Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1284
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Кириленко, Катерина | - |
dc.date.accessioned | 2022-04-29T08:37:26Z | - |
dc.date.available | 2022-04-29T08:37:26Z | - |
dc.date.issued | 2020 | - |
dc.identifier.citation | Кириленко, Катерина Розмежування «наук про природу» та «наук про дух» у філософії початку ХХ століття як підґрунтя формування єдності гуманітарного та природничого знання / К. Кириленко // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ ім. І. Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Н. В. Скотна, О. А. Ткаченко, Т. І. Біленко та ін.]. – Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2020. – Вип. 41 : Філософія. – С. 173-185 | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1284 | - |
dc.description.abstract | Розмежування наук на «науки про при-роду» та «науки про дух», яке було здійснене в межах філософської традиції кінця ХІХ – поч. ХХ ст., в науково-му дискурсі традиційно аналізують із метою обґрунтування самобутності як предмета дослідження, так і методології гуманітарних наук. Метою статті є висвітлення поглядів теоретиків цього розмежування в контексті обґрунтування ними основоположної єдності зазначених наук.Завдан-ня дослідження полягає в аналізі творів В. Віндельбанда, В. Дильтея і Г. Риккерта, в яких йдеться про відмінність гуманітарного та природничого знання як таких, що обґрунтовують засадничу єдність зазначених видів знань. Методологічну основу дослідження формують основи гер-меневтичного та голістичного аналізу в поєднанні з мето-дами рефлексивного та критичного прочитання. Наукова новизна дослідження полягає у вивченні філософських творів В. Віндельбанда, В. Дильтея і Г. Риккерта в контексті обґрунтування філософами засадничої єдності природничих та гуманітарних наук, відповідних їм форм знання та культури як нагальної потреби в умовах формування інноваційної куль-тури як світоглядно-методологічної основи інноваційного суспільства. Висновки. В межах проведеного дослідження було встановлено, що в творах В. Віндельбанда, В. Дильтая і Г. Риккерта немає доведення принципового протиставлен-ня природничих та гуманітарних наук. Виокремлення двох типів наукового знання – природничого та гуманітарного – здійснюється з метою обґрунтування збіжності наукового пошуку, що зумовлена буттєвою цілісністю світу та люди-ни. Встановлення єдності гуманітарного та природничого знання та відповідних їм форм культури є нагальною потре-бою в умовах формування інноваційного суспільства, що засвідчує актуальність цієї студії. | uk_UA |
dc.language.iso | ua | uk_UA |
dc.subject | «науки про природу» | uk_UA |
dc.subject | «науки про дух» | uk_UA |
dc.subject | голізм | uk_UA |
dc.subject | єдність природничого та гуманітарного знання | uk_UA |
dc.title | Розмежування «наук про природу» та «наук про дух» у філософії початку ХХ століття як підґрунтя формування єдності гуманітарного та природничого знання | uk_UA |
dc.type | Стаття | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Людинознавчі студії. Серія Філософія |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
кириленко.pdf | 392 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.