http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8077 Thu, 23 Apr 2026 20:36:08 GMT 2026-04-23T20:36:08Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8182 Название: Психолого-педагогічний супровід розвитку культури здоров'я студентів у закладах вищої освіти Авторы: Хавула, Роман Михайлович; Качмар, Тарас Краткий осмотр (реферат): Мета роботи. У статті здійснено узагальнений огляд особливостей розвитку культури здоров’я студентів у закладах вищої освіти.Методологія дослідження базується на методах науково-теоретичного вивчення: аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, що дало змогу встановити специфіку напрямів, етапів та механізмів розвитку культури здоров’я в юнацькому віці.Наукова новизна. Здійснено огляд науково-психологічної джерелознавчої бази з проблем психології здоров’я. Виявлено, що психологічне вивчення особливостей розвитку культури здоров’я студентів у закладах вищої освіти постає одним з домінуючих векторів нау-кового пошуку. Констатується, що здобувачу інформатизація освітнього простору вищих навчальних закладів відкриває широкі можливості для використання інноваційних пізнавальних і комунікативних технологій у процесі розвитку культури здоров’я. Систематизовано знання про найважливіші напрями, етапи та механізм психолого-педагогічного супроводу розвитку культури здоров’я в юнацькому віці. Висновки. Розкрито мету психолого-педагогічного супроводу розвитку культури здоров’я студентів у закладах вищої освіти. Обґрунтовано доцільність включення в освітньо-професійну програму для підготовки практичних психологів бакалаврського рівня вищої освіти навчальних дисциплін «Психологія здоров’я», «Психологія здоров’я сім’ї» та «Психопро-філактика залежної поведінки». Оволодіння здобувачами вищої освіти знаннями, уміннями та навичками про здоровий спосіб життя є основою для розвитку загальних основ культури здоров’я. Вивчення сучасних психологічних досліджень дозволить здобувачам вищої освіти ознайомитися з фундаментальними детермінантами, що впливають на збереження здоров’я, різноманітністю підходів до розуміння чинників, що впливають на збереження та зміцнення психічного і фізичного здоров’я, стадіями формування здорових звичок. Сформульовано етапи діяльності з розвитку культури здоров’я студентів та запропоновано стадії реалізації психологічного супроводу культури здоров’я студентів у закладах вищої освіти. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8182 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8181 Название: Сучасна психологія міжособистісної взаємодії: різновекторність досліджень Авторы: Хавула, Роман Михайлович Краткий осмотр (реферат): Мета роботи. У статті здійснено узагальнений огляд поліваріантності висвітлення особливостей психології взаємодії, зокрема типові тематичні вектори й підходи засвоєння наукових знань з психології міжособистісної взаємодії.Методологія дослідження базується на методах науково-теоретичного вивчення: аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, що дало змогу встановити специфіку сучасних різновекторних досліджень у галузі психології міжособистісної взаємодії. Наукова новизна. Здійснено огляд науково-психологічної джерелознавчої бази з проблем психології міжособистісної взаємодії. Розкрито поняття міжособистісної взаємодії у широкому та вузькому розумінні. Виявлено, що психологічне вивчення особливостей взаємодії постає одним з домінуючих векторів наукового пошуку. Систематизовано знання про особливості готовності до взаємодії, умови міжособистісної взаємодії, що спричинені новим суспільним етапом, позитивну взаємодію, яка виступає потужним мотивуючим чинником навчання. Констатується, що здобувачу вищої освіти необхідно знати фундаментальні особливості допомагаючих взаємин.Висновки. Розкрито мету навчальної дисципліни «Психологія міжособистісної взаємодії», загальні та спеціальні компетентності, якими оволодіватиме студент під час її вивчення, та програмні результати навчання. Обґрунтовано доцільність включення в освітньо-профе-сійну програму для підготовки практичних психологів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 «Психологія» навчальної дисципліни «Психологія міжособистісної взаємодії» та наведено орієнтовний перелік тематики аудиторних занять. Вивчення сучасних концепцій міжособистісної взаємодії дозволить здобувачам вищої освіти розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми у сфері психології міжособистісної взаємодії, володіти навичками допомагаючих взаємин. Засвоєння основ проблеми розвивальної взаємодії викладача та студентів допоможе студентам засвоїти способи ефективного подолання психологічних бар’єрів у перманентному процесі діалогічного спілкування суб’єктів освітньої діяльності. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8181 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8179 Название: Соціально-психологічні аспекти зміни екологічної свідомості українських громадян в умовах війни Авторы: Стрільчук, Оксана Краткий осмотр (реферат): У статті представлені результати дослідження соціально-психологічних аспектів ставлення українців до екології під час війни. Дослідження проводилося з жовтня 2022року по травень 2023 року та охопило у загальній кількості 1766 респондентів віком від 18 до 70 років обох статей. Мета статті – дослідити та висвітлити основні зміни екологічної свідомості українців; проаналізувати вплив множинних спільнотних ідентичностей на стан екологічної свідомості українців. У дослідженні використовувалися такі методи, як якісний збір даних, та два кількісних опитування, в основу яких лягли виокремлені на попередньому етапі індикатори. Науковою новизною статті виступило вивчення екологічних наслідків війни у соціально-психологічному контексті. Аналіз результатів дозволив дійти таких висновків: з’ясовано, що значення екології для українців в умовах війни зросло для більш ніж половини опитаних, проте реальні дії для покращення довкілля реалізовують лише чверть опитаних; вищий рівень екологічної свідомості мають респонденти з високими проявами таких спільнотних ідентичностей, як громадянська, місцева, професійна. Респонденти з низькими проявами вказаних ідентичностей схильні менше турбуватися про українське довкілля. З огляду на це посилення ролі громадянської ідентичності може виступати інтегруючим чинником активації інших форм спільнотної ідентифікації українців у напрямі зростання екологічної свідомості та екологічної відповідальності. Досліджено феномен екологічного горя, в основі якого лежать ресурсні втрати та який виявився найбільш значущим індикатором екологічної свідомості. Соціально-психологічний аспект спільного переживання в майбутньому також може активізувати зростання екологічної свідомості українців. Перспектива подальших досліджень передбачає вивчення впливу зазначених тенденцій на динаміку конкретних дій українців у напрямі покращення екологічного становища держави. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8179 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8174 Название: Дослідження суб'єктивного сприйняття особистісного потенціалу у студентів-психологів із різним рівнем інтернет-залежності Авторы: Лавріненко, Віталій Краткий осмотр (реферат): Мета публікації – проаналізувати результати емпіричного дослідження показників суб’єктивного сприйняття особистісного потенціалу у студентів-психологів із різним рівнем інтернет-залежності.Методологія дослідження. Як діагностичні показники суб’єктивного сприйняття особистісного потенціалу у студентів-психологів використано результати вивчення характеристики самоставлення респондентів та їхніх суб’єктивних оцінок власної особистості. В емпіричному дослідженні використано методики: «Тест на визначення рівня комп’ютерної залежності» (К. Янг, адаптація В.А. Лоскутової), методика «Опитувальник самоставлення» (В. В. Столін, С. Р. Пантілєєв), методика «Особистісний диференціал» (за Ч. Осгудом). Дослідження проведене на вибірці, до якої увійшли 145 студентів-психологів другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету психології і соціальної роботи Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, які навчаються за освітніми програмами «Психологія» та «Кризова психологія. Соціально-психологічна реабілітація».Наукова новизна статті. Новизна публікації полягає у визначенні зв’язку між суб’єктивним сприйняттям особистісного потенціалу студентами та їх залежністю від мережі. Отримані дані розкривають не визначені раніше зв’язки між сферою самосвідомості майбутнього фахівця та адитивних станів особистості. Висновки. Проведене дослідження підтвердило сформульовану гіпотезу. Визначено, що інтернет-залежність студентів-психологів пов’язана з особливостями їх суб’єктивного сприйняття особистісного потенціалу. Зокрема, студентам-психологам із підвищеним рівнем комп’ютерної залежності властиве погіршене суб’єктивне сприйняття особистісного потенціалу, що реалізується через знижені показники самоставлення і негативне суб’єктивне оцінювання власного «Я», що виступає чинником формування адикції. Натомість, студентам-психологам, які не мають залежності від мережі, властиве більш позитивне погіршене суб’єктивне сприйняття особистісного потенціалу, сформоване самоставлення та оцінка власного Я. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8174 2024-01-01T00:00:00Z