Методичне забезпечення організації позашкільної освіти України (1952-1991 рр.)

Abstract

У статті на основі історико-педагогічного аналізу схарактеризовано особливості методичного забезпечення організації позашкільної освіти України в радянський період.Автор зупиняється на розгляді основних завдань методичного забезпечення позашкільної освіти – робота з кадрами та вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду організації дозвіллєвої роботи. Автор звертає увагу на те, що методична робота з педагогами позашкільних закладів спрямовувалося не лише на підвищення кваліфікації, а й на розвиток аналітичного мислення, урахування виховного компоненту педагогічного процесу, створення доброзичливої соціально-психологічної атмосфери в колективі.У публікації проаналізовано різнопланові методико-педагогічні заходи (наради, семінари, заняття, конференції, інструкторсько-методичні екскурсії, курси підвищення кваліфікації) як на республіканському, так і на регіональному рівні, що проводилися з метою обміну досвідом, а також для обговорення заходів, спрямованих на розвиток позашкільної освіти за трьома виз-наченими напрямами: робота з директорами і методистами обласних позашкільних закладів; робота з педагогами, керівниками гуртків; робота з педагогічним та адміністративним пер-соналом різнотипових баз та таборів.Автор виокремлює різні форми усної, друкованої й наочної пропаганди досягнень педагогічних колективів, зокрема: науково-практичні конференції, педагогічні читання, семінари-практикуми тощо.У статті встановлено, що центрами методичної роботи, що нагромадили певний досвід, були екскурсійно-туристичні станції, станції юних техніків, станції юних натуралістів, які сприяли тому, що на початку 80-х рр. ХХ ст. значно покращився зв’язок між республіканськими, обласними, міськими та районними позашкільними закладами. У всіх районах та містах УРСР працювали методичні об’єднання керівників гуртків. Була сформована система методико-педагогічних заходів, як на державному, так і на регіональному рівнях