Victorian Drama and Paradoxes of Oscar Wilde (based on The Importance of being Earnest)

Abstract

Стаття присвячена аналізові внеску Оскара Уайльда у формування пізньовікторіанської драми з огляду на ширший контекст театрального процесу XIX століття у Великій Британії. Попри давню й багату драматургічну традицію, англійський театр після доби Ренесансу переживав суттєвий занепад серйозної драматичної літератури: вікторіанська сцена процвітала як видовищна, здебільшого комерційна індустрія, проте її нечасто трактували як повноцінне мистецьке явище. Британський театр був представлений мелодрамами, фарсами, оперетами та розважальними постановками, що уникали соціально гострих питань. На цьому тлі Оскар Уайльд постає одним із небагатьох письменників, яким удалося поєднати комерційний успіх із високою художньою культурою. У центрі дослідження – п’єса «Як важливо бути серйозним», слушно визнана найвищим досягненням драматурга. Розглянуто, у який спосіб Уайльд творчо переосмислює класичні комічні форми й адаптує їх до свого культурного середовища, поєднуючи неповторно вікторіанську чутливість із структурними та мовно-стилістичними інноваціями. Особливу увагу зосереджено на феномені парадоксу, який постає не лише як характерна риса авторського стилю, а і як риторичний та соціокритичний інструмент. Парадокс Уайльда є способом сатиричного висвітлення суперечностей вищих суспільних кіл, демонструє умовність і штучність їхніх моральних норм, а також переосмислює базові вікторіанські уявлення про щирість, ідентичність і «пристойність». Методологічну основу дослідження становить комплексний підхід, що поєднує стилістичний аналіз, також дискурсивний та прагматичний підходи до художнього мовлення. Такий міждисциплінарний ракурс дає змогу простежити семантичні, комічні й критичні функції парадоксу, розкрити його роль у формуванні естетики п’єси та в структурі характеротворення. Отже, дослідження пропонує більш збалансоване розуміння драматургії Уайльда, наголошуючи на новаторському характері його комічної техніки та ролі в оновленні британського театру кінця XIX століття.