Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11402| Назва: | Мультимодальні засоби в англомовній комунікації (на прикладі роману С. Коллінз «Голодні ігри») |
| Автори: | Антонова, Марія Яблочнікова, Вероніка |
| Ключові слова: | мультимодальність невербальна комунікація художній дискурс антиутопія прагматика семіотика |
| Дата публікації: | 2026 |
| Бібліографічний опис: | Антонова, Марія. Мультимодальні засоби в англомовній комунікації (на прикладі роману С. Коллінз «Голодні ігри») / М. Антонова, В. Яблочнікова // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. П. Гірняк, Н. М. Гриців та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2026. - Вип. 66 : Філологія. - С. 16-26. |
| Короткий огляд (реферат): | У статті здійснено ґрунтовний аналіз мультимодальних ресурсів англомовної комунікації на матеріалі роману Сюзанни Коллінз «The Hunger Games». Мультимодальність розглянто як спосіб конструювання дискурсу, у межах якого смисл виникає внаслідок взаємодії різних семіотичних модусів – вербального, паравербального та невербального. Особливу увагу приділено антиутопічній прозі як специфічному комунікативному середовищу, у якому мовлення підлягає інституційному регулюванню і втрачає свою монопольну роль у творенні значення, поступаючись жестам, погляду, просодії, просторовому розміщенню та тілесній експресії. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу сучасної лінгвістики й теорії дискурсу до інтегративних підходів у вивченні комунікації, що виходять за межі суто мовного аналізу. В антиутопічних наративах мультимодальні конфігурації набувають особливої виразності, оскільки саме через них репрезентують стратегії домінування, механізми маніпуляції та приховані форми спротиву. У романі взаємодія персонажів розгортається в умовах публічності й медіалізованості, що посилює комунікативну вагу невербальних сигналів як засобів самопрезентації, маскування або символічної опозиції. Метою дослідження є виявлення, класифікація та інтерпретація мультимодальних засобів у комунікативній поведінці персонажів, а також з’ясування їхнього внеску у формування прагматичної сили висловлень. Його методологійну основу сформував дискурс-аналіз, соціосеміотичний підхід і окремі положення когнітивної лінгвістики, що дало змогу простежити взаємозалежність мовної форми, контекстуальних чинників і комунікативного наміру. Матеріалом дослідження послугували фрагменти оригінального англомовного тексту та їхні українські переклади, що забезпечило можливість зіставного аналізу відтворення паравербальних і невербальних компонентів у процесі перекладу. Результати засвідчили, що невербальні засоби – міміка, жести, тілесні реакції, павзи, мовчання, особливості просторової організації взаємодії – виконують не тільки ілюстративну, але й смислотвірну функцію. Вони структурують комунікативну ситуацію, маркують соціальні ролі, передають емоційні стани та приховані інтенції персонажів. У багатьох випадках саме невербальний рівень визначає інтерпретацію висловлення, підсилюючи або трансформуючи його буквальне значення. В умовах обмеженої вербальної свободи мультимодальні канали формують альтернативний семантичний простір, у межах якого конструйовано символічний спротив репресивній ідеології. Наукова новизна дослідження полягає в здійсненні системного лінгвістичного аналізу мультимодальної комунікації в антиутопічному художньому дискурсі, що раніше не було предметом комплексного наукового осмислення. Доведено, що невербальні модуси часто набувають провідної ролі в передачі емоційного, психологічного та ідеологічного змісту. У висновках зазначено, що мультимодальна організація роману є цілісною комунікативною системою, у якій взаємодія різнорідних семіотичних ресурсів відображає соціальну ієрархію, внутрішні стани персонажів і механізми влади та контролю. Роман переконливо демонструє, що за умов обмеження вербального висловлення саме невербальні засоби стають ключовим інструментом імпліцитної комунікації та вираження спротиву. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11402 |
| Розташовується у зібраннях: | 2026 Вип. 66. Філологія |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| антонова.pdf | 386,83 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.