http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8789 2026-04-24T13:01:03Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8867 Название: New edition of sources on the history of the uniate church (the peer-review of the monograph: Vinnytsia viceroyalty (dean's office) of the ruska catholic church in the 17th century: research, publication of visitations acts/ M.S. Hrushevsky institute Авторы: Tymoshenko, Leonid; Bila, Svitlana 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8846 Название: The come back of the forgotten heroes: a new interpretation of literary and historical narratives about the wars on the steppe border of Ukraine in the 16th - mid-17th centuries (peer-review on the monograph: vyrsky d. the war in the south: chronicle Авторы: Mykytyuk, Volodymyr; Nevmerzhytska, Olena 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8845 Название: War Crimes during World War II in Ukrainian scientific and public discourses Авторы: Artymyshyn, Yuliia; Tarasenko, Oleh Краткий осмотр (реферат): Мета роботи окреслити понятійно-категоріальну специфіку терміна “воєнний злочин”, його застосування у вивченні порушення норм міжнародного права. Окреслити тематичні та контекстуальні рамки вивчення проблематики воєнних злочинів в Україні під час Другої світової війни. Методологія дослідження. Для реалізації сформульованої мети при написанні статті використано комплекс загальнонаукових аналіз та синтез, індукція та дедукція) і спеціальних) (історико-правовий, історико-типологічний, історико-системний, ретроперспективний) методів наукового дослідження. Їхнє застосування разом уможливило здійснити науковий аналіз становлення поняття воєнного злочину у міжнародному гуманітарному праві, провести огляд української історіографії щодо проблематики воєнних злочинів у Другій світовій війні, виокремити проблемні питання, сформулювати висновки. Наукова новизна полягає у тому, що простежено процес утвердження поняття “воєнний злочиу” та “військовий злочин” у міжнародному гуманітарному праві, подано українське трактування цих понять. Комплексно окреслений дискурс дослідження воєнних злочинів в українській гуманітаристиці та в контексті вивчення соціально-політичних аспектів Другої світової війни, різних проявів масового насильства та політичного терору. Висновки. В українській історіографії протягом 1990-х – першої половини 2000-х років вийшла низка праць узагальнювального характеру, присвячених Другій світовій війні. Серед тем, які розглядалися у них, також є інформаційні довідки, розвідки, які стосуються порушення норм та звичаїв війни, екстремального насильства щодо цивільного населення, військовополонених. Однак більш системно вивчення проблематики воєнних злочинів на українських теренах відбувалось від середини 2000-х років. Важливими роботами про політику масового насильства та терору нацистів під час окупації у 1941 – 1945 років. є студії О. Лисенко, В. Василєва, колективні роботи за редакцією Г. Боряка, В. Смолій та ін. Більш детально ці питання, а також регіональний зріз репресивних практик (з-поміж іншого із ідеологічних міркувань) проти цивільних мешканців, а також знищення військовополонених, примусової мобілізації порушені у працях В. Шайкан, М. Шевченко, С. Гальчака, В. Левикіна, Т. Пастушенко та ін. Ще один тематичий зріз в українській історичній науці – дослідження “Надзвичайної державної комісії з встановлення та розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх посібників”, зокрема регіональний аспект її роботи. Однак у суспільному, науково-популярному дискурсі, а також в юриспруденції зростає зацікавлення проблематикою імплементації в сучасному законодавстві України норм міжнародного кримінального права, які стосуються проблематики воєнних злочинів, формування доказової бази щодо майбутнього притягнення Російської Федерації до відповідальності за злодіяння, здійснені в Україні від 2014 року, та головно в рамках повномасштабної збройної агресії. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8844 Название: Stages of the historical development of pilgrimage tourism in the south of Uzbekistan Авторы: Djuraeva, Sanabar; Alimova, Makhfuza; Murtazaeva, Gulrukh Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження було визначення та аналіз ключових історичних етапів розвитку паломницького туризму в південних регіонах Узбекистану, щоб зрозуміти еволюцію ролі священних місць у духовному та культурному житті регіону. Це дослідження ґрунтується на комплексній методологічній основі, що поєднує історичний, порівняльний та контент-аналіз. Стаття спирається на різноманітний корпус джерел, включаючи первинні історичні тексти, архівні документи, щоденники подорожей відомих історичних діячів, таких як Ібн Баттута та Сейді Алі Рейс, а також матеріали ЮНЕСКО й офіційні урядові постанови. Методологія дослідження також включає елементи історіографічного аналізу, що дає змогу виявити та перевірити довгострокові тенденції і поворотні моменти в еволюції паломницьких практик. Для побудови періодизації паломницького туризму в дослідженні було використано хронологічно-описовий метод, що дало авторам можливість систематизувати дані з різних епох, від протозороастрійських практик бронзового віку до ісламського періоду, через радянську епоху та десятиліття після здобуття незалежності. Цю періодизацію додатково підтверджував дискурс-аналіз історичних наративів та державної політики, таких як Постанова Ради Народних Комісарів (1945 р.) та президентські укази про розвиток туризму у ХХІ столітті. Крім того, для вивчення сучасних інструментів просування паломництва, включаючи цифровий портал “Табаррук Зіорат”, було використано аналіз політики та цифрову етнографію. Наукова новизна статті полягає у систематичній реконструкції історичної траєкторії паломницького туризму в південному Узбекистані, що підкреслює як безперервність, так і трансформацію священних географій за різних політичних режимів. Результати підтверджують, що паломницький туризм у цьому регіоні має глибоке історичне коріння, яке неодноразово формувалося змінами в релігійній політиці й культурній ідентичності. Незважаючи на придушення в радянську епоху, відродження та інституціоналізація паломницького туризму в незалежному Узбекистані сигналізують про ширше визнання його культурної, духовної та економічної цінності. У дослідженні робиться висновок, що паломницький туризм сьогодні є не лише життєво важливою частиною культурної спадщини Узбекистану, але й перспективним вектором міжнародного співробітництва та регіонального розвитку. 2025-01-01T00:00:00Z