Ціннісні трансформації соціально-педагогічного партнерства ЗДО та сім'ї в умовах війни

Abstract

У статті здійснено концептуальний аналіз особливостей соціально-педагогічного партнерства ЗДО та сім’ї в умовах війни, визначено напрями адаптації цієї взаємодії до нових суспільних викликів. Розкрито зміст понять “допомога сім’ї” (суб’єкт-об’єктна парадигма) та “партнерство з сім’єю” (суб’єкт-суб’єктна синергія), що реалізується через інформаційно-когнітивний, емоційно-підтримувальний та діяльнісно-регулятивний вектори. Представлено результати емпіричного дослідження з означеної проблеми. Проаналізовано залежності між досвідом професійної діяльності, рівнем вигорання та здатністю вихователів ідентифікувати травматичні стани у дітей. Доведено, що партнерство цих інститутів – це системна взаємодія, спрямована на спільну розбудову безпечного середовища та відновлення базової довіри дитини до світу.