<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1898</link>
    <description />
    <pubDate>Wed, 08 Apr 2026 10:52:09 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-08T10:52:09Z</dc:date>
    <item>
      <title>Динаміка настроїв студентської молоді в умовах війни щодо майбутнього України (2022–2024) (за результатами соціологічного моніторингу)</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7536</link>
      <description>Название: Динаміка настроїв студентської молоді в умовах війни щодо майбутнього України (2022–2024) (за результатами соціологічного моніторингу)
Авторы: Зелена, Оксана
Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто динаміку настроїв студентської молоді щодо майбутнього України протягом трьох років повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Мета статті – порівняти настрої молодих українців щодо майбутнього, безпеки та перемоги України, вивчити рівень їхньої довіри до українських державних&#xD;
інститутів протягом трьох років війни. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі, порівнянні та інтерпретації результатів соціологічного моніторингу, проведеного серед студентів Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Наукова новизна полягає у вивченні молодіжного бачення перспектив країни з метою його врахування при стратегічному плануванні&#xD;
майбутнього України.&#xD;
Висновки. Проаналізовано окремі аспекти суспільних настроїв молоді, зокрема рівень віри у перемогу України, емоційний стан респондентів, їхні очікування щодо безпеки та геополітичного розвитку країни, а також рівень довіри до державних інституцій. Показано, що студентська молодь продовжує вірити в перемогу, але її Динаміка настроїв студентської молоді в умовах війни щодо майбутнього України (2022 – 2024) рівень з кожним роком війни знижується і супроводжується зростанням негативних&#xD;
емоцій – тривоги, страху та розгубленості щодо майбутнього України.&#xD;
Визначено, що студенти дедалі критичніше ставляться до майбутнього країни, зменшується частка тих, хто однозначно бачить Україну високорозвиненою європейською державою. Водночас продемонстровано підтримку студентами вступу України до НАТО, який розглядається як один з міцних гарантій безпеки.&#xD;
Окрему увагу приділено аналізу рівня довіри до державних інституцій.&#xD;
Незмінним лідером довіри серед студентів залишаються Збройні сили України, тоді як довіра до Президента, уряду та суддів зазнала значного зниження. Критично низькі показники довіри до Верховної Ради. Підкреслено, що попри зростаючу емоційну втому, більшість молодих людей&#xD;
залишаються переконаними в перемозі та вбачають майбутнє України у євроатлантичній інтеграції.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7536</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Якість освіти в умовах дистанційного навчання: порівняльний аналіз за результатами соціологічного опитування</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4373</link>
      <description>Название: Якість освіти в умовах дистанційного навчання: порівняльний аналіз за результатами соціологічного опитування
Авторы: Зелена, Оксана; Мірчук, Ірина
Краткий осмотр (реферат): Здійснено порівняльний аналіз показників якості освіти в закладі вищої освіти України в умовах дистанційного навчання через пандемію COVID-19 за результатами двох хвиль соціологічного дослідження, яке проводилося у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка під назвою «Академічна доброчесність у системі внутрішнього забезпечення якості освіти» в рамках проєкту Американських Рад з міжнародної освіти «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти».&#xD;
Зосереджено увагу на окремих показниках якості освіти, які визначають індивідуальну траєкторію студента, а саме: вибір навчальних дисциплін, участь у обговоренні освітніх програм, навантаження студентів, завантаженість викладачів.&#xD;
Порівнюючи результати, продемонстровано, що відповіді респондентів під час другого карантинного&#xD;
2021/2022 н. р. показали рух по висхідній ряду показників якості освіти. Зокрема, зросла доступність&#xD;
до силабусів, програм навчальних курсів, навчально-методичної літератури та іншої документації, які&#xD;
забезпечують освітньо-виховний процес в університеті, зросли можливості студентів самостійно обирати&#xD;
власну траєкторію навчання; збільшилася кількість переглядів освітніх програм і залучення до цього процесу студентів.&#xD;
Також здійснено порівняння оцінки суб’єктами навчального процесу студентського навантаження та завантаженості науково-педагогічних працівників. Проілюстровано збільшення навчального навантаження як студентів, так і завантаженості науково-педагогічних працівників у перший карантинний навчальний рік, та їх зменшення в умовах дистанційного навчання другого навчального року.&#xD;
Показано, що дистанційна форма навчання обумовила певні комунікаційні обмеження між студентами і&#xD;
викладачами, що ускладнило можливість здійснювати спільні види роботи, обмінюватися думками, досвідом, емоціями.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4373</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Alcohol consumption among Ukrainian adolescents: family and pandemic factors</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4367</link>
      <description>Название: Alcohol consumption among Ukrainian adolescents: family and pandemic factors
Авторы: Zelena, Oksana; Shchudlo, Svitlana; Mirchuk, Iryna; Klymanska, Larysa; Herasym, Halyna; Savka, Viktor; Klimanska, Maryna; Haletska, Inna; Okulicz-Kozaryn, Katarzyna; Ostaszewski, Krzysztof
Краткий осмотр (реферат): Introduction&#xD;
The first purpose of this research was to estimate the prevalence of alcohol drinking and drunkenness among adolescents in the urban, suburban and rural populations in the Lviv region of Ukraine. The second purpose was to analyse the relationship between family, pandemic, socio-demographic factors and alcohol-related behaviours among adolescents.&#xD;
&#xD;
Material and methods&#xD;
Data were collected in 2020 in three populations of Ukrainian adolescents aged 13-15 living in Lviv (N = 1085) in the small town of Drohobych (N = 499) and surrounding countryside (N = 454). Due to pandemic restrictions, an online questionnaire was used in Lviv, while a traditional paper questionnaire was circulated in Drohobych and the countryside. The questionnaire and methodology were taken from the Polish Mokotów Study.&#xD;
&#xD;
Results&#xD;
The results of the study indicate that rural youth drink alcohol and get drunk significantly more often than their urban peers. Alcohol-use rates in the countryside were twice as high as in Lviv. About 47% of youth drank alcohol in the company of their parents, with significantly more girls drinking with their parents. Regression analysis suggested that parental factors play a significant role in adolescent children alcohol-related behaviours. Parental monitoring and support proved to be protective factors, but the tradition of drinking with parents appeared to be a strong risk factor for adolescent drunkenness. Poor pandemic coping was found to be a risk factor for adolescent alcohol use.&#xD;
&#xD;
Discussion&#xD;
The study confirms the significant role of the residential environment, family factors as well as the role of pandemic coping in adolescents’ alcohol behaviour. Some Ukrainian parents share a culture of consuming light alcoholic beverages with their adolescent children, although this culture might be risky for adolescent children. Detailed discussion about all these issues is provided.&#xD;
Conclusions&#xD;
Our study provides an interesting contribution to research on adolescent alcohol use and abuse in Eastern Europe. The results indicate the need to develop and implement preventive measures aimed at strengthening parenting skills and help them to reduce negative social influences. Practical implications are provided.</description>
      <pubDate>Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4367</guid>
      <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>A Closer Look at Students' School Climate Perception: A Case Study of Urban and Rural Ukraine during COVID-19</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4364</link>
      <description>Название: A Closer Look at Students' School Climate Perception: A Case Study of Urban and Rural Ukraine during COVID-19
Авторы: Zelena, Oksana; Klimanska, Maryna; Shchudlo, Svitlana; Mirchuk, Iryna; Haletska, Inna; Klymanska, Larysa; Herasym, Halyna; Savka, Viktor; Okulicz-Kozaryn, Katarzyna
Краткий осмотр (реферат): Aim. This study analyses the impact of adaptive quarantine during the COVID-19 pandemic on the perception of school’s social climate by students in more or less urbanised areas.&#xD;
Methods. The data was collected in 2016 (before the pandemic, n=1801) and in 2020 (during the pandemic, n=2038) among randomly selected 9th-grade classes (mean age=14) in a large city (Lviv), a small town (Drohobych), and rural areas (Drohobych raion). Generalised linear regression mixed modelling was applied to assess the impact of gender, location, year of the survey, and for the 2020 - for the quality of coping with the pandemic situation – and the interactive effect of these factors on the variability of school climate perception.&#xD;
Results. Before the pandemic, the acceptability of school climate was the highest in rural areas and the lowest in the city. During the pandemic, it decreased among students from rural areas and increased in towns. Students who perceived COVID-19 pandemic restrictions as more burdensome evaluated their school climate more positively than students who coped well with the pandemic.&#xD;
Conclusion. The impact of the tense pandemic situation on the attitude of adolescents to school was complex and probably reflected the inequality in the education system in urban and rural areas.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4364</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

