Curses as a means of verbalization of negative emotions (based on “Le Capitaine Burle”, “La Fete A Coqueville”, “L’inondation” written by E. Zola)

Abstract

У статті здійснено аналіз проклять як засобів вербалізації негативних емоцій у творах Е. Золя «Капітан Бюрль», «Вечірка в Коквіллі», «Потоп». Вияв емоцій залежить не лише від етнічної належності, але й від віку, статі, соціального статусу мовця, рівня освіченості та інших соціальних чинників. Форми вияву емоцій із часом змінюються, зокрема для зняття агресії українці здавна використовували мовленнєву формулу прокляття, що належать до прецедентних виразів, їх уважали відповідними стереотипами стосовно ситуацій вияву негативних емоцій з різним ступенем вияву інтенсивності, сили. Прокляття належить до найбільш ефективних форм зняття емоційної напруги – це спеціальний прецедентний вираз, наповнений виключно прагматичною інформацією, засіб, спеціалізований на нейтралізації негативних емоцій, проте інколи і їх породженні. Незважаючи на значну кількість праць, присвячених дослідженню засобів вербалізації негативних емоцій, у вітчизняній лінгвістиці потребують комплексного вивчення засоби вираження негативних емоцій, передусім у художньому тексті, з огляду на специфіку ментальності того чи того народу. У художніх творах Еміля Золя «Капітан Бюрль», «Вечірка в Коквіллі», «Потоп» виявляємо приклади використання проклять як найбільш характерних засобів репрезентації негативних емоцій, виразників негативного типу комунікації. Виявом негативної оцінки як наслідку негативних емоцій на лексико-семантичному рівні є емоційні слова, що йменують нечисту силу як вияв найвищої негативної оцінки. Вияв негативної емоції, емоційної оцінки посилювано додатковим використанням інших вигуків. Простежуємо категоричні імперативні конструкції. “Найстрашнішими” прокляттями є побажання смерті, хвороби, реалізоване прямо або (що простежуємо частіше) непрямо, оскільки зазначене є вираженням увічливого мовлення за постулатами Г. Грайса і Дж. Ліча. Прокляття ґрунтуються на залученні морально-етичної категорії власного здоров’я як найбільшої цінності. Негативну емоцію у французькій лінгвокультурі виражають прокляття, що мають форму насамперед мовленнєвого жанру погрози. Викладені спостереження свідчать, що прокляття, активно використовувані в мовленні французів ще наприкінці ХІХ століття, були виразними мовними засобами репрезентації негативних емоцій, давали змогу нейтралізувати вияв незадоволення, обурення, гніву, люті, агресії, тобто негативних емоцій і їх наслідку загалом