Поема Івана Франка «Смерть Каїна»: філософсько-антропологічниий та методичний аспекти

Abstract

Характерна риса Франкових філософських поем – наявність у них інтелектуального струменя і раціонального навантаження. Філософську думку у поемах письменника слід трактувати як органічну потребу самого жанру, яка визначає традиційність і поетику твору, своєрідну “силу”, яка виринає з нього та в той же час прихована у контексті жанру, нею пройнята уся образна тканина й вона складає смислове наповнення поеми. Філософську проблематику автор ставить своєрідним чином – як белетризовану філософську ідею, яка непомітна зовні, її не проголошено, не декларовано, натомість природно вплетено у характери і долю персонажів. Художньо виражена ідея присутня і там, де мислення героя в руслі суто філософських категорій, де він (як наприклад, Каїн) кружляє сферою “чистої” мислі.