Формування організаційно-економічного механізму підвищення енергоефективності економіки України у контексті євроінтеграційних процесів

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячено удосконалення теоретичних засад формування організаційно-економічного механізму підвищення енергоефективності національної економіки, розробленню комплексу методів та моделей оцінювання енергоефективності на макрорівні із врахуванням причинно-наслідкових зв’язків між показниками енергоефективності та економічного зростання, формуванню ефективних методів аналізу факторів, які впливають на енергоефективність. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми щодо розроблення методичних положень та практичних рекомендацій стосовно формування організаційно-економічного механізму підвищення енергоефективності національної економіки із урахуванням загальноєвропейських тенденцій, причинно-наслідкових зв’язків між показниками енергоефективності та економічного розвитку. Аналіз наукової літератури з питань енергоефективності економіки виявив наявність різних підходів до трактування цього поняття та відповідно наявність різних методів її оцінки. У дослідженні вдосконалено теоретико-методичні основи оцінювання ефективності економіки шляхом узагальнення наявних наукових підходів та виокремлення технологічної, економічної, екологічної та інтеграційної концепцій «енергоефективності економіки». Розроблений інструментарій на основі DEA моделей дозволяє акцентувати увагу на різних аспектах аналізу й рейтингування енергоефективності економік європейських країн, що сприяє комплексному підходу до формування ефективної енергетичної політики. У дослідженні розроблено концептуальну схему організаційноекономічного механізму підвищення енергоефективності національної економіки, що представляє собою комплекс заходів, інструментів і методів для раціонального використання енергоресурсів, зниження енергетичних витрат та підвищення енергоефективності у всіх секторах економіки. Запропонований механізм включає блоки нормативно-правового регулювання, організаційної підтримки, освітньо-інформаційного, технологічного й фінансовоекономічного забезпечення. Особливість механізму полягає у врахуванні системи причинно-наслідкових зв'язків між показниками енергоефективності та економічного розвитку 38 європейських країн, включаючи Україну, які було отримано за допомогою розроблених у дослідженні VECM та ARDL моделей. Підкреслюється необхідність врахування окремо довго- та короткострокових зв’язків між показниками енергоефективності та економічного розвитку, оскільки такі зв'язки між багатьма показниками можуть суттєво відрізнятися, що було підтверджено у роботі. Статистичною базою дослідження були показники енергоефективності та економічного розвитку 38 європейських країн, включаючи Україну за період з 1995 по 2022 роки. Побудовані в роботі моделі панельної регресії дозволяють визначити детермінанти енергоємності первинної енергії, інтенсивності викидів CO₂, споживання первинної енергії та валової доступної енергії на душу населення. Згідно з отриманими моделями, показник енергоємності ВВП значною мірою залежить від інтенсивності викидів CO₂, рівня безробіття, споживання первинної енергії та виробництва електроенергії на душу населення. Детермінантами споживання первинної енергії є внутрішнє споживання твердого викопного палива і природного газу на душу населення. Водночас, валова доступна енергія на душу населення залежить від рівня безробіття, валового виробництва електроенергії та внутрішнього споживання природного газу на душу населення. Аналіз показав, що механізми державної та ринкової підтримки енергоефективності в ЄС і Україні значно відрізняються. У Європі як державні, так і ринкові інструменти підвищення енергоефективності добре розвинені та діють у тісній взаємодії, тоді як в Україні державні механізми переважають над ринковими. Лібералізація енергетичних ринків у ЄС сприяє прозорості та конкуренції, тоді як в Україні тільки починається перехід до ринкових цін на енергоресурси. ЄС активно стимулює інновації через такі програми, як Horizon Europe, у той час як подібні ініціативи в Україні ще розвиваються. Торгівля квотами на викиди в ЄС здійснюється через систему ETS, а в Україні цей процес лише розпочинається. У дослідженні розроблено низку моделей панельної регресії для оцінки окремих макроекономічних показників європейських країн, що дозволяють визначити, як енергоефективність впливає на економічне зростання та ідентифікувати фактори, які мають статистично значущий вплив на ці показники. Виявлено негативний вплив енергоємності ВВП на рівень ВВП на душу населення. Параметри панельної регресії з фіксованими ефектами показали, що енергоємність і інтенсивність викидів CO₂ позитивно впливають на темпи економічного зростання в 38 європейських країнах. Висока енергоємність ВВП (низька енергоефективність) негативно корелює з рівнем ВВП на душу населення, що вказує на те, що розвинуті країни Європи зазвичай мають нижчу енергоємність. Водночас енергоємність позитивно впливає на темпи економічного зростання, стимулюючи виробничу активність у короткостроковій перспективі. Запропоновано методику використання DEA-аналізу при розробці стратегій розвитку енергетичного сектору. Важливу інформацію для оптимізації енергоспоживання в країні надають вагові коефіцієнти λ у DEAмоделі зі змінним ефектом масштабу (VRS), для чого було створено три DEAмоделі з акцентом на різні типи енергоресурсів країни. Коефіцієнти λ показують, які ефективні DMU (країни) найкраще підходять для формування віртуальної ефективної DMU для оцінки неефективних країн. У випадку України, референтними країнами виявились Ірландія та Албанія, чий досвід може бути використаний для впровадження ефективних енергетичних стратегій з метою максимізації енергоефективності. Успішний досвід Ірландії демонструє можливість одночасного скорочення використання викопного палива і зростання економіки завдяки інвестиціям у відновлювані джерела енергії, що є пріоритетом і для України. Оскільки тест Dumitrescu Hurlin (DH) більше підходить для встановлення причинності у випадку панельних даних, у роботі акцентувалась увага здебільшого на його результати. У випадку нестаціонарних і не коінтегрованих показників економічного розвитку і енергоефективності причинність перевірялася на перших різницях. Результати тесту DH показали, що показники економічного розвитку є причиною для показників енергоефективності у всіх парах із наявним причинно-наслідковим зв’язком. Така залежність спостерігається як для стаціонарних рядів, так і для коінтегрованих нестаціонарних пар. Інакше кажучи, економічний розвиток виступає причиною за Грейнджером, а показники енергоефективності є наслідком, оскільки поточні значення економічних показників статистично значущо пояснюють майбутні зміни в енергоефективності. Таким чином, рівень енергоефективності європейських економік істотно залежить від економічного стану в цих країнах у попередніх періодах. У дослідженні було акцентовано на важливості встановлення довгострокових та короткострокових взаємозв'язків між економічним зростанням, міжнародною торгівлею та енергоефективністю, що є необхідною умовою формування дієвою економічної політики європейських країн, як складової організаційно-економічного механізму підвищення енергоефективності. Було показано, що інтенсивність викидів CO₂ показує двосторонню причинність у короткостроковій перспективі як з імпортом, так і з експортом, що вказує на те, що коливання обсягів торгівлі можуть швидко впливати на рівень викидів через різкі зміни у виробничій і транспортній діяльності. У довгостроковій перспективі зростання енергоємності європейських країн призводить до уповільнення темпів зростання ВВП, тоді як у короткостроковій перспективі воно сприяє прискоренню економічного зростання. Щодо міжнародної торгівлі, спостерігається двостороння довгострокова причинність між часткою експорту у ВВП та інтенсивністю викидів CO₂, причому цей зв'язок у довгостроковій перспективі є негативним, тобто зростання одного з показників веде до зниження іншого. На відміну від довгострокового періоду з негативним ефектом, у короткостроковій перспективі спостерігається позитивна двостороння причинність між інтенсивністю викидів CO₂ та частками експорту й імпорту у ВВП, що свідчить про швидкий вплив значних змін обсягів торгівлі на рівень викидів. На основі VECM і ARDL моделей для панельних даних 38 європейських країн проаналізовано коінтеграційні та причинно-наслідкові зв’язки між виробництвом електроенергії та економічним розвитком у цих країнах. Виявлено двосторонній довгостроковий причинно-наслідковий зв’язок між ВВП на душу населення (GDPCAP) та валовим виробництвом електроенергії на душу населення (EL_CAP), що забезпечує повернення до рівноваги в разі відхилення: коливання в EL_CAP затухають із швидкістю 19%, а в GDPCAP – на 14% за період. Підтверджено існування коінтеграції між електроенергією для кінцевого споживання на душу населення (ELSUP_CAP), темпами зростання ВВП (GDP_GROW) і часткою прямих іноземних інвестицій у ВВП (FDGDP), які демонструють синхронізовану поведінку в довгостроковій перспективі. FDGDP демонструє статистично значущий довго- та короткостроковий вплив на ELSUP_CAP. Коінтеграційний зв’язок існує також між рівнем безробіття (UNEMP) та ELSUP_CAP, причому в довгостроковій перспективі ELSUP_CAP є причиною для UNEMP, а відхилення в ELSUP_CAP затухають із швидкістю 44% за період. На основі встановлених причиннонаслідкових зв’язків було розроблено довгострокові та короткострокові стратегії розвитку енергетичного сектору