Трансформація образу Роксолани в українській історичній прозі: від Осипа Назарука до Павла Загребельного

Abstract

Українська історична проза завжди мала на меті виступати важливим фактором відновлення/утримування національної пам’яти, а також – була засобом творення національних мітів, проєктування минулого, консервацію національних традицій. У магістерській роботі проаналізовано трансформацію образу Роксолани в романах «Роксоляна» Осипа Назарука та «Роксолана» Павла Загребельного. Цей образ одночасно є вічним і світовим, тому що виходить за межі оригінального твору та має загальнолюдське значення. Його актуальність залишається незмінною протягом століть і продовжує надихати митців у різних країнах і жанрах на створення шедеврів у різних формах мистецтва. Це захоплення призвело до появи численних літературних творів, які інтерпретують і зображують її образ по-різному, відображаючи унікальні точки зору та інтерпретації відповідних авторів. У XX – XXI століттях образ Роксолани став загальновизнаним символом історичної літератури в різних жанрах. Використовуючи легенду про цю відому українку, автори спробували відтворити умови її життя, заглибитися в унікальні сторони її характеру та розкрити таємниці її вражаючого сходження.