Виховання у дусі свободи як запорука успішної самореалізації дитини в сім'ї (на прикладі педагогіки особистості та антропософії Німеччини початку ХХ ст.)

Abstract

Стаття присвячена аналізу проблеми нових підходів до теорії і практики сімейного виховання Німеччини періоду педагогіки особистості та впливу ідей антропософії на цей процес. Відмова від гербартіанської освітньої парадигми обумовила наростаючий інтерес до вивчення дитинства. Значна увага педагогів в цей період приділяється питанням батьківського заохочення дитячої самостійності. Таким чином, в центрі оновленої виховної системи постають батьки-консультанти та активні діти.