Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1231
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЯнко, Жанна-
dc.contributor.authorФоменко, Людмила-
dc.date.accessioned2022-04-26T11:31:48Z-
dc.date.available2022-04-26T11:31:48Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationЯнко, Жанна Людяність в контексті соціального пізнання українських освітніх реалій / Ж. Янко, Л. Фоменко // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ ім. І.Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Н. В. Скотна, О. А. Ткаченко, Т. І. Біленко та ін.]. – Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2021. – Вип. 43 : Філософія. – С. 134-142uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1231-
dc.description.abstractМетою статті є аналіз проблеми людяності як ключового та ціннісного підґрунтя існування та розвитку освіти. Соціальне пізнання сучасного стану освіти слугує методологічним інструментом виявлення недоліків у царині освіти та водночас сприяє окресленню тенденцій і пер-спектив розвитку освіти як всеохоплюючого суспільного явища. Методологія. Засобами досягнен-ня поставленої мети є принципи і категорії діалектики, філософської антропології, ціннісний та соціокультурний підхід, феноменологічний та герменевтичний дискурси, методи аналізу та син-тезу, компаративістики. Наукова новизна. Соціальні реалії в сучасному українському суспільстві можна визначити як межові та кризові, що постають такими, які потребують спеціального аналізу для вияву «хворобливих» явищ в освіті та у гуманітарній галузі. Духовно-антропологічні цінності роз-глядаються як смислові та серцевинні крізь призму ідей Григорія Сковороди, Івана Франка, Наталії Кобринської. Освіта повинна посідати чільне місце в суспільному житті та стати інтегральним підґрунтям для його прогресивного духовного поступу. Водночас головна мета освіти має полягати у проявленні людяності через гуманітаристику з метою досягнення щастя для кожної особисті. Вис-новки. Кризові та «хворобливі» явища в освіті породжені такими ж характеристиками суспільного стану. Діалектичний взаємозв҆язок суспільства та культури через освіту і, навпаки, освіти через епідемію в духовно-гуманітарній складовій частині суспільства та сучасної цивілізаційно-культурної ситуації потребують негайних втручань, але не постійних реформ, що більше нівелюють усі попередні культурно-освітні здобутки, ніж творять нову школу та освіту, що аж ніяк не сприяють просвітленню душі кожної людини, її проявленню, її образотворенню. Орієнтовними тенденціями роз-витку освіти повинні стати духовність, філософія, філософія освіти, прагнення до знань, а не обмін інформацією, досягнення щастя кожною особистістю засобами освіти, а саме гуманітарної освіти, формування умов із боку держави для забезпечення належного рівня освіти та реалізації особистості у суспільстві як вільної, повноправної, освіченої та щасливої Людини. Над імплементацією саме таких ідей варто працювати та втілювати їх у життя, треба будувати справжню освіту як осе-реддя людяності, культури та духовності, царину науковості та технологічностіuk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectлюдяністьuk_UA
dc.subjectсоціальне пізнанняuk_UA
dc.subjectфілософія освітиuk_UA
dc.subjectгуманітаристикаuk_UA
dc.subjectхудожня літератураuk_UA
dc.titleЛюдяність в контексті соціального пізнання українських освітніх реалійuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:Людинознавчі студії. Серія Філософія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
янко.pdf377,07 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.