<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9445</link>
    <description />
    <pubDate>Wed, 08 Apr 2026 12:45:28 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-08T12:45:28Z</dc:date>
    <item>
      <title>The jewish population of the russian-austrian borderland at the turn of the 19th - the 20th centuries: economic activities and daily practices (based on documentary postcards)</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9467</link>
      <description>Название: The jewish population of the russian-austrian borderland at the turn of the 19th - the 20th centuries: economic activities and daily practices (based on documentary postcards)
Авторы: Kopylov, Sergiy; Paur, Iryna
Краткий осмотр (реферат): Актуальність дослідження визначається змінами останніх десятиліть у ставленні до зображальних джерел, коли інтелектуальна активність спонукала дослідників “віднаходити” своє  джерело.  Переорієнтація  дослідницьких  пріоритетів  зумовила  визнання  академічною спільнотою документальних поштівок і їхніх листовних повідомлень як вагомих джерел з великим потенціалом для розуміння духовного та матеріального життя, буденних практик і менталітету громадянства  відповідної  епохи. Метою  статті  є  окреслення  господарської  діяльності, особливостей буденних практик, взаємин із навколишнім світом представників єврейських громад у регіоні східної ділянки російсько-австрійського пограниччя на зламі ХІХ – ХХст. Основним джерелом  слугували  майже  400  документальних  листівок  із  приватних  і  музейних  колекцій, виданих в 1896 – 1918рр. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні аналітично-синтетичного, історико-культурної атрибуції, іконографічного й методу порівняльного аналізу. Наукова  новизна  полягає  у  розширенні  уявлення  про  господарську  діяльність  й  повсякденні практики  єврейського  населення  російсько-австрійського  порубіжжя  наприкінці  ХІХст., напередодні  та  в  роки  Першої  світової  війни. Висновки.  Іконографія  поштівок  репрезентує повсякденний  візуальний  світ  єврейського  населення  російсько-австрійського  пограниччя,  їх особисті свідчення та відкриває можливості вивчення їх культури, господарської діяльності і повсякденних  практик.  Їх  зображення  підтверджує,  що  центром  життя  єврейських  громад була синагога, а найвищим законом – релігійні обряди, які стосувалися всіх членів громад. Про беззаперечний авторитет рабинів свідчать їхні портрети й види їхніх резиденцій на поштівках. Їх зображальний ряд засвідчує важливу роль єврейських підприємців у розвитку економіки пограниччя імперій  у  межах  суміжних  регіонів,  візуалізує  економічну  активність  єврейського  капіталу  в цукровій, борошномельній, деревообробній, цегельній промисловості прикордонних губерній Росії, що  сприяло  завершенню  промислового  перевороту  в  регіонах  порубіжжя  –  Волині,  Поділля, Буковини й Східної Галичини. Це сприяло розвитку транспортної інфраструктури, прискорювало урбанізаційні процеси та зумовило чисельне переважання євреїв серед жителів міських поселень стикового прикордоння двох імперій. Зображення поштових листівок зафіксували національний колорит, дозвілля, побут, традиційне вбрання та повсякденні практики членів єврейських громад; підтвердили владу і лідерство чоловіка в родині, хоча жінка приймала ключові рішення, дбала про дотримання іудейських принципів, забезпечувала повсякденні потреби. Вони також зафіксували, що охочі звільнитися від влади родини й громади зрікалися традицій і зазнавали осуду. Внаслідок антисемітизму  та  єврейських  погромів  відбувалася  еміграція  єврейського  населення  західних губерній у країни американського континенту. Водночас зображальний ряд поштових листівок періоду Першої світової війни засвідчив, що навіть у буремні роки члени єврейської громади міст, долаючи усілякі труднощі і перешкоди, продовжували усталені економічні й повсякденні практики.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9467</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Historical origin and evolution of the "terrorist war": "scorched earth", energy terror and criminal recruits (Modern times - the 21st century)</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9466</link>
      <description>Название: Historical origin and evolution of the "terrorist war": "scorched earth", energy terror and criminal recruits (Modern times - the 21st century)
Авторы: Hula, Ruslan; Perederii, Iryna
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено сутність і ключові складники концепції “терористичної війни” РФ на основі аналізу історичних воєнних конфліктів і їхньої трансформації у війнах сучасності. Метою роботи є розкриття природи і структури терористичної війни, зокрем,а терору, спрямованого на знищення об’єктів критичної інфраструктури, а також використання кримінального  середовища  у  бойових  діях.  Проведено  історичні  паралелі  між  минулими та  сучасними  війнами  та  збройними  конфліктами. Методологічну  основу  дослідження становлять принципи об’єктивності, історизму, системності, верифікації, ціннісної орієнтації та  науковості;  застосовано  проблемно-пошуковий,  проблемно-тематичний  і  хронологічний методи. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історіографії здійснено спробу аналізу апробації складників російської концепції “терористичної війни”, сформованої військовим керівництвом РФ як вторинне калькування іноземних воєнних теорій і практик, із демонстрацією її реалізації у контексті світової воєнної історії. У висновках підкреслюється, що терористична війна є формою бойових дій із залученням іррегулярних формувань, до складу яких здебільшого входить асоціальний маргіналітет. Її метою є підтримання перманентного стану  війни,  дестабілізація,  руйнування  та  параліч  політичних,  соціальних  і  економічних інститутів держави й суспільства, проти яких вона ведеться.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9466</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Marriage and its legality through the prism of canonical norms and everyday practice (based on materials from secular and church courts of Przemysl land of the 17th - 18th centuries)</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9465</link>
      <description>Название: Marriage and its legality through the prism of canonical norms and everyday practice (based on materials from secular and church courts of Przemysl land of the 17th - 18th centuries)
Авторы: Smutok, Lesia; Nalyvaiko, Oleh; Смуток, Леся Вікторівна
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – всебічно охарактеризувати процедуру укладення шлюбів та визначити правові межі його легітимності в українському суспільстві ранньомодерного часу на прикладі Перемишльської землі Руського воєводства у XVII – XVIII ст. Методологія дослідження базується на засадах історизму, авторської об’єктивності, наукової верифікації історичних джерел та використання загальних (аналіз, синтез, типлогізація, класифікація) і спеціальних  (історико-генетичний,  історико-системний,  історико-типологічний)  наукових методів. Наукова  новизна:  здійснений  всебічний  аналіз  процедури  укладення  шлюбу  на фактологічному матеріалі з теренів Перемишльської землі (західноукраїнські землі). з’ясовано правові засади його існування через призму права та повсякденних практик. Висновки. Шлюб укладався за згодою обох сторін та за участі ширшого кола сім’ї, а не тільки з ініціативи нареченого і нареченої. Процедура розпочиналася із заручин – попередньої згоди обох сторін на  шлюб.  Далі  йшли  зашлюбини,  результатом  яких  було  укладення  шлюбного  договору. Тексти  збережених  шлюбних  угод  XVІI  –  XVIII  ст.  засвідчують,  що  предметом  зашлюбин були  насамперед  матеріальні  питання.  Шлюб  у  XVІI  –  XVIII  ст.  укладався  із  врахуванням тогочасних соціальних та суспільних реалій й передбачав низку обмежень і заборон, порушення яких спричиняло правові колізії й слугувало підставою для уневажнення шлюбу. Документи XVII – XVIII ст. засвідчують це багатим фактологічним матеріалом. Порушення станових норм, вікових  обмежень,  недотримання  матеріальних  зобов’язань  шлюбних  угод,  близька  кровна спорідненість,  різна  кофесійна  приналежність  тощо  часто  ставали  предметом  судових розглядів та зрештою могли спричинити уневажнення шлюбу.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9465</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Jewelry made from gold coins in the material culture of the population of the northern black sea region, the ukrainian steppe, and the forest-steppe (4th century bc - early 3rd century ad)</title>
      <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9464</link>
      <description>Название: Jewelry made from gold coins in the material culture of the population of the northern black sea region, the ukrainian steppe, and the forest-steppe (4th century bc - early 3rd century ad)
Авторы: Оrlyk, Mykhailo; Orlyk, Vasyl
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження дослідити проблему використання населенням Північного Причорномор’я, Українського Степу та Лісостепу в 4ст. до Р.Х. – на початку 3 ст. н.е. античних монет як прикрас. Методологія дослідження. У процесі проведення дослідження авторами було використано ризку загальнонаукових, історичних та нумізматичних методів. Особлива  увага  приділена  дескриптивному  методу  дослідження.  Тобто  автори  намагалися надати детальний і точний звіт про відомі нам нумізматичні пам’ятки 4 ст. до Р.Х. – на початку 3 ст. н.е. знайдені на теренах Північного Причорномор’я, Українського Степу та Лісостепу і які “пережили” процес демонетизації, тобто перетворення із монети як засобу платежу на прикрасу. Новизна дослідження У статті вперше проаналізован онизку золотих прикрас з монет як пам’яток ювелірного мистецтва, в єдності з нумізматичними пам’ятками, що стали основою для їх виготовлення. Також з’ясовано використання нумізматичних сюжетів монет  Боспорського  Царства  для  виготовлення  золотих  бляшанок  скіфськими  майстрами. Висновки. Під  час  написання  даної  статті  автори  проаналізовали  знахідки  в  Північному Причорномор’ї, Українському Степу та Лісостепу 30 монет 4 ст. до Р.Х. – на початку 3 ст. н.е. які були перетворені на прикраси (амулети), та низку золотих бляшанок, імітуючи монети Пантікапея. Відомості про ці знахідки містяться у різнопланових джерелах: сайтах музеїв, працях дослідників, сайті “Coins of Bospor” catalogue-archive, форумах скарбошукачів. Частину інформації про знахідки “демонетизованих” монет автори отримали особисто від краєзнавців. Усе це в комплексі дало змогу сформувати цілісне уявлення про використання золотих монет та їхніх імітацій у матеріальній культурі населення Північного Причорномор’я, Українського Степу та Лісостепу 4 ст. до Р.Х. – на початку 3 ст. н.е</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9464</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

