<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Общество:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8</link>
    <description />
    <pubDate>Thu, 13 Aug 2026 00:09:46 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-08-13T00:09:46Z</dc:date>
    <image>
      <title>DSpace Общество:</title>
      <url>http://ir.dspu.edu.ua:80/jspui/retrieve/9c7e7049-550b-436f-88e5-0274d647d56d/gerb.png</url>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8</link>
    </image>
    <item>
      <title>Оцінка ефективності індивідуалізованої програми аеробних вправ помірної інтенсивності на рівень фізичної активності та подолання втоми у пацієнтів з розсіяним склерозом</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11026</link>
      <description>Название: Оцінка ефективності індивідуалізованої програми аеробних вправ помірної інтенсивності на рівень фізичної активності та подолання втоми у пацієнтів з розсіяним склерозом
Авторы: Фещак, Катерина Володимирівна; Лишик, Юлія Володимирівна</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11026</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Застосування концептуальних моделей у практиці ерготерапії як інструменту для набуття навичок взаємодії з пацієнтом</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11025</link>
      <description>Название: Застосування концептуальних моделей у практиці ерготерапії як інструменту для набуття навичок взаємодії з пацієнтом
Авторы: Кондрацька, Галина Дмитрівна; Фещак, Катерина Володимирівна; Герасименко, Олександ Сергійович
Краткий осмотр (реферат): У статті ґрунтовно досліджено та проаналізовано складний процес інтеграції фундаментальних концептуальних моделей практики ерготерапії в освітній процес підготовки майбутніх асистентів ерготерапевтів. У роботі обґрунтовано, що перехід від традиційного навчання, орієнтованого на механічне виконання маніпуляцій, до концептуально-теоретичного підходу дозволяє суттєво підвищити якість ерготерапевтичних втручань. Визначено та теоретично доведено роль концептуальних моделей як стратегічного інструменту формування професійних компетентностей, що забезпечують ефективну взаємодію з пацієнтами на всіх етапах реабілітаційного циклу.&#xD;
Під час наукового пошуку здійснено аналіз впровадження у навчальну програму таких ключових моделей, як CMOP-E (Канадська модель залученості&#xD;
до занять та виконання), MOHO (Модель людської заняттєвості) та PEO (Людина-Середовище-Заняття). Вивчено, яким чином окремі компоненти цих моделей, зокрема аналіз заняттєвої активності, оцінка адаптивного середовища, виявлення бар’єрів та фасилітаторів, безпосередньо впливають на планування професійної бесіди та процес побудови глибокої довіри між ерготерапевтом, пацієнтом та його соціальним оточенням. У процесі дослідження підтверджено, що проведення практичних занять на основі цих моделей дозволяє студентам усвідомити пріоритетність терапевтичних стосунків, де пацієнт виступає не об’єктом медичного впливу, а рівноправним і активним співучасником власного відновлення.&#xD;
На основі отриманих даних розроблено та описано цілісні підходи до формування ерготерапевтичних навичок у здобувачів вищої освіти. Перший підхід зосереджено на формування навички активного слухання, що передбачає визнання пацієнта як єдиного знавця власного життя та потреб. Другий підхід&#xD;
спрямовано на комунікативну взаємодію, мета якої полягає у відновленні індивідуальності та впевненості людини, при цьому ерготерапевт позиціонується як союзник у подоланні внутрішніх психологічних перешкод. Третій підхід передбачає зміну парадигми взаємодії, де майбутній фахівець відмовляється від директивних вказівок на користь партнерського діалогу щодо адаптації середовища під конкретні потреби особистості, що дозволяє приймати спільні рішення на основі об’єктивних чинників довкілля без відчуття тиску.&#xD;
Крім того, у статті виокремлено структурні елементи професійної діяльності, такі як комунікація, рефлексія, саморегуляція та інтерпретація, що в сукупності сприяють становленню компетентного фахівця, здатного до ефективної співпраці в будь-яких клінічних умовах. У підсумку запропоновано науково-методичні рекомендації, які розкривають логічну послідовність поєднання клінічного мислення з емпатією та практичним застосуванням концептуальних моделей для розв’язання складних професійних завдань під час реальної клінічної практики. Доведено, що такий комплексний підхід забезпечує формування фахівця нового рівня, готового до викликів сучасної реабілітації.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11025</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Бар'ери для впровадження нутрітивного сринігну в практику фізичних терапевтів в Україні</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10725</link>
      <description>Название: Бар'ери для впровадження нутрітивного сринігну в практику фізичних терапевтів в Україні
Авторы: Закаляк, Наталія Романівна; Герасименко, Олександр Сергійович; Рогаля, Юрій Львович; Фігура, Оксана Андрівна; Фещак, Катерина Володимирівна
Краткий осмотр (реферат): Анотація. Мета. Дослідження спрямоване на виявлення та аналіз основних перешкод, що заважають інтеграції нутритивного скринінгу та консультування в щоденну практику фізичних терапевтів в Україні, а також оцінку рівня готовності фахівців до впровадження моделі «Реабілітаційної нутриціології». Методи. Застосовано дизайн крос-секційного анонімного опитування (n=108), адаптованого за методологією Томаса та співавт. (2006). Дослідження включало блоки: соціально-професійний профіль, тест знань (19 питань), оцінку власного способу життя терапевта та аналіз частоти впровадження нутритивних втручань. Окремо проведено компаративний аналіз освітнього стандарту 227 (2022) та міжнародних протоколів (APTA, AOTA). Результати. Середній рівень нутритивних знань фахівців є недостатнім (43,43 бала зі 100). Найбільші прогалини виявлено у діагностиці мальнутриції: 79,6% (86/108) респондентів не знають ролі сироваткового альбуміну, 58,6% (63/108) не володіють критеріями клінічно значущої втрати ваги. Головними бар’єрами визначено дефіцит навчального часу (66,9% не вивчали предмет), обмеженість тривалості сеансу та відсутність чітких міжпрофесійних протоколів. Встановлено позитивну кореляцію між особистим здоровим харчуванням терапевта та частотою консультування пацієнтів (r = 0,16). Висновки. Подолання бар’єрів потребує модернізації магістерських програм ОПП 227 через впровадження модулів із нутритивної підтримки та симуляційного навчання. Рекомендовано інтеграцію швидких інструментів (MNA-SF, MUST) у щоденну практику для підвищення ефективності відновлення, особливо при саркопенії та післяінсультній реабілітації.
Описание: Сучасна реабілітація відходить від вузької біомеханічної моделі на користь підходу «системної біології», де нутритивний статус пацієнта визнається критичним детермінантом функціонального відновлення. Нутриціологія є біологічним фундаментом, на якому будуються механічні втручання — терапевтичні вправи, навчання ходьбі та нейром'язова реосвіта [1; 2]. Метаболічні потреби для репарації тканин та нейропластичність ЦНС безпосередньо залежать від адекватності енергетичного та білкового субстрату [1; 3]. Епідеміологічні дані вказують на те, що понад 50% пацієнтів, які поступають на реабілітацію, мають ознаки мальнутриції (недостатності харчування). Мальнутриція спостерігається у понад 50% пацієнтів, які поступають на реабілітацію [4; 5; 6]. Вона є незалежним предиктором гірших функціональних результатів, подовження термінів госпіталізації та вищої смертності [3; 4; 7]. Особливо гостро проблема стосується пацієнтів після інсульту, де дефіцит білка посилює саркопенію та сповільнює відновлення рухових функцій [8; 9].&#xD;
Світові асоціації (World Physiotherapy, APTA, AOTA) офіційно включили нутритивну оцінку до сфери практики фахівців із реабілітації [2; 10; 11]. У Японії концепція «Реабілітаційної нутриціології» стала обов'язковим компонентом підготовки фізичних терапевтів із 2021 року [12; 13]. В Україні оновлений освітній стандарт (ОПП 227) акцентує увагу на зміцненні здоров’я та профілактиці обмежень життєдіяльності [14; 15]. Проте реальне впровадження скринінгу в клінічну практику залишається фрагментарним.&#xD;
Попри декларативне визнання важливості харчування, в Україні відсутній детальний аналіз специфічних бар'єрів (освітніх, юридичних, часових), які заважають фізичним терапевтам виконувати роль «адвокатів здоров’я» [1; 16].</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10725</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>TEACHERS’ PROFESSIONAL SKILLS AS THE COMPONENT OF THE QUALITY OF HIGHER EDUCATION AND THE ELEMENT OF STUDENTS’ MOTIVATION</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10527</link>
      <description>Название: TEACHERS’ PROFESSIONAL SKILLS AS THE COMPONENT OF THE QUALITY OF HIGHER EDUCATION AND THE ELEMENT OF STUDENTS’ MOTIVATION
Авторы: Chopyk, Chopyk Roman; Nina, Nina Hrybok; Natalya, Natalya Zakalyak; Mykola, Mykola Lukjanchenko
Краткий осмотр (реферат): Abstract. The problem of studying the significance of teachers’ professional skills as the&#xD;
component of the quality of higher education and the element of students’ motivation is being&#xD;
analyzed in the article. The purpose of the research is study and analyzes of students’ attitude&#xD;
towards teachers’ professional skills as the component of the quality of higher education. The&#xD;
research has been conducted with the help of theoretical and empirical methods. Connection&#xD;
between the quality of higher education and teachers’ professional skills has been established&#xD;
with the help of dialectical method. The use of comparative method allowed us to implement&#xD;
the raking division of students’ attitude towards teachers’ professional skills. The empirical&#xD;
base of the research consists of the results of the survey of 175 students of Drohobych Ivan&#xD;
Franko State Pedagogical University. The following teachers’ professional skills: the ability to&#xD;
arouse the interest for the subject; clarity, accessibility and comprehensibility of the&#xD;
information layout; the ability to create a teamwork, motivate to achieve goals have been&#xD;
granted the highest ranking according to students’ attitude towards teachers’ professional&#xD;
skills. Such skills as objectivity and transparency of evaluation; goodwill and tactfulness;&#xD;
creative approach to studying; subject competence; erudition and culture of speech are highly&#xD;
evaluated. The following qualities: the culture of a dress code; organizational culture; the&#xD;
ability to act accordingly with moral, ethical and legal standards; the ability to recognize,&#xD;
formulate and solve problems constitute the interim position of the general ranking. Content&#xD;
significance and accessibility of the information which is being taught; skills of informational&#xD;
technologies; the ability to choose forms and methods of teaching which comply with student-&#xD;
oriented approach have been positioned at the lowest point of the general ranking according&#xD;
to the survey.
Описание: One of the main conditions of successful being in any modern country is good education. Education is the basis of intellectual, spiritual, physical and cultural development of any personality, his/her successful socialization, economic well being, guarantee of development of society united by common values and culture and the country (Pro osvіtu: Zakon Ukrainy, 2017). Modern education is characterized not only by the level of knowledge, skills and abilities but also by the quality of personal, worldview and civic development of future generations (Kharchenko, 2018).&#xD;
The quality of education is the congruence of study results with the requirements established by the law, relevant educational standards and/or by the educational services agreement (Pro osvіtu: Zakon Ukrainy, 2017). By quality of education, we mean the certain level of knowledge and abilities, mental, physical and moral development that was attained by the graduates of educational establishment according to the pre-arranged aims of studies and education.&#xD;
Nowadays Ukraine undertakes firm steps towards the development of the system of providing quality of education, including higher education. It allows building the trust of society to educational establishments, organs of education management and to guarantee the high level of quality of educational process. An institution, which is responsible for the observance of the quality of higher education – National Agency of Higher Education Quality Guarantee (NAHEQG), has been created. The national agency, in accordance with Charter, annually prepares and publishes a report on the quality of higher education in Ukraine. The reports are sent to Verkhovna Rada of Ukraine, President of Ukraine, Cabinet of Ministers of Ukraine and establishments of higher education for further discussion and proper actions (Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro utvorenia Natsionalnoho  ahentstva iz zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity», 2015). &#xD;
The law of Ukraine "About higher education" closely correlates with the European standards and recommendations in relation to the internal and external assurances of quality of higher education. In accordance with the indicated law, higher educational establishments of Ukraine are obliged to have an internal system of providing the quality of higher education and educational activity. The efficiency of this system must be estimated by National Agency of Higher Education Quality Guarantee (Sydorenko, 2016).&#xD;
In Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University the system of the internal guarantee of quality of education functions on the basis of «Statute about the system of the internal guarantee of quality of higher education in DSPU» (Polozhennia pro systemu vnutrishnoho zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity u DDPU imeni Ivana Franka, 2015). It indicates the availability of multilevel control including students’ control. One of ways of realization of the function of controlling quality of educational activity by students is their participation in realization of internal and external measures of controlling quality of educational activity and quality of higher education, including means of monitoring.&#xD;
The aim of the research is study and analysis of students’ attitude towards teachers’ professional skills as the component of the quality of higher education.</description>
      <pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/10527</guid>
      <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

