Формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності

Abstract

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності. Аналіз фактичного стану професійної підготовки майбутніх учителів технологій в умовах широкої інформатизації та цифровізації освітнього процесу виявив невідповідність інтелектуального, технічного й навчальнометодичного характеру між традиційними (класичними) методами, формами і засобами навчання та новітніми досягненнями в галузі ЦТ, що унеможливлює забезпечення належного рівня готовності майбутніх педагогів до системного застосування цифрових освітніх ресурсів (ЦОР) у професійній діяльності. Готовність майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності трактується як стійка інтегральна особистісна якість, що охоплює не лише відповідну систему знань і вмінь, а й сформованість мотиваційного, інтелектуального й емоційно-вольового компонентів психіки. Така готовність виявляється у здатності організовувати й проводити заняття в умовах цифровізованого освітнього середовища, а також у прагненні до самовдосконалення та неперервного професійного розвитку. Структуру готовності вчителя технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності складають такі компоненти: мотиваційний (сукупність спонукань та цінностей, прагнень до змін і новацій, постійного підвищення власного рівня цифрової компетентності); когнітивний (знання й уявлення про особливості професійної діяльності в умовах цифровізованого освітнього процесу, усвідомлення дидактичного значення ЦОР та шляхів залучення школярів до навчально-пізнавальної діяльності з використанням засобів цифрових технологій (ЦТ)); процесуальний (уміння належно організовувати навчальний процес з урахуванням специфіки та дидактичних можливостей ЦТ, здатність до планування занять з максимальною інтеграцією ЦОР, вміння аналізувати результати процесу навчання з використанням ЦОР та здійснювати його коригування); творчо-пошуковий (креативність, здатність до творчості та знаходження оригінальних педагогічних рішень під час створення і застосування ЦОР); рефлексивнооцінювальний (здатність аналізувати й оцінювати якість та ефективність власної педагогічної діяльності з використанням ЦОР; здатність виявляти можливі переваги і недоліки застосування ЦОР та прогнозувати шляхи підвищення їх результативності). Окреслені компоненти готовності стануть максимально ефективними за умови достатнього рівня інформаційно-цифрової грамотності педагога, яка включає комплекс знань і навичок ефективного застосування інформаційних, зокрема цифрових, технологій у сучасному глобалізованому суспільстві. Під цифровими освітніми ресурсами необхідно розуміти сукупність спеціально організованих електронних матеріалів дидактичного спрямування, представлених у різних форматах (тестовому, графічному, аудіо- та відеоформаті тощо), а також цифрових інструментів для їх створення й управління з метою забезпечення інформаційної підтримки освітнього процесу та підвищення його інтерактивності. Педагогічно доцільне застосування ЦОР в освітньому процесі сприяє: 1) підвищенню ступеня мотивації студентів до навчання; 2) посиленню зворотного зв’язку у навчанні; 3) систематизації навчальних відомостей; 4) підвищенню інтерактивності навчальних матеріалів; 5) розширенню способів динамічної візуалізації процесів, явищ та об’єктів вивчення; 6) посиленню індивідуалізації процесу навчання; 7) розширенню можливостей для навчальної рефлексії студентів; 8) підвищенню ефективності управління освітнім процесом; 9) посиленню науково-дослідницької роботи студентів. Процес формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності має відбуватися відповідно до цілісної педагогічної моделі навчання професійно-орієнтованих дисциплін в умовах цифровізації освітнього процесу. Запропонована у дисертації педагогічна модель формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності схематично відображає взаємозв’язки між основними функціональними блоками (компонентами), зокрема цільовим (визначає мету процесу навчання, спрямованого на формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності), інформаційно-змістовим (визначає принципи реалізації цифровізованого освітнього процесу, розкриває дидактичні функції ЦОР, відображає послідовність етапів формування готовності студентів до застосування ЦОР), організаційно-діяльнісним (передбачає систему заходів, спрямованих на створення комфортного та доступного цифровізованого освітнього середовища, характеризує способи (моделі) організації навчальної взаємодії із засобами ЦТ, визначає форми та методи роботи з ЦОР), оцінювальноаналітичним (відображає компоненти готовності студентів до застосування ЦОР, окреслює критерії та показники готовності до застосування ЦОР, визначає рівні готовності студенів до застосування ЦОР). Ефективність практичного впровадження педагогічної моделі формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності зумовлюється дотриманням комплексу таких педагогічних умов: 1) високий ступінь мотивації студентів до свідомого й активного використання ЦОР у процесі професійно-педагогічної підготовки; 2) створення у ЗВО інформаційно-цифрового освітнього середовища, яке сприяє інтеграції сучасних цифрових технологій в освітній процес; 3) посилення інформатичної складової професійної підготовки студентів з урахуванням можливостей сучасних ЦТ; 4) стимулювання студентів до різних видів самостійної навчально-пізнавальної діяльності з активним використанням ЦТ. Окреслені педагогічні умови мають реалізуватися лише у сукупності (комплексно). Окремо взяті педагогічні умови, або їх фрагментарна чи безсистемна реалізація в освітньому процесі не можуть гарантувати належне формування у майбутніх учителів технологій готовності до застосування ЦОР у професійній діяльності. Педагогічна модель формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності передбачає системну роботу здобувачів освіти з різними видами цифрових освітніх ресурсів, зокрема освітніми платформами, інформаційними джерелами, цифровими середовищами, інструментами і сервісами для створення навчального контенту та забезпечення навчальної взаємодії між учасниками освітнього процесу, педагогічними програмними засобами та ін. Особливе місце серед ЦОР займають електронні підручники. Відтак у межах дисертаційного дослідження створено та впроваджено у процес професійної підготовки майбутніх учителів технологій авторський ЕП, орієнтований на вивчення фахових (зокрема технічних та інженернографічних) дисциплін в умовах цифровізованого освітнього процесу. Об’єктивне встановлення рівня готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності має здійснюватися відповідно до чітко визначеної системи критеріїв і показників. Серед критеріїв та відповідних показників готовності здобувачів освіти до застосування ЦОР у майбутній професійній діяльності виокремлено такі: 1) мотиваційний (усвідомлення своїх можливостей і потреб у використанні ЦОР; необхідність підвищення рівня знань та навичок роботи з ЦОР та ін.); 2) когнітивний (знання про сучасні ЦОР та їх класифікацію; розуміння принципів організації навчального процесу з використанням ЦОР; знання методів і форм ефективного застосування ЦОР в освітній практиці тощо); 3) процесуальний (уміння застосовувати методи навчання в умовах цифровізованого освітнього процесу; володіння інструментами для створення цифрового навчального контенту; здатність працювати з різними видами ЦОР та ін.); 4) творчо-пошуковий (ініціювання проєктів з розробки цифрового освітнього контенту; пошук та впровадження новаторських рішень для роботи з ЦОР; здатність адаптуватися до нових умов цифрового навчального середовища тощо); 5) рефлексивно-оцінювальний (самооцінка професійних навичок у галузі ЦТ; використання зворотного зв’язку та рефлексії для покращення цифрового освітнього контенту; аналіз й оцінка ефективності ЦОР та ін.). Врахування системи критеріїв і відповідних їм показників дало змогу виявити чотири найбільш чітко виражені рівні готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності: високий (креативний), достатній (перетворювальний), середній (аналітичний), низький (репродуктивний). У процесі експериментального дослідження доведено ефективність запропонованої педагогічної моделі формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності, а також педагогічних умов і дидактичних засобів її реалізації, що підтверджується відмінністю у показниках діагностування студентів контрольних й експериментальних груп (у середньому на 8,58 %) та є підставою для впровадження результатів дисертаційної роботи в освітню практику педагогічних ЗВО. Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів визначається тим, що вперше: – уточнено сутність та розкрито структуру готовності майбутнього вчителя технологій до застосування цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності; – схарактеризовано дидактичні можливості цифрових освітніх ресурсів у фаховій підготовці вчителя технологій, а також окреслено й обґрунтовано ефективні шляхи формування готовності студентів педагогічних ЗВО до їх застосування у майбутній професійній діяльності; – розроблено педагогічну модель формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності; – виявлено, схарактеризовано й експериментально підтверджено дієвість комплексу педагогічних умов (високий ступінь мотивації студентів до свідомого й активного використання ЦОР у процесі професійнопедагогічної підготовки; створення у ЗВО інформаційно-цифрового освітнього середовища; посилення інформатичної складової професійної підготовки студентів з урахуванням сучасних можливостей ЦТ; стимулювання студентів до різних видів самостійної навчально-пізнавальної діяльності з використанням ЦТ), а також дидактичних засобів реалізації моделі формування готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності; – створено авторський електронний підручник, призначений для забезпечення процесу навчання професійно-орієнтованих (переважно технічних та інженерно-графічних) дисциплін в умовах цифровізації освітнього процесу, що сприяє формуванню готовності студентів до роботи з ЦОР; – визначено критерії та відповідні їм показники готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності, а також встановлено та схарактеризовано рівні цієї готовності: низький (репродуктивний); середній (аналітичний); достатній (перетворювальний); високий (креативний); – удосконалено методичну систему навчання професійно-орієнтованих дисциплін майбутніх учителів технологій, яка забезпечує ефективне використання ЦТ та сприяє формуванню їх готовності до застосування ЦОР у професійній діяльності; – подальшого розвитку набули питання навчально-методичного дисциплін фахової підготовки майбутніх учителів технологій у зв’язку з широким впровадженням в освітню практику сучасних засобів ЦТ. Практичне значення одержаних результатів: – удосконалено зміст підготовки фахівців спеціальності А4.10 «Середня освіта (Технології)», зокрема розроблено, апробовано та підтверджено необхідність вивчення майбутніми вчителями технологій освітнього компоненту (навчальної дисципліни) «Цифрові технології у трудовій підготовці школярів», який спрямований на ознайомлення студентів із ключовими можливостями ЦТ в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти, а також на формування навичок раціонального планування, організації та проведення уроків технологій із використанням ЦОР; – розроблено авторський ЕП, призначений для інформаційного супроводу навчального процесу з фахових дисциплін (переважно технічного й інженерно-графічного спрямування) за спеціальністю А4.10 «Середня освіта (Технології)» в умовах цифровізованого освітнього середовища; – підготовлено методичні рекомендації з використання авторського електронного підручника у процесі фахової підготовки студентів, зокрема спрямовані на підвищення рівня готовності майбутніх учителів технологій до застосування ЦОР у професійній діяльності. Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на: дослідження можливостей інтеграції ЦОР у педагогічну систему дистанційного та змішаного навчання; дослідження впливу сучасних ЦТ, особливо штучного інтелекту, на процес професійної підготовки майбутніх учителів технологій; вивчення особливостей професійної підготовки вчителів технологій до використання ЦОР при роботі з учнями різних вікових груп та ін.