Педагогічні умови розвитку мовлення старших дошкільників засобами дитячої періодики (перша чверть ХХІ ст.)

Abstract

У роботі розкрито зміст і завдання розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку в історичній ретроспективі; здійснено системне дослідження шляхів розвитку мовлення старших дошкільників засобами дитячої періодики першої чверті ХХІ ст.; з’ясовано розвивальний потенціал медіа, зокрема, дитячої періодики; визначено педагогічні умови удосконалення процесу розвитку мовлення старших дошкільників засобами дитячої періодики. Формування мовлення є ключовою умовою всебічного розвитку дитини дошкільного віку. Становлення первинного світогляду, сформованість знань, умінь та навичок, психічних якостей, потреб та інтересів обумовлюються рівнем мовленнєвого розвитку малюка. Базовий компонент дошкільної освіти один із основних освітніх напрямів визначає саме розвиток мовлення. Документ зазначає, що здатність дитини озвучувати свої думки, враження, прохання тощо у різних формах висловлювання складає суть мовленнєвої компетентності дошкільника, яка повинна формуватися на етапі дошкільного дитинства. Відтак завдання розвитку мовлення дітей розглядаються як першорядні у закладах дошкільної освіти та їхніх родинах. Ретроспективний аналіз підходів до розвитку мовлення та навчання мови дітей підкреслює вагомість цієї роботи на етапі дошкільного віку. Вітчизняні та зарубіжні педагоги визначають провідні чинники розвитку мовлення дітей та спонукають до роздумів над удосконаленням цього процесу. Виклики сьогоднішнього часу орієнтують науковців та практиків до постійних пошуків шляхів ефективного мовленнєвого розвитку дошкільнят. Особлива увага приділяється тим засобам, які здатні впливати на виховання та розвиток сучасних дітей. Поширення інформаційного простору сягає різних сфер життя людини, у тому числі освіти. Роль і вплив медіа торкаються також дошкільного дитинства. Їх присутність в освітньому процесі закладів дошкільної освіти стає все більш помітною. Ми розглянули застосування медіа, зокрема друкованих, у роботі з дітьми старшого дошкільного віку. Такі науковці, як К. Крутій, Н. Вернигора, Т. Давиденко привертають увагу до питання впливу медіа на розвиток мовлення дошкільнят. У працях зазначено, що за умови правильного керівництва процесом комунікації малюків і медіа останні можуть бути важливим чинником мовленнєвого розвитку. Нами було здійснено аналіз змістовно-розвивального потенціалу дитячої періодики означеного періоду на прикладі видань «Ангеляткова наука», «Джміль» та ін. і визначено їх роль та значення у процесі розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. З’ясовано, що часописи містять потужний розвивальний матеріал, який допомагає педагогам та батькам у формуванні мовленнєвої компетентності дошкільнят. Однак за результатами проведеного опитування вихователів та батьків дітей нами констатовано, що увага до дитячої періодики у нашому технократичному світі дуже незначна. Змістове наповнення журналів не використовується сповна для реалізації завдань мовленнєвого розвитку дошкільнят. Нами виокремлено наступні суперечності у розробці проблеми пошуків педагогічних умов, які б сприяли розвитку мовлення старших дошкільників засобами медіа, зокрема друкованих: – зростання ролі мас-медіа у сучасному світі та водночас недостатнє використання, а почасти й неготовність вихователів до їхнього використання в освітньому процесі закладу дошкільної освіти; – об’єктивна необхідність розв’язання проблеми розвитку мовлення сучасних дошкільників в умовах творення інформаційного суспільства та реальний стан цієї роботи у закладах дошкільної освіти. Для дітей жити у світі медіа – цілком природно. Однак очевидно, що комунікація з сучасними медіа має впливи на зростаючу особистість, які можуть бути як позитивними, так і негативними. Нами визначено умови, створення яких має позитивно вплинути на розвиток мовлення дошкільнят засобами періодики: 1) реалізація інтегрованого підходу у застосуванні медіа, зокрема періодики, в процесі розвитку мовлення дітей дошкільного віку; 2) створення сприятливого емоційного клімату в освітній роботі з дітьми дошкільного віку; 3) забезпечення відповідності періодичних видань завданням розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у тому, що: – вперше здійснено системне дослідження шляхів розвитку мовлення старших дошкільників засобами дитячої періодики першої чверті ХХІ ст.; – розкрито еволюцію змісту і завдань розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку в історичній ретроспективі та встановлено, їхнє розширення та поглиблення в хронологічних межах дослідження; – з’ясовано розвивальний потенціал медіа, зокрема, дитячої періодики (розвиток мовленнєвих умінь та навичок, формування досвіду мовленнєвої взаємодії, опанування навичок читання та набуття графічного досвіду тощо); – на основі вивчення історичного досвіду визначено педагогічні умови удосконалення процесу розвитку мовлення старших дошкільників засобами дитячої періодики (реалізація інтегрованого підходу у застосуванні медіа, зокрема періодики, в процесі розвитку мовлення дітей дошкільного віку; створення сприятливого емоційного клімату в освітній роботі з дітьми дошкільного віку; забезпечення відповідності періодичних видань завданням розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку тощо); – уточнено сутність базових понять дослідження («мовлення», «мовленнєвий розвиток», «мовленнєва особистість», «мовленнєве середовище», «медіаосвіта», «друковане медіа», «періодичне друковане видання» тощо), а також специфіку та ретроспективу розвитку дитячих часописів для дітей дошкільного віку; – сформульовано рекомендації для вихователів та батьків щодо розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами дитячої періодики; – подальшого розвитку набула методика розвитку мовлення дошкільників засобами дитячої періодики, зважаючи на історичний досвід. Практичне значення дослідження визначається що його матеріали доповнюють і розширюють уявлення про розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку із використанням дитячої періодики. Отримані результати зможуть стати основою підручників та посібників для майбутніх та практикуючих педагогів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватися під час викладання дисциплін «Педагогіка», «Дошкільна педагогіка», «Дошкільна лінгводидактики» у педагогічних закладах вищої освіти. Розроблені методичні рекомендації щодо розвитку мовлення старших дошкільників можуть використовуватися в освітній діяльності закладів дошкільної освіти та стати основою для розробки програм розвитку дітей дошкільного віку.