Дослідження частоти вживання фонестемної лексики у промовах німецькомовних політиків

Abstract

Статтю присвячено комплексному фоносемантичному аналізу функціонування фонестемної лексики у промовах німецькомовних політиків. Дослідження виконано на матеріалі публічних виступів представників політичного дискурсу Австрії та Німеччини, у яких мовці застосовують різноманітні мовленнєві засоби для реалізації впливової функції комунікації. Фоносемантика як наука розглядає закономірний зв’язок між звучанням мовного знака і його змістовою організацією, а фонестема, що постає у вигляді стабільного початкового консонантного сполучення, здатного до формування певного асоціативно-символічного потенціалу, виявляє себе одним із ключових компонентів текстової експресії. У статті обґрунтовано релевантність вивчення фонестем саме у сфері політичної публіцистики, оскільки публічні виступи є одним із найефективніших засобів формування суспільної думки, а стратегічне накопичення лексики з певною фонестемною структурою сприяє продукуванню в реципієнта необхідного світоглядного ефекту. На основі ретельно виконаного кількісного аналізу визначено частотні характеристики окремих фонестем і фонестемної лексики, простежено залежність між домінуванням певних консонантних сполучень та тематичною спрямованістю промов. У роботі з’ясовано, що підвищена частотність низки лексем із фонестемами [kl-], [kr-], [gr-], [fr-], [pr-] зумовлена тематикою політичних виступів, зокрема частими згадками про державність, екологічні проблеми, економічні виклики, безпекові загрози, соціальні питання. Виявлено найчастотніші слова фонестемної лексики (groß, frei, Staat, Grund, brauchen, friedlich, freuen, bleiben, gleich, glauben), що формують характерні фоносемантичні кластери політичного дискурсу. Отримані результати поглиблюють уявлення про фоносемантичні механізми текстотворення в політичній комунікації й відкривають перспективи для подальших міждискурсивних і порівняльних досліджень.