Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1642
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorVolоshenko, Viktoriia-
dc.date.accessioned2022-12-26T12:08:51Z-
dc.date.available2022-12-26T12:08:51Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationVolоshenko, Viktoriia "Public Images of Sentiment" for Peasants: Lubok Pictures in the Context of Ukrainian Cultural Experience = "Публічні образи відчування" для селян: образотворчі лубки у контексті українського культурного досвіду / V. Volоshenko // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. – Дрогобич : [Посвіт], 2022. – Вип. 22uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1642-
dc.description.abstractМета дослідження. Розглянути українські образотворчі лубки зламу ХІХ – ХХ ст. як складову популярної культури і комунікативний канал реактуалізації українського культурного досвіду серед селянства. Методологія дослідження полягає у застосуванні міждисциплінарного підходу на перетині селянознавства, мистецтвознавства, етнології та студій популярної культури. Аналіз феномену лубків здійснений у межах концепту лубкової культури як помежів’я міжкультурних комунікацій. Наукова новизна. Вперше привернуто увагу до українських образотворчих лубків як “публічних образів відчування” (К. Гірц), за “наївним” візуальним рядом яких приховані пласти синтетичного простору української популярної культури ХVІ – ХХ ст. Вказано на співіснування у ХІХ ст. решток ранньомодерного і новочасного популярного візуального мистецтва як чинника впливу на культурну свідомість селянства. Висновки. Витоки масового візуального мистецтва зламу ХІХ – ХХ ст., частиною якого були українські образотворчі лубки, сягають часів зародження у ХVІ – ХVІІ ст. народного ікономалярства, граверства і споріднених з ними художніх практик. Модифікації “публічних образів відчування” відбивають зміни соціокультурної ситуації. Традиція репродукування візуального ряду зазнає трансформації на зламі ХVІІІ – ХІХ ст. Редукування системи образів, позиціонованих як українські, наголос на їх етнографічній і рустикальній складовій, сприяють обмеженню розуміння “українськості” як домодерного, ієрархічно підпорядкованого явища. Водночас популярні мистецькі образи уможливлюють зберегти публічне поле для актуалізації і чуттєво-емоційної апропріації україноцентричного наративу; можливості самоототожнення селян зі спільнотою, для якої відтворювані культурні коди були знайомими і спільними, відкривали вікно діалогу з минулим, сприяючи його вживлянню до тканинитодішньої культуриuk_UA
dc.language.isoenuk_UA
dc.subjectукраїнські образотворчі лубкиuk_UA
dc.subjectкультурний досвідuk_UA
dc.subjectпопулярна візуальна культураuk_UA
dc.subjectемоційно-образна освіта селянuk_UA
dc.subjectідентичністьuk_UA
dc.title"Public Images of Sentiment" for Peasants: Lubok Pictures in the Context of Ukrainian Cultural Experienceuk_UA
dc.title.alternative"Публічні образи відчування" для селян: образотворчі лубки у контексті українського культурного досвідуuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:№ 22 (2022)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
eehb_2022_22_7.pdf339,75 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.