Альтернативна диспозиція концепції вимог до підготовки викладачів вишів

Abstract

У роботі встановлено, що реформування в галузі освіти поступово змінює сталу концепцію щодо вимог до науково-педагогічних працівників, де акцент робиться на підвищенні та удосконаленні наукової роботи, структурі та змістовному наповненні дисциплін, методики їх викладання тощо. З’ясовано, що основною проблемою виступає розрив між самою системою підготовки викладача вищої школи, яка прагне корегування та доопрацювання, й вимогами, що ставляться до нього в реаліях сьогодення. Отже, виникає необхідність в аналізі дослідження того, яким бачать науково-педагогічного працівника здобувачі освіти і наукова спільнота різних країн, та виявлення шляхів запозичення кращого досвіду підготовки педагогічних кадрів з урахуванням реалій, що змінюються. Дослідивши різні погляди здобувачів освіти та науковців розвинутих країн на те, якими вони хочуть бачити науково-педагогічних працівників сьогодення, визначили, що, крім базових функцій викладача вищої школи – експертного знання і практичних навичок із галузі, володіння методами дослідження, розробки програм із навчальних дисципліни або курсу, викладання предмета/курсу, аналізу викладання, управління курсом, володіння мето-дами і прийомами академічного дослідження в навчальних цілях, психометрією та стати-стикою, епістемологією, теорією викладання і навчання, інформаційними технологіями, написанням програм, графічним дизайном, риторикою та веденням презентацій перед громадськістю, манерою спілкування і комунікації, управлінням конфліктами, ресурса-ми й персоналом, консультуванням, розрахунками фінансів і бюджету, аналізу і спряму-вання політики закладу, здобувачі освіти чекають від науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу знання предмета, який він викладає, бажання допомогти їм опанувати; негайного отримання порад, коли студент звертається за допомогою або роз’ясненням, хочуть бачити в ньому особу з почуттям гумору, що має активну соціальну позицію і є носієм загальнолюдських цінностей, є ерудованою, обізнаною у сфері освіти, терплячою до здобувачів освіти, які припускаються помилок у процесі навчання, доцільно вимогливою, толерантною у спілкуванні, порядною у ставленні до студентів, справедли-вою, чесною, доброю, чуйною, сучасною, простою у спілкуванні, тактовною, товарись-кою, об’єктивною, дбайливою й емпатійною. Обґрунтовано, що освітньо-кваліфікаційні характеристики викладача і адміністратора вищої школи потребують докорінної зміни єдиних навчальних дисциплін й окремих навчальних модулів та їх переорієнтації на отри-мання відповідних компетенцій і допомогти в цьому може створення цікавих міждисциплі-нарних курсів