Ономастикон української фразеології та пареміології як об’єкт вивчення на уроках української мови в закладах загальної середньої освіти

Abstract

Магістерська робота присвячена комплексному дослідженню ономастикону української фразеології та пареміології як важливого ресурсу формування мовної, комунікативної та культурологічної компетентності учнів закладів загальної середньої освіти. У роботі розглянуто теоретичні засади ономастики, особливості функціонування власних назв у складі фразеологізмів і паремій, їх семантикостилістичні властивості та культурні конотації. Проаналізовано методичні підходи до опрацювання ономастичного матеріалу на уроках української мови, запропоновано систему вправ і педагогічних ситуацій, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток мовленнєвих умінь і виховання національно-культурної свідомості. Ономастичний матеріал у фразеології та пареміології набуває виховної функції, зокрема формує у здобувачів освіти розуміння спадкоємності культурних традицій, цінність рідної мови, усвідомлення культурної належності. Результати дослідження підтверджують ефективність використання ономастикону української фразеології та пареміології для підвищення мотивації до вивчення української мови.