Державне регулювання розвитку ринку електронних платежів в Україні

Abstract

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних і прикладних інструментів та засобів державного регулювання розвитку ринку електронних платежів в Україні. Об’єктом дослідження є процеси розвитку ринку електронних платежів в Україні. Предметом дослідження є теоретико-методологічний базис дослідження, методичний інструментарій аналізування, інструменти та засоби державного регулювання розвитку ринку електронних платежів в Україні. Узагальнено економічний зміст поняття «електронний платіж» та охарактеризовано роль електронних розрахунків в економіці. Розвинено концептуальні положення ролі ринку електронних платежів у національній економіці шляхом переходу від його традиційного розуміння як інфраструктурного механізму забезпечення безготівкових розрахунків до трактування як системоутворювального чинника економічного розвитку та економічної безпеки держави, що проявляється у виокремленні системної сукупності завдань цього ринку для цілей розвитку і для забезпечення економічної безпеки за макроекономічним, фінансовим, зовнішньоекономічним, соціально-демографічним, виробничо-ресурсним та інвестиційно-інноваційним компонентами, що дозволяє підвищити узгодженість і результативність стратегічної державної політики у сфері електронних платежів Розроблено класифікацію форм електронних платежів, зокрема, на противагу найбільш уживаним у науковій та практичній площині формам (банківські платіжні картки, інтернет- та мобільні платежі, електронні гаманці), розроблено розлогу типологію форм електронних платежів, у межах якої форми, типи і види електронних платежів систематизовано за групами: за технічним походженням електронних платежів, за видом електронного носія електронних грошей, за типом платіжної системи, за основними технологіями цифрових платежів, за підходом до управління, за механізмом проведення електронних платежів тощо; такий підхід забезпечує методико-прикладні переваги у вигляді підвищення повноти ідентифікації сучасних і новітніх платіжних інструментів, розширення аналітичних можливостей оцінювання розвитку ринку електронних платежів та обґрунтування диференційованих інструментів державної політики його регулювання Визначено фактори розвитку ринку електронних платежів та узагальнено підходи до його державного регулювання. Удосконалено теоретико-методичні засади державного регулювання розвитку ринку електронних платежів шляхом визначення провідних предметів державного впливу та їх структурування у домінанти поступу ринку за трьома взаємопов’язаними контурами – (1) інфраструктурно-технічним і технологічного забезпечення суб’єктів ринку, (2) ринкового середовища та (3) регулювання розвитку ринку, поєднання яких дозволяє сформувати цілісний системний підхід до державної політики, забезпечити узгодженість регуляторних, інституційних і технологічних рішень та більш повно й точно ідентифікувати регулюючі фактори розвитку ринку електронних платежів у сучасних умовах. Здійснено аналіз стану та тенденцій розвитку ринку електронних платежів в Україні. Запропоновано методичний підхід до аналізу динаміки платіжної поведінки шляхом розробки моделі моніторингу на основі деталізованих періодичних даних (квартальних, дев'ятимісячних), яка дозволяє ідентифікувати проміжну динаміку, виявляти короткострокові коливання та оцінювати темпи проникнення цифрових рішень у щоденні практики населення, а також забезпечує вищу точність у верифікації гіпотез щодо еластичності платіжної поведінки в умовах макроекономічної турбулентності; впровадження розробленої моделі дозволило встановити кореляцію між стійкістю безготівкових розрахунків та адаптивністю фінансової інфраструктури до викликів воєнного часу. Встановлено, що системна цифровізація платіжного середовища в Україні є ключовим чинником забезпечення фінансової стійкості та інклюзії в умовах високої турбулентності. Ефективна взаємодія банківського та небанківського секторів, підкріплена цілеспрямованою державною політикою, дозволила не лише адаптуватися до кризових викликів, але й створити потужне підґрунтя для подальшого розвитку безготівкової економіки. Трансформація платіжного ринку демонструє зміну ролі платіжної картки, яка з інструменту лише для споживання еволюціонує в універсальний інструмент для комплексного управління особистими фінансами та міжкористувацьких розрахунків, що сприяє підвищенню прозорості фінансових операцій та зменшенню тіньового сектору економіки. Комплексно оцінено взаємозв’язки між розвитком платіжної інфраструктури, кібербезпекою, соціально-економічними, поведінковими та конкурентними чинниками і часткою безготівкових розрахунків в Україні. Застосовано інтегрований економетричний підхід, що поєднує методи множинної регресії та векторної авторегресії (VAR) для аналізу впливу цих факторів на динаміку платіжного ринку з урахуванням особливостей сучасного українського контексту. Практичне значення наукових результатів полягає у розробці рекомендацій для політиків і регуляторів щодо формування ефективної стратегії розвитку електронних платежів. Виявлено, що комплексне стимулювання розвитку платіжної інфраструктури, підвищення кібербезпеки та створення конкурентного ринкового середовища є ключовими пріоритетами, які забезпечать послідовне зростання безготівкових операцій і сприятимуть цифровізації національної економіки. Ідентифіковано чинники розвитку ринку електронних платежів в Україні. Зокрема, розроблено й апробовано комплексний економетричний підхід, що поєднує множинний регресійний аналіз та модель векторної авторегресії для дослідження впливу платіжної інфраструктури, кібербезпеки, соціально-економічних та поведінкових чинників на розвиток ринку безготівкових розрахунків, комплексної взаємодії факторів динаміки безготівкових платежів, а також впливу конкурентних чинників на частку безготівкових розрахунків шляхом інтеграції індексу концентрації ринку, частки домінуючого платіжного оператора, макроекономічних показників та рівня транзакційних комісій, що є важливим для удосконалення антимонопольної та регуляторної політики у сфері розвитку платіжних послуг в Україні. Охарактеризовано практику державного регулювання розвитку ринку електронних платежів в Україні. Розроблено методико-інституційні засоби регулювання ринку електронних платежів, а саме, на відміну від існуючих підходів, які переважно розглядають розвиток платіжних систем у стабільних умовах або зосереджуються на технологічних аспектах, запропоновано підхід до аналізування адаптивного характеру та здатності до оперативної трансформації ринку електронних платежів в критично складних умовах повномасштабної війни у відповідь на безпрецедентні зовнішні шоки, що дозволило виявити специфіку функціонування та регулювання досліджуваного ринку в умовах довготривалої воєнної кризи, показати як Закони України «Про платіжні послуги», «Про віртуальні активи» та численні підзаконні акти НБУ не лише забезпечили стійкість платіжної системи, а й виступили каталізаторами її прискореної цифровізації, що є відмінною рисою розвитку ринку електронних платежів у країнах з воєнним конфліктом Обґрунтовано стратегічні пріоритети та розроблено системний підхід до державної політики розвитку ринку електронних платежів. Визначено науково-прикладні положення стратегування та застосування системного підходу до державної політики розвитку ринку електронних платежів за рахунок системної інтеграції інфраструктурних, технологічних, регуляторних, поведінкових та безпекових чинників для формування комплексної стратегії державного регулювання ринку в умовах воєнного та поствоєнного періоду через врахування відкладених ефектів інвестицій, міжнародної допомоги, старіння інфраструктури, кіберзагроз і регуляторних затримок, що відрізняється від попередніх методик, які не враховували відкладені та мультиплікаційні ефекти, і яка дозволяє точніше прогнозувати інтегральний показник безготівковості та своєчасно коригувати державні пріоритети. Визначено інструментарій підвищення ефективності державного регулювання розвитку ринку електронних платежів в умовах воєнного та повоєнного відновлення. Обґрунтовано сукупність проактивних економічних стимулів підтримки стратегічних інновацій (включаючи CBDC, цифрову ідентичність та інтеграцію платіжного ринку України у SEPA й EPI) шляхом інтеграції програм державного стимулювання, фінансування FinTechпроектів, зміцнення технологічної зрілості та довгострокової конкурентоспроможності ринку для формування адаптивних сценаріїв регулювання досліджуваного ринку