<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Общество:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/61</link>
    <description />
    <pubDate>Thu, 12 Nov 2026 02:56:59 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-11-12T02:56:59Z</dc:date>
    <item>
      <title>Preparación del profesorado para la integración de la IA: Cerrando la brecha entre la competencia digital y el uso pedagógico de la IA</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12157</link>
      <description>Название: Preparación del profesorado para la integración de la IA: Cerrando la brecha entre la competencia digital y el uso pedagógico de la IA
Авторы: Yashanov, Serhii; Trobiuk, Dmytro; Lazirko, Nataliia; Manko, Ruslana; Ivanyshyn, Myroslava
Краткий осмотр (реферат): El objetivo del estudio fue desarrollar y validar un modelo estructural de la preparación del profesorado de educación superior para la integración pedagógica de la inteligencia artificial, que constaba de seis componentes interrelacionados: competencia digital, actitudes pedagógicas hacia la IA, autoeficacia, prácticas reales de uso de la IA, apoyo institucional y barreras percibidas. El estudio se llevó a cabo dentro del marco de una estrategia cuantitativa utilizando un diseño descriptivo correlacional. Al mismo tiempo, los datos se recopilaron mediante un cuestionario mixto entre 278 docentes de educación superior. Se utilizaron estadísticas descriptivas, análisis de correlación, análisis factorial confirmatorio (AFC) y modelado estructural (MEE) para analizar los datos. Los resultados indicaron características psicométricas satisfactorias del instrumento desarrollado (α = .76–.89; CFI = .96; RMSEA = .041). Los datos también confirmaron la existencia de una brecha entre el nivel de competencia digital del profesorado y las prácticas reales de uso de la IA. El modelado estructural mostró que la autoeficacia es el predictor más fuerte del uso pedagógico de la IA (β = .42). Sin embargo, el impacto de la competencia digital está mediado principalmente por la autoeficacia y las actitudes pedagógicas. La relevancia práctica del estudio radica en que la herramienta APRS desarrollada puede ser utilizada por las instituciones de educación superior para diagnosticar la preparación del profesorado y diseñar programas de desarrollo profesional específicos.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12157</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>ГЕНЕРАТИВНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КОМПЕТЕНТНІСНОМУ ВИВЧЕННІ  ДРАМИ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО «БАЛЛАДИНА»</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12156</link>
      <description>Название: ГЕНЕРАТИВНИЙ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У КОМПЕТЕНТНІСНОМУ ВИВЧЕННІ  ДРАМИ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО «БАЛЛАДИНА»
Авторы: Манько, Руслана Михайлівна; Лазірко, Наталія Орестівна; Чапля, Христина Миколаївна
Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено використанню генеративного штучного інтелекту під час компетентнісного вивчення драми Юліуша Словацького «Балладина» у 7 класі закладів загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена тим, що генеративний штучний інтелект дедалі активніше входить у шкільну практику, змінюючи звичний характер роботи з художнім твором. У цих умовах особливого значення набуває пошук методичних рішень, які допоможуть використати можливості цифрових інструментів без втрати найважливішого – уважного читання, особистої інтерпретації тексту та розвитку критичного мислення учнів.&#xD;
У статті проаналізовано сучасні українські та польські науково-методичні праці, присвячені цифровізації літературної освіти, компетентнісному навчанню й формуванню читацької компетентності. Встановлено, що, попри активний розвиток досліджень у сфері генеративного штучного інтелекту, методика його використання під час вивчення конкретних художніх творів, зокрема драматичних, ще не набула достатнього опрацювання.&#xD;
Запропоновано авторську модель роботи над драмою «Балладина», в основу якої покладено простий, але принциповий підхід: спочатку учень самостійно читає й осмислює художній твір, а вже потім звертається до генеративного штучного інтелекту. Така послідовність допомагає не замінити власне читання готовою відповіддю, а, навпаки, повернутися до тексту, перевірити свої висновки, зіставити різні інтерпретації та аргументовано відстояти власну позицію. У статті подано систему компетентнісно орієнтованих завдань для різних етапів роботи над драмою, розкрито можливості використання генеративного штучного інтелекту в інклюзивному навчанні та наголошено на важливості дотримання принципів академічної доброчесності.&#xD;
Практичне значення дослідження полягає в тому, що запропоновані методичні підходи можуть бути використані не лише під час вивчення «Балладини», а й у роботі з іншими творами зарубіжної літератури. Вони сприяють розвитку читацької, комунікативної, інформаційно-цифрової та громадянської компетентностей учнів і водночас допомагають сформувати відповідальне ставлення до використання генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі.
Описание: У статті розглянуто методику використання генеративного штучного інтелекту під час вивчення драми Юліуша Словацького «Балладина» у 7 класі закладів загальної середньої освіти. Запропоновано авторську модель роботи, за якою самостійне читання й осмислення твору передують зверненню до ШІ. Подано компетентнісно орієнтовані завдання для зіставлення інтерпретацій, перевірки згенерованих відповідей за художнім текстом та аргументування власної позиції. Висвітлено можливості застосування генеративного ШІ в інклюзивному навчанні, питання академічної доброчесності й відповідального використання цифрових інструментів.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12156</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Методика навчання польської мови: курс лекцій</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12155</link>
      <description>Название: Методика навчання польської мови: курс лекцій
Авторы: Манько, Руслана Михайлівна
Краткий осмотр (реферат): Навчально-методичний посібник «Методика навчання польської мови: курс лекцій» призначено для професійної підготовки майбутніх учителів польської мови. У виданні висвітлено теоретичні засади методики, планування й проєктування уроку, формування комунікативної та мовної компетентностей, добір методів навчання й оцінювання навчальних результатів. Розглянуто створення інклюзивного та безпечного освітнього середовища, використання цифрових ресурсів і генеративного штучного інтелекту, питання міжкультурної комунікації, академічної доброчесності та професійної рефлексії вчителя. Теоретичний матеріал доповнено методичними ситуаціями, прикладами навчальних завдань і запитаннями для підготовки до самостійного проєктування фрагментів уроку та обґрунтування методичних рішень.
Описание: Курс лекцій із методики навчання польської мови для здобувачів вищої освіти, які готуються до викладання польської мови. Посібник охоплює теоретичні та практичні питання організації навчання: від планування уроку й формування мовної та комунікативної компетентностей до оцінювання результатів, використання цифрових технологій і забезпечення інклюзивного освітнього середовища. Матеріали видання можуть бути використані під час опанування методичних дисциплін, самостійної роботи та підготовки до педагогічної практики.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Oct 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12155</guid>
      <dc:date>2026-10-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Вивчення пісенної лексики на уроках польської мови</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11766</link>
      <description>Название: Вивчення пісенної лексики на уроках польської мови
Авторы: Жекова, Лариса Олександрівна
Краткий осмотр (реферат): У магістерській роботіпроаналізовано теоретичні аспекти використання пісень у вивченні мови, розглянуто обґрунтування впливу пісень на засвоєння лексики, граматики  та вимови, мети використання пісенного матеріалу, визначено процес формування компетентностей учнів під час використання пісенного матеріалу, проаналізовано низку чинників, що впливають на добір пісень, розглянуто функції, які реалізуються піснями, та етапну методику роботи над піснею.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11766</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

