Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1291
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Печеранський, Ігор | - |
dc.date.accessioned | 2022-05-02T06:32:58Z | - |
dc.date.available | 2022-05-02T06:32:58Z | - |
dc.date.issued | 2020 | - |
dc.identifier.citation | Мироненко, Руслан Аргумент Дерека Перебума проти свободи волі / Р. Мироненко // Людинознавчі студії : зб. наук. праць ДДПУ ім. І. Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Н. В. Скотна, О. А. Ткаченко, Т. І. Біленко та ін.]. – Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2020. – Вип. 41 : Філософія. – С. 267-279 | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1291 | - |
dc.description.abstract | Мета статті. У статті проаналізовано ключові ідеї філософсько-антропологічного проекту Мартіна Бубе-ра крізь призму рецепції та ревізії ним кантівської філософії. Методологія. У статті застосовані аналітико-синтетичний, логічний та компаративний методи, а також аналітична герменевтика текстів І. Канта та М. Бубера, виявлення в них елементів та ідей, які або прямо запозичені М. Бубе-ром у Канта, або сформувалися під впливом його філософії. Наукова новизна. У статті стверджується, що філософська програма І. Канта розвіяла спокусу умоглядної метафізики у питаннях простору, часу та Бога, відкривши М. Буберу шлях до серйозного філософського вивчення біблійної спадщи-ни та заклавши підвалини для його власної філософії діалогу. Спираючись переважно на кантівську концепцію простору і часу як форм чуттєвої інтуїції, філософ-екзистенціаліст стверджує, що життєсвіт у його повсякденності обумовлений втіленою людською природою, водночас намагається вия-вити наслідки цієї ідеї для самореалізації людини та релігії, які Кант-раціоналіст не міг збагнути. Замість раціональної системи обов’язків М. Бубер запропонував діалогічне життя, що передбачає присутність цілісної людини для іншого,як втілену реалізацію її духу. Людина самореалізується через власну присутність-у-світі у її повноті, перебуваючи у взаєминах з присутніми-у-світі іншими та наслідуючи Бога згідно з іудейською традицією, який створив і любить «втілене існування», навчає людство, як реалізувати божественний план в рамках цього створеного та втіленого існування. Висновки. Метою буберівської філософської антропології є розроблення концепції людини як істоти, що здатна усвідомити через влас-не повсякденне існування у часі та просторі вічне та окреслити умови можливості діалогічного мислення у сфері міжлюдського (Я – Ти) як соціальному просторі діалогічної взаємодії людей та просторі реалізації Бога в людях. | uk_UA |
dc.language.iso | ua | uk_UA |
dc.subject | М. Бубер | uk_UA |
dc.subject | І. Кант | uk_UA |
dc.subject | філософська антропологія | uk_UA |
dc.subject | філософія діалогу | uk_UA |
dc.subject | міжлюдське | uk_UA |
dc.title | Аргумент Дерека Перебума проти свободи волі | uk_UA |
dc.type | Стаття | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Людинознавчі студії. Серія Філософія |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
печеранський.pdf | 381,31 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.