http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1941 Fri, 03 Apr 2026 23:21:01 GMT 2026-04-03T23:21:01Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7405 Название: Новинка української кордубіани Авторы: Тельвак, Віталій Васильович; Янишин, Богдан Краткий осмотр (реферат): Рецензія на монографію: Поліщук Ю.А. Мирон Кордуба як історіограф, археограф і джерелознавець / Ю.А. Поліщук. ‒ Черкаси : Вид. Ю. Чабаненко, 2019. ‒ 274 с. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7405 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7404 Название: Маскулінні ініціаційні практики у гуцулів Авторы: Зубик, Любомир Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – на основі доступних джерел проаналізувати ритуали та обрядодії, що здійснювалися гуцулами задля утвердження зміни вікового чи соціального статусу хлопця, встановити структуру і вікову послідовність проходження ритуалів, визначити основні обрядові елементи здійснення зміни статусу юнака. Методологія дослідження спирається на принципи системності та об’єктивності, на порівняльно-історичний метод, структурно-семантичний і типологічний аналіз, а також на метод польових досліджень. У розвідці термін «ініціація» стосується винятково обрядів переходу особи з дитячої у юнацьку та з юнацької у дорослу вікові групи. Наукова новизна полягає у тому, що встановлено відповідність різних ініціаційних практик тим чи тим віковим і соціальним маркерам, виділено їх структуру, вплив на зовнішній вигляд індивідуума, його місце в громаді, соціальні права та обов’язки. Висновки. Ініціації гуцулів мали на меті наділити нового члена громади певними правами та обов’язками, а що важливіше – продовжити життєвий цикл індивідуума. Для юнаків у різні хронологічні відтинки ініціаційне значення мали кілька ритуалів. За типовою схемою здійснення переходу А. ван Геннепа ми можемо виділити дві основні групи ініціацій – ті, що містять у собі лімінальну фазу, і ті, які її не мають. Основними маркерами зміни статусу хлопця (у досліджуваних ритуалах та обрядодіях) є зміна зачіски (обрубування волосся), «антиповедінка» в рамках парубоцької громади, демонстрування необхідних фізичних якостей юнака та несення військової повинності. Попри те, мусимо констатувати відсутність широкої джерельної бази щодо вивчення цього питання, що наразі не дає змоги повною мірою дослідити структуру, зміст і значення маскулінних ініціаційних практик гуцула. Подальших наукових студій потребує встановлення статусу «легіня» як особливого прошарку парубків у гуцульському соціумі. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7404 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7393 Название: Роль і значення діяльності Кирила і Мефодія серед слов'ян у Енцикліці "Slavorum apostoli" Івана Павла ІІ Авторы: Борисова, Ольга Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – аналіз Енцикліки «Slavorum apostoli» авторства Римського папи Івана Павла ІІ, присвяченої діяльності Кирила і Мефодія серед слов’ян, завдяки якій вони увійшли до історії як «слов’янські апостоли». Методологія дослідження. Нами використовувались як загальнонаукові методи (аналітичний, логічний), історичні (хронологічний, історико-порівняльний), так і джерелознавчі – евристичний, критичний, а також метод герменевтики. Наукова новизна визначається тим, що досліджується джерело, якому досі приділено мало уваги як в українській, так і в російській історичній науці, хоча цей документ присвячений особливій події – місії християнізації слов’янських народів, під час якої солунські брати не тільки сприяли християнізації слов’ян, а й розробили для них абетку (кирилицю) і переклали цією мовою церковні книги. Ця церковнослов’янська мова у подальшому стала не тільки мовою церкви, а й основою всієї культури слов’янських народів. Нами був зроблений детальний аналіз змісту Енцикліки з метою виявлення позиції Римського папи-слов’янина щодо місії Кирила і Мефодія, її історичного значення та впливу на історію і сьогодення Європи. І було встановлено, що Іван Павло ІІ надзвичайно високо оцінив її результати, відзначив величезну роль діяльності Кирила і Мефодія серед слов’янства і підкреслив її історичне значення не тільки для слов’янських народів, а й для усієї християнської цивілізації. Висновок. Енцикліка «Slavorum apostoli» має вивчатися як джерело не тільки теологічного, а й значного наукового – історичного, релігієзнавчого, культурологічного і політичного змісту. Не можна погодитися з тією доволі незначною увагою, яка приділяється цьому дуже важливому і глибоко змістовному документу з боку сучасних істориків, культурологів, релігієзнавців, представників інших гуманітарних наук. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7393 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7392 Название: Зображення подій польсько-української війни 1649 року в польській історіографії першої половини ХХ ст Авторы: Чава, Ігор Степанович Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження полягає у вивченні особливостей зображення подій військової кампанії 1649 року у польській історіографії першої половини ХХ ст., а зокрема облоги козацькими військами Збаража та битви під Зборовим, вичленуванні різноманітних стереотипів, шаблонів та історичних міфів, які використовувалися у змалюванні цих подій. Проаналізувати підходи польських науковців до зображення різноманітних історичних персоналій, створення із них виховних ідеалів героїв батьківщини чи антигероїв для молодого покоління поляків. Вивчити різноплановість підходів істориків до аналізу обставин укладення та умов Зборівського мирного договору. Розглянути візії польських вчених на міжнародний контекст подій 1649 року, на бачення впливів на козацтво різних зовнішньополітичних сил. Методологія досліджень спирається на наукові принципи історичної науки, а саме історизму, об’єктивізму, системності та верифікації, наукового конструктивізму, а також на загальнонаукові принципи аналізу, синтезу й узагальнення. Використовуються спеціально-історичні методи: історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні цілого комплексу проблем, які підіймалися польськими вченими у першій половині ХХ ст. при конструюванні образу подій польсько-українського протистояння у 1649 році. Звертається увага на ідейні підходи істориків та їх політичні переконання, через призму яких вони розглядали історичні події. Вивчаються історичні міфологеми, стереотипи та шаблони, що заважали на представленні минулого у польській історіографії, і отримали свій відгук в історичній свідомості поляків та усьому подальшому розвитку студій над історією польсько-українських взаємин в польській науці. Висновки. Події польсько-української війни 1649 року стали знаковими у представленні польськими дослідниками образу Хмельниччини. Основні акценти на них були поставлені ще у кінці ХІХ ст. польським істориком Л. Кубалею та письменником Г. Сінкевичем і продовжили активно розвиватись історіографією першої половини ХХ ст. Значний вплив на їх зображення мали виховні ідеали польського суспільства у його бездержавний період, які слугували «зміцненню сердець» народу. Після І світової війни на підходи вчених до історичного матеріалу наклалися їх ідеологічні установки зумовлені прихильністю до того чи того політичного табору ІІ Речі Посполитої, а зокрема ідеології націонал-демократів або табору маршала Ю. Пілсудського. Через їх призму розглядався міжнародний контекст події, у т. ч. впливи Кримського ханства, Османської імперії чи Московського царства. Також політичні візії дослідників впливали на бачення ними внутрішніх процесів у середовищі українського народу, а зокрема формування політичної нації та державотворчі процеси. Особливо цікавим є нашарування міфологічних архетипів у представленні різних фактів військової кампанії, що перекладались на формування антиукраїнських стереотипів і фобій. Багато уваги польські дослідники та митці присвятили творенню із постаті князя Єремії Вишневецького ідеалу героя-захисника вітчизни та зразкового представника шляхетського «сарматського народу». У контексті аналізу значення та наслідків Зборівського мирного договору історики розглядали самі обставини й процеси трансформації польсько-українського конфлікту, його внутрішні соціальні та культурні стимули. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7392 2020-01-01T00:00:00Z