють змістову складову досліджуваного феномену. Наголошується, що у процесі розробки чи вдосконалення наявних навчальних програм для закладів середньої освіти США із розвитку підприємницької компетентності учнів зазначені стандарти безсумнівно адаптують до суспільних потреб і особливостей політики кожного штату. Розглянуто діяльність американських педагогів у формуванні підприємницької компетентності учнів середніх шкіл США, що передбачає різноманіття форм і методів як традиційних, так і інтерактивних (проведення лекцій та семінарів; розробку і виконання творчих проектів; організацію практики на виробничих і сільськогосподарських підприємствах, використання на уроках методів аналізу якостей і навичок підприємця, кейс-стаді, ділової гри, тренінгу, майстер-класу; створення міні-підприємств, міні-банків та ін.

Праця як аксіологічна категорія

2019-01-01T00:00:00Z

Название: Праця як аксіологічна категорія Авторы: Пагута, Мирослав Краткий осмотр (реферат): Світ людини є світом цінностей. Їхнє пізнання відбувається в діяльності, яка відповідає рівню розвитку кожної людини, її життєвому досвіду, здобутій системі знань тощо, а тому є надзвичайно індивідуалізованим процесом. Світ цінностей кожної людини розвивається з нею впродовж усього життя у процесі соціалізації, завдяки діяльності, до якої вона залучається, в якій творить матеріальні багатства і водночас розвиває власну аксіологічну свідомість. Мета статті полягає у міждисциплінарному аналізі сутнісних характеристик цінності «праця», що є передумовами успішного виховного впливу на особистість в контексті її морального становлення. У статті констатовано, що цінність є багатозначною категорією, яка отримала трактування різними науками: філософією, культурологією, соціологією, психологією, педагогікою тощо. Подано визначення категорії «цінність» у названих науках. Їхнє узагальнення дало змогу констатувати, що цінності окреслюються ними як: 1) такі, що існують в матеріальних і нематеріальних предметах; 2) притаманні людині, при цьому їхнім джерелом виступають її потреби; 3) орієнтири людської діяльності. Сучасне суспільство є складною системою людських взаємин, відтак у таких умовах зростає роль етичних правил, які полегшили б та впорядкували функціонування людей та їхню взаємодію. При цьому варто розуміти, що в межах суспільства люди об’єднуються у різні спільноти: сімейні, товариські, професійні тощо. Усі вони є надзвичайно істотними, адже здатні сприяти як суспільному прогресу, так і регресу. Етичною цінністю, яка притаманна усім цим групам, є цінність «праця». Подано характеристику праці як форми діяльності та цінності. Встановлено взаємозв’язок праці та сенсу життя людини. Вказано, що праця є однаково корисною як для окремої особистості, так і суспільства загалом. Завдяки праці людина самовдосконалюється, розвиває волю, витримку, самовладання та творчі здібності, отримує матеріальні та духовні засоби для забезпечення власних потреб тощо. Метою праці є також реалізація завдань, важливих для розвитку суспільства і середовища, в якому людина функціонує. Праця виражається в активності людини і призводить до змін її навколишнього середовища. Відтак праця тісно пов’язана з людиною, яка, будучи її творцем, надає їй певних властивостей. Установлено, що основними властивостями праці як цінності є її гідність, свобода, відповідальність тощо. Врахування цих особливостей праці у виховному процесі забезпечує ефективність у формуванні такої особистісної риси, як працьовитість, що є важливою характеристикою людини моральної

Шкільництво, виховання та опіка на сторінках<>(1904-1906)

2019-01-01T00:00:00Z

Название: Шкільництво, виховання та опіка на сторінках<>(1904-1906) Авторы: Красінська, Ізабелла Краткий осмотр (реферат): 2 березня 1863 р. цар Олександр II опублікував епітомію про благодійництво селян, метою якого було, серед іншого, відвести селян Польського Королівства від участі у січневому повстанні, що спалахнуло на землях Російської імперії в 1863 р. Крах цього національно-визвольного сплеску проти царизму в Польщі спричинив численні репресії, переслідування та обмеження в суспільному, економічному та культурному житті й освіті. Прикладом цього є вилучення польської мови із загального вживання серед інших у кабінетах і школах та заміна її російською. У Польському Королівстві були накладені суворі системні накази на концепцію щодо публікації у пресі та наповнення складу редакторів нових періодичних видань. Також було важко запустити новий журнал, оскільки це залежало від згоди Комітету з преси у Петербурзі. Проте раніше потрібно було звертатися за підтримкою до варшавського генерал-губернатора. Розвиток преси у Польському Королівстві також обмежувався введеною 17 вересня 1869 р. превентивною цензурою, яка перешкоджала вільному потоку інформації від видавця до читача. У такі складні часи на ринку видавництва та видавництва Варшави, яка була столицею Польського Королівства, з’явився новий щотижневий журнал «Gazeta Domowa». Журнал виходив регулярно з січня до грудня 1904 року, його редактором був відомий варшавський журналіст Фелікс Фрайз (1843–1907). Хоча журнал мав і практичний характер, проте сьогодні він ще може бути цінним джерелом для дослідження освіти, виховання. На його сторінках ми можемо отримати інформацію про створення та функціонування нових шкільних закладів: жіночих шкіл, побутових шкіл, художньої школи для жінок, школи образотворчих мистецтв у Варшаві та навіть школи політичних наук у Львові. Було написано про організовані навчальні курси з читання, письма та арифметики для майстрів або робітників, які проводилися найчастіше вечером після закінчення роботи. Деяка увага також приділялася питанням освіти й опіки, інформувала читачів про організовані для дітей з бідних варшавських сімей літніх і медичних колоній, де вони могли відпочити на лоні природи та оздоровитися. Хворих на рахіт дітей за кошти громадських благодійних організацій відправляли до санаторію в Цехоцінеку. Вчителі з Польського Королівства володіли також будинками відпочинку в Закопане, Варшаві та Зелоньці; крім того, для них було створено оздоровчий відпочинок у Закопане. Крім усього іншого, було написано про діяльність Варшавського християнського товариства захисту жінок, акт якого був затверджений 10 грудня 1903 р. Товариство надавало необхідну допомогу молодим одиноким жінкам і дівчаткам-підліткам з провінцій, які приїхали до Варшави шукати роботу, щоб вони не стали жертвами так званих «торговців життям», намагалося прихистити їх, гарантували роботу та навіть навчало деяких професій. «Gazeta Domowa» також повідомляла про багато інших організацій догляду та виховання, у тому числі для прислужників або підлітків з бідних сімей