Екстраполяція компетентнісної парадигми на терезах філософської рефлексії

Abstract

Метою статті є філософська рефлексія мето-дом екстраполяції основних дефініцій компетентнісної парадиг-ми в контексті глобалізації. Методологічними засадами дослі-дження стали загальнонаукові методи: аналізу та синтезу, абстрагування й узагальнення, типізації та класифікації, метод екстраполяції. Наукова новизна. В умовах динамічних процесів глобалізації визначено, що компетентнісна парадигма стає однією із пріоритетних інновацій сучасного освітнього просто-ру. Переакцентовано базові елементи компетентності «здат-ність» та «готовність» з індивідуального виміру до глобального. Визначено, що у глобальному вимірі компетентності здатність до самоактуалізації та самовдосконалення є найперспектив-нішою здібністю особистості до метамотивації інноваційної 305Екстраполяція компетентнісної парадигми ...діяльності та розвитку самотрансценденції. Обґрунтовано, що в умовах інформагенезу особистість не може інтегрува-тись у глобальний простір також без компонентів мобілізацій-ної готовності (ініціативність, стійкі позитивні настанови, динамічність і адекватність встановлення комунікативного контакту, почуття відповідальності), що забезпечують ефек-тивність виконання дій та успішність результату в умовах глобальних перетворень. Висновки. Філософські рефлектуючи щодо компетентнісної парадигми, можна підвести результую-чу риску та зробити висновок, що нині немає системного й узго-дженого переліку компетентностей. У результаті проведеного аналізу рефлексійного нашарування структурних складових час-тин компетентнісної парадигми, яке здійснювалось упродовж останніх десятиліть, зазначимо, що вважаємо стержневим визначення, що компетентність – здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, нави-чок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей. Наведене визначення компетентності затверджене законодавчими документами держави і має бути основною базовою дефініцією в науковому дискурсі із проблем компетент-нісної парадигми. Екстраполяція компетентнісної парадигми з поля педагогіки на світоглядні азимути філософії є спробою реконструкції традиційної освітньої матриці компетентнос-тей в адекватну суспільну реальність. З огляду на соціальну значущість компетентнісної парадигми для трансформацій-них процесів в українському освітньому просторі та підвищен-ня статусу глобальних вимірів у світовій спільноті визначено, що світоглядні, громадянські, колективні й інформаційні ком-петентності потребують філософсько-методологічного пере-осмислення на змістовному та якісному рівнях, де здатність до самоактуалізації стає провідним чинником формування компе-тентностей нового рівня в умовах глобалізації.