Номінації осіб за родом занять в українських навчальних текстах з математики початку ХХ століття

Abstract

У науковій статті на матеріалі навчальних текстів з математики початку ХХ століття проаналізовано номінації осіб за родом занять. Фактичний матеріал дібрано із задачників, що виходили друком на Наддніпрянщині після тривалої заборони на вживання української мови в освіті. Навчання математики мало виховний аспект: репрезентувало суспільний устрій, соціальну характеристику вищих і нижчих верств суспільства, формувало картину світу у свідомості учнів. З’ясовано, що назви осіб за видом діяльності та родом занять формують значний за обсягом клас номінацій, і це не випадково, оскільки в методичних рекомендаціях викладання навчальних дисциплін початку ХХ століття виокремлено теми, присвячені спостереженню дітей над життям людей різних станів і професій. Навчальні й виховні завдання зреалізовано в змісті задач. Так, наприклад, вживаючи назви господар, господиня, хазяїн, хазяйка, автори текстів і вчителі акцентували увагу учнів на важливості займатися хазяйством, дбати про добру славу й господарство. Особливу увагу звернено на найменування осіб за родом діяльності; виокремлено тематичну підгрупу назв осіб за родом виконуваної в сільському господарстві роботи: на землі, біля птиці, свійської худоби, бджіл; виділено гіперо-гіпонімічні об’єднання. Звернено увагу на назви осіб за соціальним становищем та назви різноробочих. Констатовано, що функціювання проаналізованих лексем обумовлене не лише суспільно-економічним устроєм, а й розвитком виробничих процесів. Зафіксовано поодинокі фемінітиви за господарсько-побутовою діяльністю, що свідчить про ієрархію соціальних ролей чоловіка й жінки в українському суспільстві того часу. Значення слів простежено за лексикографічними працями початку ХХ століття, що яскраво віддзеркалюють тогочасне осмислення українцями цих назв.