http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7137 Mon, 20 Apr 2026 23:36:48 GMT 2026-04-20T23:36:48Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7786 Название: Emotional vulnerability in Ocean Vuong's works: a linguistic approach Авторы: Yakuba, Valentyna; Tsapro, Galyna; Gladush, Nadiia Краткий осмотр (реферат): Стаття аналізує емоційну вразливість у творах Оушена Вуонга, зокрема On Earth We’re Briefly Gorgeous та Night Sky with Exit Wounds, з лінгвістичної перспективи. Дослідження розглядає використання прикметників і те, як вони сприяють емоційній складності тексту. Виділено чотири типи прикметників, які посилюють цю складність: емоційні, метонімічні, часові та тілесні. У статті детально проаналізовано, як ці прикметники підсилюють крихкість і нестабільність персонажів Вуонга. Вибір описових слів створює і загострює лексичну напругу шляхом поєднання делікатних і жорстких виразів («tender» і «crushed flowers»), демонструючи вразливість людських взаємин. Метонімічні прикметники, які надають абстрактним поняттям сенсорних ознак, ще більше поглиблюють емоційний пласт тексту. Наприклад, опис пам’яті як «bruised but persistent» надає їй фізичної вразливості, а часові прикметники, такі як «fleeting», підкреслюють ефемерність краси, любові й життя. Тілесні прикметники Вуонга, як-от «raw» і «mottled», укорінюють абстрактні емоції у фізичних відчуттях, створюючи яскравий і тактильний емоційний ландшафт. Такий підхід відображає екзистенційну вразливість і нестабільність маргіналізованих ідентичностей у ширших культурних контекстах. Стаття застосовує лінгвістичні, літературознавчі й інші теорії, зокрема теорії Галлідея, Якобсона та Лейкофа, щоб показати, як прикметники у Вуонговій мові створюють «емоційні мікрокліматичні зони», тобто хмари почуттів. Дослідження демонструє, що взаємодія емоційних станів і зовнішніх впливів формує емоційний досвід через лінгвістичні вибори. Отримані результати стимулюють ширше обговоренням тем вразливості й маргіналізації в літературі, показують, як мова Вуонга передає ефемерність, крихкість і стійкість людського духу. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7786 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7785 Название: The language of artificial intelligence: linguistic and sociolinguistic analysis of ai-related neologisms (2016-2025) Авторы: Chyrvonyi, Oleksandr Краткий осмотр (реферат): Дослідження спрямоване на вивчення лінгвістичних та соціолінгвістичних характеристик неологізмів, пов’язаних зі сферою штучного інтелекту, що з’явились у період між 2016 та 2025 роками, з особливим акцентом на аналізі моделей їх формування, семантичних полів та ширших соціокультурних наслідків у контексті технологічного прогресу та пов’язаної з ним суспільної трансформації. У дослідженні використано комплексний підхід, що поєднує лінгвістичні та соціолінгвістичні методи аналізу понад 30 неологізмів, зібраних із технічних публікацій, академічних журналів, статей у засобах масової інформації та технологічних блогів. Методологічна структура включає морфологічний аналіз процесів словотворення, категоризацію семантичних полів та соціолінгвістичне дослідження техно-соціального контексту. Стаття представляє перший систематичний аналіз неологізмів у сфері штучного інтелекту, який поєднує лінгвістичні та соціолінгвістичні погляди в межах 2016-2025 років. У ній запропоновано аналітичну структуру для дослідження та вивчення впливу технологічного прогресу на еволюцію мови. Продемонстровано двоспрямований зв’язок між лінгвістичними інноваціями та неоднозначним суспільним ставленням до розвитку технологій штучного інтелекту.Дослідження виявляє різноманітні процеси словотворення в неологізмах, демонструючи адаптивність мови до нових технологічних концепцій. Встановлено, що неологізми виконують множинні функції, виступаючи індикаторами суспільного ставлення та посередниками публічного дискурсу щодо штучного інтелекту. Результати демонструють міграцію технічних термінів до сфери загальновживаних слів та підкреслюють роль метафоричної концептуалізації. Еволюція лексики відображає суспільні дискусії щодо розвитку та впровадження технологій штучного інтелекту, визначає напрями майбутніх досліджень. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7785 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7784 Название: Художні особливості концепції дійсності та людини в поетичному дискурсі Миколи Миколаєнка Авторы: Цюп'як, Ірина Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано художні особливості концепції дійсності та людини найстаршого поета Придніпров’я Миколи Миколаєнка. У поетичному дискурсі не лише відображено світобачення митця, а й репрезентовано Слово як найбільшу святиню, як художній засіб осмислення дійсності, як дошкульну зброю. Основні засади концепції світу та людини в поезіях Миколи Миколаєнка набувають сьогодні нових конотацій, наповнюються новим сенсом, стають важливим виразникомом емоційно-образного світовираження, представляють нові ідейно-естетичні пошуки та відтворюють художні особливості глибокого ментального та національного світовідчуття.Звернено увагу на творення соціально-національного міфу України в шеститомнику «Віща зоря» й збірках поезій «На краю безодні» та «Грозова світань». Художня концепція світу в поетичному дискурсі віддзеркалює суб’єктивне світовідчуття та світовираження Миколи Миколаєнка, наскрізне бачення й глибоке розуміння універсалій навколишньої дійсності. Поетичний дискурс Миколи Миколаєнка наповнений національними символами, пов’язаними здебільшого з історичними, політичними та соціальними аспектами, особистісними переживаннями, залюбленістю в природу рідного краю, перейнятий біблійною тональністю та екзистенційними розмислами про життя-смерть, любов-ненависть, високе-низьке, духовне-земне тощо. У поетичному дискурсі збірки «Віща зоря» виокремлено мотив краси, радості й молодості буття. У концепції автора ці екзистенційні стани постають як соціальний міф. Національний міф у поезіях Миколи Миколаєнка окреслений за допомогою образів-символів України, Українського Слова, Української Мови, політичних означень і гасел, античних міфологічних номенів, метафоризованих образів солярної символіки, через світовідчуття ліричного героя та через всі інші образні поетичні вираження, що й становить ядро поетики творів Миколи Миколаєнка. Проте національний міф у його творчості нерозривно поєднаний із соціальним міфом, що дає нам підстави твердити про авторську концепцію соціально-національного міфу. Виявлено міфософську концепцію дійсності автора, яку він вибудовує за допомогою макро- та мікрообразної системи, застосовуючи своєрідний арсенал зображально-виражальних засобів. Визначено поетикальні засоби творення образу ліричного героя, який є виразником ідей самого автора. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7784 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7783 Название: Українські студії на світовій арені Авторы: Сухенко, Вікторія; Сметана, Ірина Краткий осмотр (реферат): У сучасному світі роль українських студій за кордоном є досить важливою.Війна переформатувала світову свідомість щодо України та українців і викликала чималий інтерес до української мови, науки, історії, культури. Значно зросла кількість охочих вивчати українську мову, тож питання її ролі та статусу в сучасному міжнародному освітньо-культурному просторі є актуальним і потребує опису й характеристики.У статті проаналізовано функціонування українських студій за кордоном, зокрема в період війни в Україні, приділено увагу вивченню української мови в країнах Європи, Північної Америки, Східної Азії та Австралії. Визначено місце й роль української мови в міжнародній системі освіти, схарактеризовано процеси, що впливають на популярність української мови у світовому політичному та культурному контексті; розкрито визнання та поширення української мови в різних країнах світу; здійснено огляд особливостей української мови як інструменту культурної дипломатії та її ролі в процесах формування національної ідентичності.У статті значну увагу приділено освітньо-науковим установам, що формують та поширюють знання про Україну, провадять освітню й наукову діяльність у напрямі вивчення української мови, літератури, історії, культури тощо. На основі аналізу, зіставлення та опису осередків українських студій, які формують знання про Україну за кордоном, зроблено висновок про необхідність і надалі активно розвивати українські студії, зокрема створювати нові українознавчі осередки в різних країнах, розробляти нові навчальні матеріали та додаткові ресурси для вивчення української мови, запроваджувати нові курси, спеціальні програми, активно співпрацювати із закордонними закладами вищої освіти, зміцнювати наукове співробітництво, доки увага світу прикута до української проблематики та зростає запит на інформацію про Україну. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7783 2025-01-01T00:00:00Z