Методологія когнітивно-фреймового аналізу термінів у домені розробки програмного забезпечення

Abstract

У статті проаналізовано та практично застосовано когнітивно-фреймовий метод для дослідження термінів у галузі розробки програмного забезпечення. Розглянуто теоретичні засади лігвокогнітивного вивчення термінів загалом і когнітивно-фреймового підходу зокрема. Наведено тлумачення поняття «фрейм» та аспекти його побудови. Наголошено на важливості вивчення метафори під час визначення лінгвокогнітивних характеристик термінів аналізованої галузі. У практичній частині терміни snippet (англійською мовою), інтерфейс (українською мовою) та backup (англійською мовою з українськомовними еквівалентами). Для визначення тлумачень термінів використані лексикографічні джерела: онлайн-словник технічних термінів «TechTerms»; «Longman Dictionary of Contemporary English Online»; «Великий тлумачний словник сучасної української мови»; «Англо-український словник з обчислювальної техніки, інтернету і програмування». Для дослідження контексту використаний приватний корпус текстів англійськомовної кореспонденції в галузі розробки програмного забезпечення, українськомовний корпус «Grac v.19a» та англійськомовний «iWeb corpus». Наведені вище одиниці дефіновано на основі лексикографічних джерел і як терміни, і як загальновживані слова. На основі корпусних даних досліджено контекст термінів та побудовано відповідні фрейми. Для англійськомовного терміна backup встановлені українськомовні відповідники, досліджено тлумачення та особливості використання кожного з них. На основі даних корпусу «Grac v.19a» визначено контекст та побудовано фрейми для еквівалентів терміна backup – резервна копія, резервування та бекап. На основі аналізу вищенаведених термінів зроблено висновки, що когнітивно-фреймовий підхід є ефективним для визначення контексту використання термінів та пошуку еквівалентів в іншій мові. Особливий акцент зроблено на вивченні особливостей використання в живій мові некодифікованих еквівалентів, таких як запозичення бекап. Окреслено можливості практичного застосування методу та визначені засоби підвищення якості таких досліджень.