<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6821</link>
    <description />
    <pubDate>Mon, 13 Apr 2026 20:07:28 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-13T20:07:28Z</dc:date>
    <item>
      <title>Peculiarities of the tutoring and mentoring realization at higher educational establishments of Switzerland</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/483</link>
      <description>Название: Peculiarities of the tutoring and mentoring realization at higher educational establishments of Switzerland
Авторы: Іваницька, Оксана
Краткий осмотр (реферат): Стаття надає нам інформацію про швейцарську вищу освіту, а також особливості функціонування тьюторства та менторства. Представлено порівняльний аналіз різних ЗВО. Дослідження містить детальну інформацію про допомогу студентів, вплив на їхній майбутній успіх та працевлаштування. Зазначається, що розвиток політики інтернаціоналізації, підвищення академічної мобільності, необхідність забезпечення якості вимагають швидкої реакції сектора вищої освіти для подолання викликів у вищій освіті. У статті також міститься інформація про інноваційний потенціал швейцарських університетів. Обговорюються етапи розвитку електронного навчання у Швейцарії, які пливають на надання послуг з вищої освіти. Згадується проект GARCIA “Гендерність в університеті та дослідженні: боротьба з кар’єрними нестабільностями та асиметріями”, де були побудовані ключові ідеї, а також узагальнена модель гендерних менторських програм за різними інституційними кейсами в шести європейських країнах (Італії, Словенії, Швейцарії, Бельгії, Ісландії та Нідерландах). У статті також представлені досвід Швейцарського університету Франкліна, Женевського університету, Університету Санкт-Галлена, Університету Лозанни, Невшательського Університету та Цюріхського університету.&#xD;
&#xD;
У статті детально описано структуру системи функціонування тьюторів та менторів у Швейцарському університеті Франкліна, де студенти можуть розробляти власний академічний план роботи з академічним наставником, а також планувати кар’єрні перспективи. Зазначається, що в Центрі письма та навчання працюють різні типи тьюторів і менторів. Це – мовні тьютори, академічні ментори та тьютори для міжнародних студентів. Представлений приклад Швейцарського університету Франкліна відображає спектр студентського наставництва у ЗВО Швейцарії</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/483</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Image as a presentation of a university teacher</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/480</link>
      <description>Название: Image as a presentation of a university teacher
Авторы: Вашак, Оксана; Мартиросян, Людмила; Федоренко, Юлія
Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена проблемі іміджу як презентації викладача вищої школи. Проаналізовано категоріальний апарат дослідження та наукові праці, в яких порушується проблема іміджу спеціаліста. Визначено роль особистісних якостей людини у процесі формування професійного іміджу. Акцентовано увагу на вимогах суспільства до сучасних педагогів. Обґрунтовано важливість створювати імідж, постійно самовдосконалюватися для того, щоб відповідати вимогам суспільства та педагогічній професії. Акцентована увага на появі таких нових наукових напрямів, як професійна іміджологія, педагогічна іміджологія і т. ін., які вивчають проблему іміджу фахівців, її основні аспекти та знайшли відображення у наукових працях. У статті наголошено на тому, що імідж і самопрезентація спеціалістів відіграють важливу роль не тільки у професійній діяльності, становленні професійної культури, але й у досягненні успіху в професійному житті. Охарактеризовано елементи створення педагогічного іміджу викладача як головного критерію професійного успіху у викладацькій діяльності. Наголошено на тому, що сприйняття образу педагога упродовж останніх десятиліть змінилося, і те, що раніше вважалося неприпустимим, сьогодні є звичним явищем. Відтак як і особистий імідж, так і педагогічний імідж та вимоги до нього суттєво змінилися. Підкреслюється, що саме від рівня професійного іміджу викладачів – професійна компетентність, володіння науковими інноваціями, новітніми методиками, інформаційно-комунікативними технологіями, елементами зовнішньої та внутрішньої техніки – буде залежати імідж усього закладу вищої освіти. Висвітлено значення психології одягу, яка розглядає оформлення зовнішності як багатовимірну інформацію про особу, що є суттєвим чинником для створення педагогічного іміджу. Проаналізовано особливості та складові іміджу, вивчено фактори й закономірності формування іміджу як презентації викладача вищої школи</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/480</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Linguistic and humanitarian competence of future engineers: the philosophical and anthropological aspect</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/479</link>
      <description>Название: Linguistic and humanitarian competence of future engineers: the philosophical and anthropological aspect
Авторы: Шаргун, Тетяна
Краткий осмотр (реферат): У статті на основі аналізу наукових джерел та емпіричного матеріалу розкрито теоретичні засади формування лінгвогуманітарної компетентності студентів технічних закладів вищої освіти як вагомого чинника особистісного розвитку. Лінгвогуманітарну компетентність фахівця з вищою технічною освітою визначено як інтегративну динамічну структурно-рівневу якість особистості, що поєднує сукупність лінгвістичних, гуманітарно-комунікативних і соціокультурних компетенцій, комунікативних і пізнавальних здібностей. Показано, що процес особистісного розвитку полягає передусім у якісних змінах психічної діяльності, формуванні нових якостей особистості. Досліджено роль компетентнісного підходу в організації освітнього процесу вищої школи. На перше місце поставлено вміння розв’язувати проблеми, що виникають у пізнавальній, технологічній і психічній діяльності, у сферах етичних, соціальних, правових, професійних, особистих взаємовідносин. Констатовано, що лінгвогуманітарні практики є надзвичайно важливими у філософсько-антропологічному контексті як одні з ключових чинників особистісного розвитку. Надано узагальнювальну характеристику різних форм інтелекту. Вказано, що лінгвогуманітарні практики розвивають не лише вербально-лінгвістичний інтелект, але й креативність, тобто здатність користуватися результатами роботи різних видів інтелекту. Висвітлено вплив лінгвогуманітарних наук на соціальну комунікативність майбутніх фахівців, що є важливою для втілення моральних норм як умови соціальної адаптації особистості. Це вимагає удосконалення змісту та процедури освітнього процесу, розвитку пізнавальної самостійності й цілеспрямованості студентів, формування навичок самоосвіти та самокритики, комунікативних умінь.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/479</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>The formation of the christian outlook of the student youth in volhynia province (19th ‒ early 20th century)</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/478</link>
      <description>Название: The formation of the christian outlook of the student youth in volhynia province (19th ‒ early 20th century)
Авторы: Карпенко, Ореста Євгенівна
Краткий осмотр (реферат): У статті розглядаються основні аспекти виховання дітей та молоді у християнському дусі у Волинській губернії. Проаналізовані автором архівні документи засвідчують, що в школах цього регіону школярі вивчали Закон Божий, дітей залучали до церковних богослужінь, вони займалися християнською освітою. Обґрунтовано, що представники громадських об’єднань і релігійних братств були залучені до виховання дітей та молоді. Досліджено роль представників волинського духовенства у формуванні християнського світогляду молодого покоління. Пояснюється, що багато вчених вивчали проблему релігійної освіти. Автор детально проаналізував наукові праці Г. Єрмака, Г. Котломанітової, І. Мищишина. Було з’ясовано, що основною метою духовних установ минулого було формування особливого типу мислення – сакрального. Виховання дітей християнської моралі в Україні сягає часів Київської Русі, коли в 988 р. князь Володимир проголосив християнство головною релігією держави. Це дало великий поштовх розвитку освіти, науки та мистецтва. У ХІХ – на початку ХХ ст. Волинська губернія входила до російської державної релігійної освіти, а отже, виховання у дусі християнства продовжувало розвиватися, і православ’я на цих теренах було основною релігією. Релігійна освіта забезпечувалася під час шкільних та позаурочних годин. Молоде покоління читало Біблію та книги на морально-етичні теми. Студентські книги вміщували матеріали про співчуття, милосердя, любов та терпимість. Діти співали у церковному хорі. Представники церковного братства відкривали початкові та недільні школи, вели моральні бесіди. Найбільші церковні організації були у Луцьку, Кременці, Острозі. Основні напрями впровадження учнів православної педагогіки та  закладів освіти сьогодення визначені у статті</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/478</guid>
      <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

