<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6185</link>
    <description />
    <pubDate>Wed, 15 Apr 2026 10:26:29 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-15T10:26:29Z</dc:date>
    <item>
      <title>Музейне середовище як засіб формування природничо-наукової компетентності</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6197</link>
      <description>Название: Музейне середовище як засіб формування природничо-наукової компетентності
Авторы: Шевцова, Лариса; Валенкевич, Ольга
Краткий осмотр (реферат): Анотація. Стаття присвячена дослідженню формування природничо-наукової компетентності в умовах музейного середовища в чеському м. Блудов, де знаходиться дитячий інтерактивний музей Прадєдово. Розглянуто суть природничо-наукової компетентності як такої, що дозволяє учням у майбутньому вміти аналізувати та створювати наукові тексти. На основі аналізу теоретичних положень і розгляду їх науковцями уточнено суть базових понять. Актуальність теми публікації підтверджується опитуваннями учнів та вчителів щодо ефективності відвідування музею. Дані дослідження переконують, що формування природничо-наукової компетентності ефективно відбувається в умовах музейного середовища, що активно застосовується в Чеській Республіці. Результати дослідження дають підстави для припущення, що компетентнісний підхід до навчання, формування різних компетентностей, у т.ч. природничо-наукової, можливий і ефективний у стінах дитячого музею. З цією метою наведено рекомендації для покращення освітньої політики та освітньої стратегії в Україні, активного застосування музейної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах України для здійснення компетентнісного навчання, зокрема формування природничо-наукової компетентності як основи для здобування нових знань у подальшому житті. Результати дослідження можуть сприяти кращому розумінню вчителями та музейними працівниками необхідності формування й розвитку природничо-наукової компетентності у природних умовах музею, здійснення роботи в цьому напрямку. Це допоможе розробляти й оцінювати наукове дослідження та критично інтерпретувати наукові дані та докази; досліджувати, оцінювати та використовувати природничо-наукову інформацію для прийняття рішень і подальших дій.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6197</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Гуманізація соціально-виховної роботи у виправних колоніях</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6196</link>
      <description>Название: Гуманізація соціально-виховної роботи у виправних колоніях
Авторы: Федорович, Анна Василівна
Краткий осмотр (реферат): Анотація. Стаття присвячена проблемі гуманізації сучасної пенітенціарної системи, зокрема, питанню олюднення соціально-виховної роботи у виправних колоніях та характеристиці напрямів цієї діяльності. Наголошено, що найвищою цінністю сучасного світу є Людина, і ця гуманістична ідея повинна пронизувати усі суспільні сфери, а також життя осіб, що скоїли злочин. Це означає увагу адміністрації та персоналу виправних колоній до покращення та індивідуалізації соціально-виховної роботи із засудженими. Доведено, що гуманний підхід до ув’язнених передбачає покращення умов життя та медичної допомоги, розширення їхнього доступу до освіти, увагу до різнобічного розвитку, формування соціальних навичок задля виправлення та успішної ресоціалізації. Це означає, що фахівці виправних колоній та працівники партнерських структур не можуть вдаватися до протиправних діянь, дискримінації, насильства, жорстокої, нелюдської, принизливої поведінки відносно засуджених. Важливими стають установки, що передбачають налаштування фахівців на новий тип гуманної взаємодії – неупередженість, пошук позитивного, оптимістичний прогноз, емпатію, відкритість, довірливе спілкування, підтримку, допомогу та ін. Підкреслено, що основними напрямами гуманізації соціально-виховної роботи у виправних колоніях мають стати: індивідуалізація виховання, врахування потреб та особливостей засудженого при складанні індивідуальної програми його виправлення; зорієнтованість на отримання загальної та професійної освіти; консультування та психоемоційна підтримка, подолання психологічних травм, стресів; дотримання педагогіки співпраці між персоналом та усіма учасниками карального та виховного процесу; підготовка до життя на свободі, допомога при відновленні соціальних зв'язків, пошуку роботи, житла тощо.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6196</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» у системі професійної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня (спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»)</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6195</link>
      <description>Название: Освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» у системі професійної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня (спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки»)
Авторы: Таможська, Ірина
Краткий осмотр (реферат): Анотація. У запропонованій статті зазначено мету й завдання вибіркової навчальної дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», яку вивчають здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (денної / заочної форми навчання) у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Розкрито змістове наповнення тем модуля 1 «Історія педагогіки» («Зародження педагогічної теорії в Україні», «Розвиток педагогічної думки в епоху культурного Відродження України (XVI–XVIII ст.)», «Українська освіта й педагогіка другої половини XVIII – наприкінці ХХ ст.», «Відродження національної системи виховання, освіти та педагогіки в період незалежності України», «Освіта та виховання з найдавніших часів до XVII ст.», «Шкільництво та педагогічна думка в Європі XVII–XIX ст.», «Реформаторська педагогіка зарубіжних країн (наприкінці XIX–XX ст.)) та модуля 2 «Педагогічна компаративістика» («Порівняльна педагогіка як галузь педагогічної науки та навчальна дисципліна», «Ґенеза педагогічної компаративістики: глобальний контекст», «Становлення та розвиток педагогічної компаративістики в Україні», «Системи вищої освіти європейських країн: Великої Британії, Франції, Німеччини, Швеції», «Системи вищої освіти США, Японії, Ізраїлю, Австралії», «Вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на трансформацію вітчизняної вищої освіти»). Наголошено, що освітній компонент «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика» забезпечує набуття аспірантами загальних / фахових компетентностей під час засвоєння теоретичного матеріалу, практичної та самостійної роботи. Акцентовано увагу на ефективності завдань як дидактичного засобу, що використовується для самостійної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти під час вивчення дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика». Представлено завдання, розроблені автором відповідно до навчальної мети дисципліни «Історія педагогіки та педагогічна компаративістика», які відтворюють предметний і науковий контекст професійної діяльності майбутніх фахівців, спонукають їх до наукового дослідження.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6195</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Розвиток естетичного інтелекту у майбутніх учителів музичного мистецтва в ході їх вокальної підготовки</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6194</link>
      <description>Название: Розвиток естетичного інтелекту у майбутніх учителів музичного мистецтва в ході їх вокальної підготовки
Авторы: Прядко, Олена
Краткий осмотр (реферат): Анотація. У статті розкривається сутність поняття «естетичний інтелект», аналізуються шляхи формування естетичного інтелекту у майбутніх учителів музичного мистецтва в ході їх фахової підготовки, визначається потенціал вокального мистецтва у справі розвитку естетичної свідомості студента, формування здатності до пізнання навколишньої дійсності через призму краси. Естетичний інтелект розглядається як здатність розуміти, інтерпретувати та виражати почуття, викликані певним об’єктом та досвідом, готовність аналізувати естетичні характеристики предметів та явищ в ході взаємодії інтелектуальної та емоційної сфери особистості. Визначено важливість розвитку естетичного інтелекту у майбутнього педагога-музиканта, що сприятиме зростанню продуктивності його професійно-педагогічної діяльності, формуванню готовності задовольняти культурні, естетичні, інтелектуальні потреби учнів в ході їх музично-естетичного розвитку. Розглянуто засоби формування естетичного інтелекту у майбутніх педагогів в процесі їх вокальної підготовки: розвиток естетичної чутливості, уміння ідентифікувати та глибоко усвідомлювати ті естетичні переживання, які виникають в ході сприймання твору мистецтва, здатності до естетичної артикуляції вражень від сприймання вокального твору, поглиблення естетичної свідомості особистості, формування естетичної емпатійності майбутнього вчителя. Розвиткові естетичного інтелекту сприяє стимулювання емоційності сприймання творів музичного мистецтва, формування здатності переведення отриманих вражень в естетичні переживання. Важливим чинником формування естетичного інтелекту вчителя музичного мистецтва є розвиток вміння інтерпретувати результати роботи різних сенсорних систем в ході сприймання та виконання вокальних творів, перетворюючи їх у естетичні враження.</description>
      <pubDate>Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6194</guid>
      <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

