Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11350
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorХоміцький, Назарій-
dc.date.accessioned2026-09-08T06:52:56Z-
dc.date.available2026-09-08T06:52:56Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.citationХоміцький, Назарій. Вербалізація фронтового щодення: лексико-стилістичний аспект (на матеріалі роману Олександра Вільчинського «У степу під Авдіївкою») / Н. Хоміцький // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. П. Гірняк, Н. М. Гриців та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2026. - Вип. 65 : Філологія. - С. 164-170.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11350-
dc.description.abstractАвтор пропонованої статті звертається до питання мовної репрезентації фронтового життя в романі Олександра Вільчинського «У степу під Авдіївкою», оскільки важливим є глибше розуміння проблеми вербальної представленості війни в художній літературі загалом й осягнення своєрідності її авторського сприйняття Олександром Вільчинським та його відтворення засобами поетичної мови зокрема. Мета розвідки – схарактеризувати мовні одиниці, за допомогою яких у романі «У степу під Авдіївкою» описане фронтове повсякдення. Визначена мета передбачає виконання таких завдань: виявити і систематизувати одиниці мови, що є індикаторами фронтового життя, проаналізувати їхні стилістичні функції як інструментів створення ефекту документальної достовірності й увиразнення художньої оповіді. За результатами здійснених спостережень автор статті з’ясував, що для вербалізації фронтового повсякдення українських воїнів у романі «У степу під Авдіївкою» Олександр Вільчинський використовував військову термінологію (ЛСП ‘зброя’ (ЛСГ «артилерія», «стрілецька зброя», «боєприпаси», «процес застосування зброї», «наслідок застосування зброї»), ‘військове спорядження’ (ЛСГ «назви одягу і взуття», «назви захисної амуніції»), ‘назви учасників бойових дій’, ‘військова техніка і транспорт’, професійний сленг військових, кодові слова-евфемізми, оніми (антропоніми (позивні і справжні імена героїв), топоніми, урбаноніми та ін.), обсценні та пейоративні лексеми. Названі мовні одиниці виступають індикаторами фронтового життя і виконують функції фактографічності й документалізації (термінолексеми, оніми), глибокого занурення в події твору (позивні, кодові слова-евфемізми), дегуманізації образу ворога і психоемоційного розвантаження (обсценна і пейоративна лексика). За допомогою окреслених мовних одиниць як трансляторів особливих сенсів письменник не лише описує реалії життя на фронті, але й творчо осмислює його, перетворюючи специфічні номінації на оригінальні мовно-художні деталі і стилістичні засоби, що набувають естетичного значення, і цим сприяє повноті розуміння читачем усіх зображуваних подій та глибинному осягненню авторських міркувань щодо порушуваних у творі проблем.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectмовні одиниціuk_UA
dc.subjectстилістична функціяuk_UA
dc.subjectмовно-художня детальuk_UA
dc.subjectстилістичний засібuk_UA
dc.subjectхудожня оповідьuk_UA
dc.subjectпоетична моваuk_UA
dc.titleВербалізація фронтового щодення: лексико-стилістичний аспект (на матеріалі роману Олександра Вільчинського «У степу під Авдіївкою»)uk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2026 Вип. 65. Філологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
хоміцький.pdf480,71 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.