Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11273Повний запис метаданих
| Поле DC | Значення | Мова |
|---|---|---|
| dc.contributor.author | Спринська, Зоряна Валентинівна | - |
| dc.contributor.author | Сорокіна, Л.М. | - |
| dc.contributor.author | Зав'ялов, Д.І. | - |
| dc.date.accessioned | 2026-09-03T06:59:49Z | - |
| dc.date.available | 2026-09-03T06:59:49Z | - |
| dc.date.issued | 2026 | - |
| dc.identifier.issn | 2786-4952 | - |
| dc.identifier.uri | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11273 | - |
| dc.description.abstract | У статті здійснено поглиблений теоретико-аналітичний огляд ролі самооцінки у процесі самореалізації особистості на підставі сучасних наукових джерел. Актуальність теми обґрунтовано не загальним посиланням на значущість особистісного розвитку, а наявністю конкретної наукової проблеми: у сучасній психологічній літературі самореалізація рідко досліджується як єдиний інтегральний конструкт, натомість її емпіричні еквіваленти розпорошені між поняттями самоактуалізації, автономії, self-connection, чіткості Я-концепції, ідентичності, життєвої мети, резильєнтності, професійного самовизначення, суб’єктивного благополуччя та процвітання. У такій фрагментованій дослідницькій площині самооцінка часто описується або як окремий предиктор благополуччя, або як результат успішного функціонування, але недостатньо концептуалізується як регуляторний механізм переходу від особистісного потенціалу до реальної самореалізаційної активності. Мета статті полягає у науковому обґрунтуванні ролі самооцінки як інтегративного та медіаторного психологічного механізму самореалізації особистості. У результаті аналізу встановлено, що самооцінка не може бути редукована до високого рівня позитивного ставлення до себе. Її науково значущими характеристиками для самореалізації є реалістичність, стабільність, зв’язок із самоприйняттям, чіткістю Я-концепції, усвідомленням цінностей і здатністю діяти відповідно до них. Доведено, що самооцінка виконує роль регуляторного вузла між когнітивно-ідентифікаційними, смислово-мотиваційними, афективно-регуляторними та діяльнісно-соціальними компонентами самореалізації. Запропоновано концептуальну модель, у якій самооцінка пояснює, яким чином особистісний потенціал трансформується у життєву мету, автономну дію, професійне рішення, соціальну участь і процвітання. Перспективи подальших досліджень пов’язані з побудовою лонгітюдних, інтервенційних і крос-культурних дизайнів, здатних перевірити причинно-наслідкові зв’язки між самооцінкою та самореалізацією | uk_UA |
| dc.language.iso | ua | uk_UA |
| dc.publisher | Перспективи та інновації науки | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | Психологія;№ 6 (64). | - |
| dc.subject | самооцінка, самореалізація, самоактуалізація, Я-концепція, ідентичність, життєва мета, резильєнтність, процвітання, психологічне благополуччя | uk_UA |
| dc.title | Роль самооцінки у процесі самореалізації особистості в умовах сучасних соціокультурних трансформацій | uk_UA |
| dc.type | Стаття | uk_UA |
| Розташовується у зібраннях: | Наукові видання Кафедра психології | |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Спринска З., Сорокіна Л., Зав'ялов Д..pdf | 374,44 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.