Attempts to organize oil industry in interwar Poland

Abstract

Мета дослідження – висвітлити спроби усієї нафтової промисловості міжвоєнної Польщі об’єднатися з метою подолати взаємну конкуренцію й досягнути більших господарських успіхів. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, логічності, наукової об’єктивності в оцінках минулого, критичного ставлення до наявних джерел, зокрема, законів, які регулювали нафтову промисловість міжвоєнної Польщі, протоколів засідань нафтових підприємств і товариств, статей у профільних часописах тощо. Використовувалися загальнонаукові (аналізу, аналогії, синтезу, узагальнення) й спеціально-історичні методи (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний, порівняльно-історичний). Наукова новизна статті полягає у тому, що питання організації нафтової промисловості у міжвоєнній Польщі, які істотно впливали на розвиток цієї галузі, не стали об’єктом окремо дослідження. Цю проблему розглядали лише причинково, в загальному описуючи стан нафтової промисловості Галичини. Висновки. Питання організації нафтової промисловості було важливим для розвитку цієї галузі в міжвоєнній Польщі. В цей час істотно зменшилося видобування нафтисирцю. Хоч більшістю підприємств нафтової промисловості продовжували володіти чужоземці, однак німців й австрійців змінили здебільшого французи. Громадяни Польщі утримували головно малі й середні підприємства, у власності польської держави був найбільший нафтопереробний завод у Дрогобичі. Завданням нафтової промисловості й уряду було належно організувати різні групи підприємців галузі. Об’єднати всю нафтову промисловість так і не вдалося. Цьому на заваді стали суперечки між окремими чужоземними фірмами, між чужоземними й місцевими підприємцями тощо. Спроби досягти такої організації цілої нафтової промисловості можуть бути нині добрим прикладом, яких помилок не варто допускатися владі й підприємцям для належного об’єднання заради розвитку галузі